ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/4531-2012 15.06.12
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 37 397,84 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.08.2012 року)
від відповідача ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1)
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 37 397,84 грн., з яких 36 304,50 грн. основної заборгованості за договором від 04.05.2009 року б/н про обслуговування нежитлових приміщень, 1 093,34 грн. 3 процентів річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 04.05.2009 року б/н про обслуговування нежитлових приміщень в частині оплати за надані відповідачу послуги з обслуговування та ремонту нежитлового приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-69/4531-2012, розгляд справи призначено на 27.04.2012 року.
26.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло Клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні 27.04.2012 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання та надав усні пояснення по справі, в яких заперечує проти задоволення позову.
Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти поданого клопотання та надав додаткові пояснення по справі.
16.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові матеріали у справі.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 17.05.2012 року позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2012 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.
18.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2012 року.
У судовому засіданні 18.05.2012 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.05.2012 року заперечив проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 18.05.2012 року було оголошено перерву до 05.06.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, про що сторони були повідомлені під розписку.
05.06.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло доповнення до відзиву, клопотання про витребування доказів та клопотання про фіксування судового процесу.
У судовому засіданні 05.06.2012 року суд задовольнив клопотання відповідача про фіксування судового процесу.
Розгляд клопотання про витребування документів перенесено на наступне судове засідання.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 05.06.2012 року було оголошено перерву до 08.06.2012 року, про що сторони були повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 08.06.2012 року запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме, програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
У судовому засіданні 08.06.2012 року було оголошено перерву до 15.06.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, про що сторони були повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 15.06.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача також надав усні пояснення по справі та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
04.05.2012 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (власник) було укладено договір б/н на обслуговування нежитлових приміщень (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець надає власнику послуги по обслуговуванню та ремонту не житлових приміщень та прибудинкових територій за адресою: м. Київ проспект Науки, 94/5.
Згідно з пунктом 1.2. Договору виконавець зобов'язується:
1.2.1. Здійснювати обслуговування нежитлового приміщення, роботу технічного обладнання відповідно до нормативних вимог законодавства. Здійснювати обслуговування нежитлового приміщення, а саме:
1) Прибирання прибудинкової території, вивезення і знешкодження твердих побутових відходів та сміття;
2) Проведення робіт по профілактиці, контролю технічним станом мереж, їх наладці та регулюванню, підтримці в робочому стані, підготовці до сезонних періодів експлуатації;
3) Обслуговування димовентиляційних каналів;
4) Прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель;
5) Технічне обслуговування систем проти пожежної автоматики й димовилучення;
6) Поточний ремонт підвальних приміщень;
7) Підготовка не житлового фонду до експлуатації в зимовий період;
8) Вивезення снігу;
9) Виготовлення розрахункових книжок та довідок власникам;
10) Очищення не каналізаційних люків та приямків;
11) Утримання транспортних засобів та механізмів для обслуговування не житлових приміщень, поточного ремонту, ліквідації аварій.
Пунктом 1.3.3. Договору сторони погодили, що власник зобов'язується кожного місяця, не пізніше 10 числа, оплачувати нараховану плату за обслуговування шляхом внесення на рахунок наймодавця коштів.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає про невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з Договором, у зв'язку з чим, у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 36 304,50 грн.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача 36 304,50 грн. основної заборгованості за договором від 04.05.2009 року б/н про обслуговування нежитлових приміщень та 1 093,34 грн. 3 проценти річних.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи про відсутність у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" за спірним Договором.
Свої заперечення на позов відповідач також обґрунтовує відключенням приміщення відповідача за адресою: м. Київ проспект Науки, 94/5 від електроенергії в період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору позивач зобов'язувався здійснювати обслуговування нежитлового приміщення за адресою: м. Київ проспект Науки, 94/5, яке належить на праві приватної власності відповідачу та роботу технічного обладнання відповідно до нормативних вимог законодавства.
Пунктом 1.3.3. Договору сторони погодили, що власник зобов'язується кожного місяця, не пізніше 10 числа, оплачувати нараховану плату за обслуговування шляхом внесення на рахунок наймодавця коштів.
У відповідності до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Зазначене право споживача кореспондується з обов'язком виконавця, передбаченому статтею 21 вказаного Закону, надавати споживачу, в установленому законодавством порядку, необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
В розрахунку заборгованості, що міститься у позовній заяві, позивач, як на підставу заявлених вимог, посилається на квитанції за період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року, проте, в матеріалах справи вищезазначені квитанції відсутні, а тому, суд позбавлений можливості встановити факт існування заборгованості відповідача за спірним Договором.
Окрім того, в матеріалах справи наявні рахунки - фактури № СФ-0000015, № СФ-0000016, № СФ-0000010 від 10.02.2010 року, з яких вбачається нарахування відповідачу за гаряче водопостачання за грудень 2009 року -9 608,84 грн., однак, в наданому позивачем розрахунку заборгованості за даний період, а саме, грудень 2009 року нараховано до сплати за всі комунальні послуги загальну суму в розмірі 2 018,92 грн., тобто значно меншому ніж за гаряче водопостачання
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування у відповідача боргу перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" за договором від 04.05.2009 року б/н про обслуговування нежитлових приміщень у розмірі 36 304,50 грн.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 36 304,50 грн. не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 093,34 грн. 3 процентів річних, то суд відмовляє в їх задоволені, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Таким чином, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та не встановивши факту існування основної заборгованості відповідача перед позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування 3 процентів річних, що за своєю правовою природою є формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 37 397,84 грн., з яких 36 304,50 грн. основної заборгованості за договором від 04.05.2009 року б/н про обслуговування нежитлових приміщень та 1 093,34 грн. 3 процентів річних задоволенню не підлягають.
Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Китаїв" відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.В. Стасюк
Дата підписання
повного тексту рішення 20.06.2012 року