Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "26" червня 2012 р. Справа № 16/5007/640/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 20.12.11р.
від відповідача: ОСОБА_2, дор. від 18.07.11р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Формула" (м.Київ)
до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м.Житомир)
про стягнення 38895,80 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 38895,80 грн., з яких 32978,80 грн. основного боргу згідно договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт та договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р., 2131,00 грн. пені, 3298,00 грн. штрафу, 415,00 грн. 3% річних, 73,00 грн. інфляційних нарахувань.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у письмових "запереченнях" від 25.06.12р. № 07/538 на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 32978,80 грн., в решті позовних вимог заперечили, посилаючись на безпідставність їх нарахування, зокрема, зазначили, що п.3 договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р. не містить зобов'язань боржника (відповідчача), а лише свідчить про набуття права вимоги позивачем. Також було зазначено про те, що відповідач не порушив умов договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р., тому нарахування будь-яких штрафних та фінансових санкції за порушення виконання грошових зобов'язань не може мати місця (а.с.36,37).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (продавцем) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (відповідачем/покупцем) договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт (а.с.12-21) ТОВ "УТН-Восток" поставив відповідачу у червні 2010 року товари - паливо-мастильні матеріали (нафтопродукти) на загальну суму 540815,73 грн., що підтверджується видатковою накладною № Z03-001404 від 30.06.10р. (а.с.23).
Згідно з пп.2.1 даного договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця товари на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, а покупець зобов'язався приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.
Відповідно до пп.5.1 договору, сплата вартості товарів за стандартною схемою здійснюється на умовах 100% попередньої оплати (тобто до моменту фактичного отримання товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, зазначений в реквізитах цього договору або шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця на підставі наданого останнім рахунку на оплату. (Рахунок на оплату оплачується до моменту фактичного отримання товару).
Згідно з пп.5.2 договору, сплата вартості товарів за лімітною схемою (у випадках обумовлених у пп.9.3; 9.4 договору) здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату товарів, в строк не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати виставлення рахунку покупцеві (відповідно до пп.9.5 договору) та/або досягнення залишку суми на особовому рахунку, визначеному у пп.9.3; 9.4. цього договору.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед ТОВ "УТН-Восток" в сумі 32978,80 грн.
15.11.11р. між вказаними сторонами та ТОВ "Сервісна компанія "Формула" (позивач) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії)(а.с.10,11).
Відповідно до п.1 даного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент (ТОВ "УТН-Восток") відступив цесіонарієві, а цесіонарій (ТОВ "СК "Формула") набув право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за видатковою накладною № Z03-001404 від 30.06.10р. та договором № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. (основним договом) укладеним між цедентом і боржником (ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд").
Згідно з п.3 цього ж договору, за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань за основним договором:
а) своєчасної сплати вартості поставленого пального (нафтопродуктів та/або скрапленого газу) та товарів, та наданих послуг в сумі 32978,80 грн;
б) сплати штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого пального (нафтопродуктів та/або скрапленого газу) та товарів, та наданих послуг за основним договором в повному обсязі згідно умов основного договору.
Відповідно до пп.3.1 договору, до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент складання Акту звірки взаєморозрахунків від 15 листопада 2011 року підписаного цедентом та боржником.
Згідно з п.6 договору, цесіонарій забов'язався перерахувати на користь цедента грошову суму зазначену в п.3 договору в розмірі 32978,80 грн. за першою вимогою останнього.
Відповідно до п.7 договору, боржник зобов'язався виконати зобов'язання визначені в п.3 цього договору на користь цесіонарія протягом 2 банківських днів з моменту підписання даного договору.
Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р. не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 32978,80 грн.
Таким чином, згідно договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт та договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 32978,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків станом на 15.11.11р. та станом на 20.06.12р. (а.с.22,34) та визнається самим відповідачем (а.с.36,37).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).
Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до пп.11.2 договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт, покупець, як сторона, що неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлені товари) за цим договором (пп.5.1, 5.2, 9.6.2), повинна сплатити на користь іншої сторони і за іі вимогою пеню в розмірі 0,5% (нуль цілих п'яти десятих) відсотка від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, а у випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш ніж 5 (п'яти) робочих днів з моменту виникнення такої заборгованості, винна сторона зобов'язана додатково (окрім пені) сплатити на користь і на вимогу протилежної сторони штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості неоплачених товарів.
Згідно розрахунків позивача, розміри пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 2131,00 грн., 3298,00 грн., 415,00 грн. та 73,00 грн. (а.с.3,4).
Позивачем невірно здійснено нарахування пені, штрафу та 3% річних, у зв'язку з чим, судом здійснено відповідний перерахунок і визначено правильні суми: пені у розмірі 2130,60 грн., штраф - 3297,88 грн., 3% річних - 414,71 грн.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заперечення відповідача господарський суд відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству та укладеним договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт та договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 32978,80 грн. основного боргу згідно договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт та договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р., 2130,60 грн. пені, 3297,88 грн. штрафу, 414,71 грн. 3% річних, 73,00 грн. інфляційних нарахувань.
В решті позову відмовити у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.
Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м.Житомир, вул.Ватутіна 45, ідентифікаційний код 32176931:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Формула", 03680, м.Київ, вул.Козацька 120/4, ідентифікаційний код 36958905 - 32978,80 грн. основного боргу згідно договору № СК/ВП/40014603 від 15.12.09р. купівлі - продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт та договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.11.11р., 2130,60 грн. пені, 3297,88 грн. штрафу, 414,71 грн. 3% річних, 73,00 грн. інфляційних нарахувань та 1609,46 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.06.12
Суддя Гансецький В.П.
Друк.: 1 прим. у справу.