ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-55/1300-2012 13.06.12
Господарський суд м.Києва у складі колегії суддів: суддя Ягічева Н.І. (головуюча), суддяі Ониськів О.В., Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроперспектива 1"
до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною
про: стягнення 110 969,05 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -ОСОБА_3 (дов. №1 від 20.02.2012р.);
від Відповідача -ОСОБА_4 (дов. №205 від 30.12.2011р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроперспектива 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, заборгованості за Договором №5/110-08 від 10.09.2009р. у розмірі 110 969,05 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов договору №5/110-08 від 10.09.2009 року, укладеного між Приватним підприємством «Ком. Юа»та Дніпропетровським обласним управлінням Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України, останній не виконав фактично умови вищезазначеного Договору щодо надання послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012р. Позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5011-55/1300-2012.
21.03.2012р. у судовому засіданні представник Відповідача надав Відзив на позов з додатками, яким заперечив позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 21.03.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 04.04.2012р.
Через канцелярію суду 03.04.2012р. від представника Позивача надійшли Заперечення на відзив на позовну заяву та пояснення, якими представник зазначив, що Відповідач зобов'язаний повернути позивачу сплачені останнім грошові кошти у сумі 110 969,05 грн., оскільки на сьогоднішній день підстава їх отримання відпала у зв'язку з закінченням строку дії договору. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про реальність та матеріальність послуг, які надавалися Виконавцем по Договору, в межах строку його дії, на суму здійснених Замовником оплат цих послуг у розмірі 110 969,05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012р., за клопотанням сторін продовжено розгляд справи на 15 днів, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі судді Ягічева Н.І. (головуюча), судді Ониськів О.М., Бондарчук В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №5011-55/1300-2012 від 17.04.2012р., прийнято до провадження колегією суддів у складі: Ягічева Н.І., Ониськів О.М., Бондарчук В.В. та призначено розгляд на 24.05.2012р.
До початку судового засідання 24.05.2012р. через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 13.06.2012р.
У судове засідання 13.06.2012р. з'явилися представники сторін.
Позивача, підтримав позовні вимоги та заперечення на відзив у повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, надав клопотання про залучення доказів у справі, а саме копії актів виконаних робіт.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Сторони у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
Дніпропетровським обласним управлінням Державної компанії з утилізації відходів як вторинною сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України (Виконавець), з однієї сторони, та Приватним підприємством «Ком.Юа»(Замовник), з іншої сторони, 10.09.2009 року укладено договір №5/110-08 (надалі -Договір), предметом якого, згідно п. 1, є надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів імпортованої продукції на умовах та за тарифами, визначеними цим Договором згідно з Постановою КМУ від 26.07.2001р. № 915 із змінами та доповненнями.
В подальшому назву Державної компанії з утилізації відходів як вторинною сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України змінено на Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП «Укрекоресурси»), а Дніпропетровське обласне управління Державної компанії з утилізації відходів як вторинною сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України перейменоване, в свою чергу, в Обласне управління «Дніпропетровськекоресурси»Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.
Отримувачем коштів по Договору є Держана компанія з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.
Відповідно до п.2.1.3 Договору Виконавець зобов'язується за підсумками кожного місяця, відповідно до суми оплати, здійсненої Замовником, надати Акти про надання послуг.
Пунктом 2.2.1 Договору сторони встановили, що Виконавець має право укладати із спеціалізованими підприємствами договори (в тому числі попередні) про збирання, заготівлю та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів на значно більший обсяг, ніж визначений цим Договором, де обсяг Замовника буде частиною загального обсягу збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів.
Згідно п. 2.3.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти послуги, зазначені у п.1 Договору, та протягом десяти робочих днів з дня відправлення Виконавцем, або отримання Акту представником Замовника, направити Виконавцю підписаний Акт. У випадку, коли Виконавець протягом вказаного терміну не отримує від Замовника підписаного Акту, або обґрунтовану відмову від його підписання, в день закінчення вказаного строку, такий Акт вважається прийнятим Замовником, а послуги належне наданими та прийнятими без зауваження. В такому випадку Акт наданих послуг без підпису Замовника з написом «Зауважень від Замовника у встановлений строк не надійшло»є для Сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими Замовником у повному обсязі без зауважень.
