22.06.2012 Справа № 5008/283/2012
За позовом відкритого акціонерного товариства „Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
про розірвання договору оренди, усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями та стягнення 97 362,72 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)
Головуючий суддя Івашкович І.В.
представники:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 28.02.12
від відповідача - не з"явився
Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про розірвання договору оренди №43 від 25.05.2001р.; усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями загальною площею 192,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; стягнення 75975,12 грн. (в т.ч. 71441,68 грн. боргу по орендній платі за період з травня 2011р. по лютий 2012р., 3572,16 грн. пені, 961,28 грн. 3% річних за прострочку внесення орендної плати).
Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву, згідно з якою збільшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення суму 97 362,72 грн., в т.ч. 92 829,28 грн. основного боргу по орендній платі за період з травня 2011 по травень 2012 включно, 3572,16 грн. пені та 961,28 грн. річних.
Позов мотивовано з посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем зобов"язань по оплаті орендної плати згідно договору оренди №43 від 25.05.2001 р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка за період з травня 2011 по травень 2012 року включно складає суму 92 829,28 грн.
На підставі ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, п. 5.1 договору позивачем на прострочену заборгованість нараховано пеню в розмірі 3572,16 грн. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 961,28 грн. (згідно розрахунків, долучених до позовної заяви).
Стверджучи про систематичну неоплату відповідачем орендних платежів, позивач на підставі п. 11.6.2 договору оренди №43 від 25.05.2001р., ч. 1 ст. 782 ЦК України обгрунтовує наявність підстав для дострокового розірвання договору.
Одночасно заявлено вимогу про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями загальною площею 192,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом їх звільнення по акту приймання- передачі.
Позивачем подано додаткові письмові пояснення від 01.06.12, від 15.06.12 щодо нормативного обгрунтування позовних вимог.
У судовому засіданні 22.06.12 розгляд справи розпочато по суті.
Представником позивача підтримано позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач подав письмовий відзив на позов згідно з яким просить суд відмовити в задоволенні вимоги про розірвання договору оренди. Окрім того, з посиланням на положення ст.22 ГПК України, на правову позицію, наведену у п. 3 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06 №01-8/1228, стверджує про неможливість задоволення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки згідно з цією заявою позивач просить стягнути заборгованість за період, який не вказувався у позовній заяві.
Враховуючи важке матеріальне становище підприємства відповідача просить розстрочити стягнення основного боргу в сумі 71441,68 грн. строком на 2 роки та на підставі ст. 83 ГПК України просить зменшити розмір пені до 100 грн. Одночасно заявлено про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між відкритим акціонерним товариством „Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород (Орендарем) укладено договір №43 від 25.05.2001 року. Відповідно до умов Договору Орендодавець передає в оренду Орендареві нежилі приміщення загальною площею 627,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5 років з дня підписання договору з правом викупу (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.3 договору приміщення передається в оренду згідно акту, підписаного сторонами.
На виконання вказаного договору сторонами підписано акт прийому-передачі від 01.07.2001 (додаток №1 до договору №43 від 25.05.2001р.), згідно з яким позивач передав відповідачу нежилі приміщення площею 627,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 2.1 договору орендар зобов'язується сплачувати орендну плату щомісячно в розмірі 1800,24 грн., в т.ч. ПДВ 300,04 грн. за 5 днів до початку місяця платіжним дорученням без попереднього виставлення рахунку.
За приписами пункту 6.3 договору зміни та доповнення до даного договору вносяться по узгодженню обома сторонами і мають силу в письмовій формі і підписані обома сторонами.
У відповідності до додатку №2 від 14.02.2003 р. до договору №43 від 25.05.2001 сторони домовилися про те, що позивач передає, а відповідач приймає додатково в оренду нежилі приміщення за адресою орендованого об"єкту оренди площею 50,07 кв.м., загальна орендована площа за цією угодою становить 677,77 кв.м., а орендна плата становить 1943 грн. ( рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.12.2011р. по справі №5008/695/2011 визнано недійсною додаткову угоду від 14.02.2003р., оформлену як додаток №2 до договору №43 від 25.05.2001р.; постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2012р., яку залишено в силі постановою ВГСУ від 07.06.12, рішення господарського суду Закарпатської області від 19.12.11 в частині визнання недійсною додаткової угоди від 14.02.2003р., оформленої як додаток №2 до договору №43 від 25.05.2001р., залишено без змін).