Згідно п. 3.2 Договору, сторони визнають, що використані тара та пакувальні матеріали, відносно яких виконавцем організовується надання послуг Замовнику, не підлягають ідентифікації і визначенню будь-яких часових періодів чи обмеження щодо настання моменту їх виникнення та розповсюдження по всій території України після використання ії кінцевим споживачем.
Відповідно п. 3.4 Договору, сторони домовились, що у разі виникнення спору щодо обсягів та строку надання послуг, підтвердженням якісного надання послуг у повному обсязі є надання Виконавцем на письмовий запит Замовника копії договору про збирання, заготівлю та утилізацію використаних тари та пакувальних матеріалів (у тому числі попереднього), укладеного між Виконавцем та спеціалізованим підприємством, де обсяг тари та пакувальних матеріалів може бути частиною загального обсягу тари та пакувальних матеріалів, щодо яких Замовником організовано збирання, заготівлю та утилізацію із спеціалізованим підприємством.
За підсумками кожного місяця Сторони підписують Акт про надання послуг (п.3.6 Договору).
Строк дії Договору, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 29.12.2009, встановлений його сторонами до 30.04.2011.
Протягом періоду часу з 11.02.2010 по 31.03.2010 Замовник перерахував на розрахунковий рахунок Держаної компанії з питань поводження з відходами як вторинною сировиною грошові кошти у розмірі 110 969,05 гри., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №133 від 11.02.2010 на суму 1 008,00 грн., №136 ІЗ 11.02.2010 на суму 1 008,00 грн., №161 від 22.02.2010 на суму 844,80 грн., №162 від 22 2.2010 на суму 1 689,60 грн., №163 від 22.02.2010 на суму 1 689,60 грн., №174 від 15.02.2010 на суму 2 016,00 грн., №175 від 25.02.2010 на суму 2 016,00 грн., №176 віі 25.02.2010 на суму 2 016,00 грн., №177 від 25.02.2010 на суму 2 016,00 грн., №180 від 26.02.2010 на суму 1 526,40 грн., №197 від 02.03.2010 на суму 864,96 грн., №198 від 02.03.2010 на суму 864,96 грн., №199 від 02.03.2010 на суму 744,53 грн., №200 від 02.03.2010 на суму 1 254,60 грн., №201 від 03.03.2010 на суму 677,14 грн., №202 від 03.03.2010 на суму 1 341,60 грн., №203 від 03.03.2010 на суму 670,80 грн., №204 від 03.03.2010 на суму 1 348,80 грн., №206 від 03.03.2010 на суму 1 073,28 грн., №207 від 03.03.2010 на суму 1 073,28 грн., №208 від 03.03.2010 на суму 1 073,28 грн., №209 від 03.03.2010 на суму 1 073,28 грн., №210 від 04.03.2010 на суму 2 273,76 грн., №211 від 04.03.2010 на суму 2 741,76 грн., №212 від 05.03.2010 на суму 69,60 грн., №213 від 05.03.2010 на суму 201,42 грн., №214 від 05.03.2010 на суму 643,06 грн., №215 від 05.03.2010 на суму 807,60 грн., №216 від 05.03.2010 на суму 796,68 грн., №217 від 05.03.2010 на суму 181,50 грн., №218 від 05.03.2010 на суму 1 404,42 грн., №220 від 09.03.2010 на суму 1 069,91 грн., №221 від 09.03.2010 на суму 909,00 грн., №222 від 09.03.2010 на суму 1 660,80 грн., №223 від 