Додатковою угодою №3 від 30.12.2003 р. до договору №43 від 25.05.2001 орендар додатково прийняв площу в розмірі 15 кв.м. від 01.01.2004 р. (п. 1 угоди), загальна орендована площа у такому разі становить 692,77 кв.м. (п. 2 угоди), розмір орендної плати за місяць складає 2180 грн., в т.ч. ПДВ 363,33 грн. (п.3 угоди), термін дії договору №43 від 25.05.2001 р. продовжено до 25.05.2014 р. (п. 4 угоди).
Змінами до договору від 01.10.2007 р. сторони узгодили, що базовий розмір орендної плати за використання об"єкта оренди за один місяць оренди становить 17319,25 грн. без ПДВ; з 01.01.2008 р. 19628,48 грн. без ПДВ; з 01.06.2008 - 21360,41 грн., також договір доповнено пунктом 2.4, згідно з яким плата за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру оплати за попередній місяць на індекс інфляції за даними Держкомстату.
Змінами до договору від 01.11.2009 р. сторони домовились про зміну умов договору. Пункт 1.1 договору викладено в наступній редакції - "орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 192,7 кв.м., надалі об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (план-схема додається) строком до 25.05.2014р". Про передачу Орендарем Орендарю частину нежитлових приміщень загальною площею 500,07 кв.м та залишення у наймі по договору №43 від 25.05.2001р. нежитлових приміщень площею 192,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 01.11.2009р.
Змінами до договору від 01.11.2009р. пункт 2.1 договору № 43 викладено в наступній редакції "базовий розмір орендної плати за використання об'єкта оренди за один місяць становить 5 941,00 грн. без ПДВ. Орендар зобов'язується оплачувати орендну плату за 5 днів до початку наступного місяця без попереднього виставлення рахунку орендодавцем. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавство України".
Відповідно до додаткової угоди від 14.08.11 до договору, зміни до договору від 01.11.2009 року почали діяти з 01.10.2009 року, попередня дата - 01.11.2009 року внесена до договору про внесення змін помилково.
Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором щодо внесення орендної плати за період з травня 2011 року по травень 2012 року за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем, яка згідно поданого розрахунку становить суму 92 829,28 грн.(з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) виходячи з базового розміру орендної плати за використання об'єкта оренди за один місяць - 5 941,00 грн., тобто відповідно до чинних на вказаний період умов договору.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
Із фактичних матеріалів і обставин справи вбачається, що зобов'язання по сплаті орендної плати відповідачем протягом тривалого періоду не виконується, що і стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення з відповідача суми 92 829,28 грн. заборгованості по орендній платі за період з травня 2011 року по травень 2012 року.
Вимоги в частині суми 92829,28 грн. боргу по орендній платі документально підтверджено та обгрунтовано позивачем відповідно до закону і умов договору, не спростовано відповідачем в установленому порядку.
На підставі п. 5.1 договору та відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" позивачем на прострочену заборгованість по орендній платі періоду з травня 2011р. по лютий 2012р. нараховано пеню в розмірі 3572,16 грн. за період прострочки з 28.08.2011р. по 23.02.2012р. (до позовної заяви додано розрахунок). На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем на прострочену заборгованість по орендній платі періоду з травня 2011р. по лютий 2012р. нараховано 3% річних в розмірі 961,28 грн. за період прострочки з 26.08.2011р. по 23.02.2012р. (розрахунок додано до позовної заяви).
Перевіривши додані розрахунки, судом визнано вимоги в частині 961,28 грн. 3% річних та 3572,16 грн. пені обгрунтованими.
Оскільки в даному випадку відповідачем не виконано взятих на себе згідно з договором № 43 від 25.05.2001 року зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати орендних платежів, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 92 829,28 грн. заборгованості по орендній платі, і 3572,16 грн. пені та 961,28 грн. 3% річних, вимоги про стягнення яких заявлено в обгрунтованому розмірі та з правомірних підстав.