09.03.2010 на суму 1 660,80 грн., №224 від 09.03.2010 на суму 1 638,00 грн., №225 від 09.03.2010 на суму 1 638,00 грн., №228 від 10.03.2010 на суму 1 560,00 грн., №229 від 10.03.2010 на суму 830,40 грн., №230 від 12.03.2010 на суму 4 958,64 грн., №231 від 12.03.2010 на суму 6 951,60 грн., №232 від 12.03.2010 на суму 1 450,34 грн., №233 від 12.03.2010 на суму 2 289,60 грн., №236 від 15.03.2010 на суму 1 830,70 грн., №237 від 15.03.2010 на суму 2 016,00 грн., №238 від 15.03.2010 на суму 2 016,00 грн., №239 від 15.03.2010 на суму 2 016,00 грн., №240 від 15.03.2010 на суму 2 016,00 грн., №247 від 18.03.2010 на суму 450,60 грн., №248 від 18.03.2010 на суму 762,84 грн., №249 від 18.03.2010 на суму 324,96 грн., №256 від 19.03.2010 на суму 674,40 грн., №257 від 19.03.2010 на суму 819,62 грн., №258 від 19.03.2010 на суму 3 470,98 грн., №259 від 19.03.2010 на суму 1 735,49 грн., №260 від 19.03.2010 на суму 337,74 грн., №261 від 19.03.2010 на суму 2 273,76 грн., №262 від 19.03.2010 на суму 2 273,76 грн., №263 від 22.03.2010 на суму 1 034,15 грн., №264 від 22.03.2010 на суму 569,40 грн., №265 від 22.03.2010 на суму 3 165,60 грн., №266 від 22.03.2010 на суму 1 638,00 грн., №273 від 23.03.2010 на суму 674,40 грн., №274 від 23.03.2010 на суму 390,00 грн., №275 від 23.03.2010 на суму 2 944,32 грн., №276 від 23.03.2010 на суму 1 543,01 грн., №277 від 23.03.2010 на суму 1 015,20 грн., №278 від 24.03.2010 на суму 571,72 грн., №279 від 24.03.2010 на суму 830,40 грн., №280 від 24.03.2010 на суму 830,40 грн., №281 від 24.03.2010 на суму 830,40 грн., №282 від 24.03.2010 на суму 830,40 грн., №283 від 24.03.2010 на суму 830,40 грн., №293 від 29.03.2010 на суму 1 638,00 грн., №294 від 29.03.2010 на суму 819,00 грн., №295 від 29.03.2010 на суму 1 171,20 грн., №297 від 30.03.2010 на суму 748,80 грн., №298 від 30.03.2010 на суму 748,80 грн., №299 від 30.03.2010 на суму 913,20 грн., №303 від 31.03.2010 на суму 585,60 грн.
30.07.2010 між Замовником (Цедентом) та ТОВ «Агроперспектива 1»(Цесіонаріем) (надалі - Позивач) укладено угоду про уступку права вимоги (надалі - Угода), згідно якої, Замовник передав Позивачу право вимоги, належне йому по Договору.
Відтак відповідно до умов Угоди та на підставі положень статей 512-519 Цивільного кодексу України, до Позивача перейшли усі права Замовника, передбачені умовами Договору.
23.03.2010 Замовником на адресу Виконавця направлено Лист від 15.06.2010р. №5/110/1/10-вих. щодо надання інформації про хід виконання Договору, Повідомлення про уступку права вимоги від 16.08.2010, Угоду про уступку права вимоги від 30.07.2010.
01.11.2010 Позивач, також звернувся до Виконавця з Листом від 22.03.2011 №610-вих., яким повідомив останнього про належні Позивачу права по Договору та просив його повідомити про хід виконання Договору та серію, номер, дату видачі та строк дії ліцензії на надання послуг, узгоджених Договором. Відповідей не отримав.
Позивач зазначає, що Виконавець не виконав взяті на себе зобов'язанні та не надав послуги Позивачу на загальну суму 110 969,05 грн., тому керуючись ст.ст. 512-519, 525, 526, 530, 901 ЦК України, статті 193 ГК України, звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідач заперечує проти позовних вимог ТОВ «Агроперспектива 1», вважає, що враховуючи п. 3.4 та п. 3.2 Договору та факт укладання договору № 3/9-06 від 30.06.2010 року, між Відповідачем та ТОВ «Грінко-Дніпро Рециклінг»; договору № 3/28-09 від 24.09.2010 року, між Відповідачем та ТОВ «Грінко-Дон Рециклінг», де обсяг тари та пакувальних матеріалів, ввезених ПП «Ком.Юа»на територію України, є частиною загального обсягу тари та пакувальних матеріалів, щодо яких Замовником організовано збирання, заготівлю та утилізацію із спеціалізованим підприємством, Актів виконаних робіт про надання послуг від ТОВ «Грінко-Дніпро Рециклінг»та ТОВ «Грінко-Дон Рециклін»на виконання умов договору №3/9-06 від 30.06.2010р. та договору №3/28-09 від 24.09.2010р., відсутні порушення Відповідачем договірних зобов'язань щодо надання послуг.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до преамбули Закону України „Про відходи" цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
Згідно з пп. „б" ст.17 названого Закону суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію.
Укладений сторонами Договір № 5/110-08 від 10.09.2009 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 ЦК України (якою передбачено загальні положення про послуги) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч.2 ст.901 ЦК України).
Статтею 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).
Згідно підпункту 2.3.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти послуги, зазначені у п.1 Договору, та протягом десяти робочих днів з дня відправлення Виконавцем, або отримання Акту представником Замовника, направити Виконавцю підписаний Акт. У випадку, коли Виконавець протягом вказаного терміну не отримує від Замовника підписаного Акту, або обґрунтовану відмову від його підписання, в день закінчення вказаного строку, такий Акт вважається прийнятим Замовником, а послуги належне наданими та прийнятими без зауваження. В такому випадку Акт наданих послуг без підпису Замовника з написом «Зауважень від Замовника у встановлений строк не надійшло»є для Сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими Замовником у повному обсязі без зауважень.
Таким чином, сторони визначили Акт наданих послуг єдиним документом, що підтверджує надання послуг Виконавцем.
В матеріалах справи відсутні акти про надання послуг та докази надсилання вказаних актів Замовнику за весь період дії Договору №5/110-08.
Крім того, суд погоджується з позицією Позивача, що надані Відповідачем договори №3/9-06 та №3/28-09 укладені лише 30.06.2010р. та 24.09.2010р. відповідно. Відтак і надання цих послуг могло початися виключно з моменту їх укладання.
Таким чином, у проміжок часу з 10.09.2009р. по 30.06.2010р. (10 місяців дії договору №5/110-08) та з 10.09.2009р. по 24.09.2010р. (13 місяців дії договору №5/110-08), котрі передують датам укладання договорів №3/9-06 та №3/28-09 Відповідач не міг забезпечувати виконання договору №5/110-08 від 10.09.2009р. силами ТОВ «Грінко-Дніпро Рециклінг»та ТОВ «грінко-Дон Рециклінг».
Проте, відповідно до п.2.1.3 Договору Виконавець зобов'язується за підсумками кожного місяця, відповідно до суми оплати, здійсненої Замовником, надати Акти про надання послуг.
Отже, зі змісту Договору вбачається, що надання послуг повинно відбуватися щомісячно, про що фіксується сторонами у відповідному акті, що Виконавцем зроблено не було.
Суд не приймає позицію Позивача, що Обласне управління ДП «Укрекоресурси»не мало змоги надавати послуги, так як не мало відповідної ліцензії на утилізацію небезпечних відходів, оскільки предметом укладеного сторонами Договору є надання Відповідачем послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів імпортованої продукції на умовах та за тарифами, визначеними цим Договором згідно з Постановою КМУ від 26.07.2001р. № 915 із змінами та доповненнями.