Аналізуючи аргументи позивача щодо розірвання договору, суд констатує наступне.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до врегламентованих ст. 651 ЦК України загальних цивільно-правових підстав зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця на односторонню відмову від договору у випадку, якщо наймач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд. Таке право наймодавця на відмову від договору не є перешкодою для звернення до суду з вимогою про розірвання договору у разі несплати наймачем платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідачем протягом тривалого періоду (з травня 2011р. по травень 2012р.) договірні зобов"язання в частині сплати орендної плати систематично не виконувалися, що є істотним порушенням умов договору, а отже наявні передбачені законом підстави для розірвання договору № 43 від 25.05.2001 року на вимогу орендодавця (позивача). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому суд відхиляє інші наведені у позовній заяві підстави розірвання договору, в т.ч. порушення відповідачем договірних умов щодо заборони передачі предмету оренди в суборенду. Натомість, відповідачем додано до справи копію укладеної сторонами додаткової угоди №4 від 30.12.2003. до договору №43 від 25.05.2001р., якою обумовлено право Орендаря здавати в суборенду орендовані приміщення. Чинність вказаної додаткової угоди №4 від 30.12.2003р. позивачем не спростовано. Інші доводи позивача щодо порушення відповідачем умов договору документально не підтверджено
Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві за актом прийманн-передачі в разі закінчення дії договору №43 від 25.05.01 передбачений і пунктом 3.4 договору.
Виходячи з наведеного, з урахуванням правомірності вимог позивача про розірвання договору оренди №43 від 25.05.2001р., суд дійшов висновку про правомірність заявлення вимоги щодо зобов"язання відповідача звільнити орендовані приміщення зі складанням акту приймання-передачі.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги є доведеними та обгрунтованими відповідно до закону, а отже підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача стосовно відсутності підстав для задоволення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог судом відхилено як безпідставні з огляду на наступне.
Передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Натомість ст.22 ГПК України виключає право позивача на одночасну зміну підстав та предмету позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
В даному випадку згідно з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, нарахованих на таку заборгованість сум 3%річних та пені, з посиланням при цьому на порушення відповідачем зобов"язань за договором №43 від 25.05.2001р.
Таким чином, предметом даного позову є стягнення боргу по орендній платі, річних та пені, а підставою звернення з даним позовом є неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором №43 від 25.05.2001р. щодо своєчасної та в повному розмірі сплати орендних платежів. Розмір заявленого до стягнення боргу згідно з позовною заявою визначено виходячи з періоду виникнення заборгованості (з травня 2011р. по лютий 2012р.).
Збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу зумовлено збільшенням періоду виникнення такої заборгованості (березень, травень 2012р.), що жодним чином не стосується зміни предмету чи підстав позову, які позивачем залишено без змін.
Таким чином, доводи відповідача про те, що заявою про збільшення розміру позовних вимог позивачем заявлено додаткові позовні вимоги суд визнає необгрунтованими.
При цьому судом враховано правові позиції, наведені у п. п. 3.10-3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення та зменшення суми нарахованої пені не підлягає задоволенню судом, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ч.ч. 3, 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не обгрунтовано та документально не доведено наявність певних істотних чи виняткових обставин, як підстав звернення з таким клопотанням.
За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витратпозивача по оплаті судового збору в розмірі 1947,25 грн. (в частині вимог майнового характеру) та 1073,00 грн. (в частині немайнової вимоги про розірвання договору та усунення перешкод у користування майном шляхом звільнення орендованого приміщення).
Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Ужгородський Турбогаз" (Закарпатська область, м. Ужгород, Болгарська, 3, код 00153608) суму 97 362,72 грн. ( в т.ч. 92 829,28 грн. основного боргу, 3572,16 грн. пені, 961,28 грн. 3% річних) та 3020,25 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.
3. Розірвати договір №43 від 25.05.2001, укладений між відкритим акціонерним товариством „Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород (Орендар).
4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) звільнити шляхом передачі відкритому акціонерному товариству "Ужгородський Турбогаз" (м.Ужгород, вул. Болгарська, 3, і.к.00153608) за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 192,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та є предметом договору №43 від 25.05.2001р., укладеного між відкритим акціонерним товариством „Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород (Орендар). Видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Повне рішення складено 27.06.12.
Суддя Івашкович І.В.