В свою чергу, пунктом 2.2.1 Договору встановлено право Виконавця укладати із спеціалізованими підприємствами договори (в тому числі попередні) про збирання, заготівлю та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів. При цьому обсяг тари і пакувальних матеріалів в цьому випадку може бути значно більшим, ніж визначений цим Договором, обсяг тари і пакувальних матеріалів Замовника буде частиною загального обсягу збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів, що здійснюється спеціалізованим підприємством на замовлення ДП «Укрекоресурси». Таким чином, відсутність у Виконавця відповідної ліцензії не може свідчити про неможливість останнім виконати прийнятті зобов'язання за Договором.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З врахуванням усього вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що відповідачем в порушення умов договору № 5/110-08 від 10.09.2009 не надано позивачу належним чином послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тар і пакувальних матеріалів, ввезених позивачем в режимі імпорту на суму 110 969,05 грн.
Разом із тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива 1»матеріально-правовою підставою позову обрала ст. 512-519, 525, 526, 530, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України, заявивши до стягнення з Відповідача суму заборгованості у розмірі 110 969,05 грн. При цьому, вказавши, що строк дії Договору сплинув 30.04.2011р.. До закінчення строку дії Договору Виконавець не виконав взяті на себе зобов'язання та не надав послуги Позивачу на загальну суму 110 969,05 грн. Грошові кошти Позивача у сумі 110 969,05 грн. до теперішнього часу залишаються у неправомірному користуванні Державної компанії з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Умови Договору №5/110-08 не містять положень щодо виникнення обов'язку у Відповідача сплачувати, у випадку не надання ним послуг, суму грошових коштів, яка було перерахована Замовником на виконання умов Договору №5/110-08.
Щодо позиції Позивача про закінчення строку дії договору та неправомірному користуванню Відповідачем коштами у сумі 110 969,05 грн., слід зазначити наступне:
Так, відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст.598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов'язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв'язку тим, що виконання зобов'язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
Матеріалами справи доведено, що заявлені до стягнення грошові кошти були сплачені Замовником добровільно, а саме на виконання ним умов договору від 10.09.2009р. №5/110-08.
Відповідно до ч.2 ст.220 ГК України, ч.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 ст.622 ЦК України встановлено, що у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 ЦК України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Отже відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання, оскільки припинення зобов'язання в силу відмови кредитора від прийняття простроченого виконання тягне і припинення зустрічного зобов'язання сторони, яка відмовилася від прийняття виконання. Проте, у випадку, коли сторона, яка відмовилася від прийняття виконання, своє зобов'язання виконала раніше, наступають наслідки, передбачені ст.1212 ЦК України.
Наведене свідчить про те, що якщо виконання втратило інтерес для кредитора і він відмовляється від його прийняття та жадає повернення виконаного ним зобов'язання, у даному випадку сплачених грошових коштів, то кредитор повинен на сам перед відмовитися від прийняття простроченого виконання шляхом направлення повідомлення боржнику, яке б означало, що зобов'язання припиняється.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, що Замовник відмовлявся від виконання Відповідачем зобов'язання, відсутній факт припинення зобов'язання, оскільки до предмету доказування входить встановлення факту того, що підстава, на якій спірні грошові кошти були отримані відповідачем, - відпала внаслідок припинення зобов'язання. Позивач лише зазначає, що оскільки дія договору закінчилася тому у Відповідача немає правових підстав для утримання грошових коштів.
При цьому, суд відзначає, що будь-якої вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялося.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 110 969,05 грн. є неправомірним та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, з огляду на належну саме Позивачу свободу вибору матеріально-правових підстав позовних вимог, та обов'язок суду розглядати позовні вимоги у межах визначених позивачем, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива 1»у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроперспектива 1», м.Дніпропетровськ відмовити повністю.
У судовому засіданні 13.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 18.06.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева
Суддя О.М. Ониськів
Суддя В.В. Бондарчук