Копія
Іменем України
Справа № 2а-10674/11/0170/5
17.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Фокіна Ю.В.
без участі сторін та їх представників
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 10.11.11 по справі № 2а-10674/11/0170/5
за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011 адміністративний позов Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008182301 від 03.08.2011 р.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011 та прийняти нове рішення по справі.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причину неявки не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним розглядом встановлено, що відповідачем по справі у період з 21.07.2011 року по 22.07.2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивач з питань достовірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 за період: грудень 2010р.
За результатами перевірки складено акт №9127/23-7/05480536 від 22.07.2011 року, про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 509,00 грн.
Проведеною перевіркою податкового кредиту позивача з питань взаємовідносин з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 за грудень 2010р. встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_3 надало позивачу товар (послуги) у грудні 2010р.
Згідно акту перевірки від 15.04.2011р. №4273/17-1/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_3 зайво включені до складу податкового зобов'язання за грудень 2010р. суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, що виникло внаслідок формування податкового кредиту по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди, і відповідно, відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям. Одночасно, проведеною перевіркою встановлено, що у фізичній особі -підприємця ОСОБА_3 відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між контрагентами.
Крім того, в акті №9127/23-7/05480536 від 22.07.2011 року зазначено, що згідно баз даних детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010р. основним постачальником підприємця ОСОБА_3 було ПП «Торгбудсервіс»на загальну суму 40189,14 грн., у т.ч. ПДВ 6698,19 грн.
Актом невиїзної документальної перевірки ПП «Торгбудсервіс»№1829/15-2/32319175 від 03.03.2011р. встановлено, що всі операції купівлі-продажу ПП «Торгбудсервіс»у грудні 2010р. не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача». Також, актом перевірки ПП «Торгбудсервіс»встановлено, що основним постачальником ПП «Торгбудсервіс»були ТОВ «Ріона Крим»та ТОВ «Сімбіан», відповідно до фактів виявлених в ході проведення перевірки, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Ріона-Крим»та ТОВ «Сімбіан»не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
У зв'язку з виявленими порушеннями 03.08.2011р. відповідчем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008182301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 509,00 грн. та нараховані штрафі (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 127,00 грн.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі по тексту -Закон № 168).
Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону №168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)
Законом України «Про податок на додану вартість»передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту -Наказ №165).
Пунктом 18 Наказу №165 передбачалося, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.
Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168)
Згідно з п. 7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Під час розгляду справи було встановлено, що між Комунальним підприємством житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м.Сімферополя та підприємцем ОСОБА_3 було укладено усний договір поставки товару.
На виконання умов зазначеного вище договору підприємцем ОСОБА_3 у грудні 2010 р. було поставлено КП житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м.Сімферополя товарно-матеріальні цінності на загальну суму 3054,48 грн., що підтверджується видатковою накладною, а саме: підшипник 66412 у кількості 4 шт. загальною вартістю 1900,80 грн. без ПДВ; підшипник 409 у кількості 4 шт. загальною вартістю 519,2 грн. без ПДВ; сальники 90х120х12 имп у кількості 4 шт. загальною вартістю 95,04 грн. без ПДВ; сальники 45х65х10 имп у кількості 4 шт. загальною вартістю 30,36 грн. без ПДВ.
За результатами проведеної господарської операції підприємцем ОСОБА_3 було виставлено рахунок №33 від 14.12.2010р. на загальну суму 3054,48 грн. та складено податкову накладну №41 від 17.12.2010р. на суму 3054,48 грн. в тому числі ПДВ 509,08 грн., за результатами вивчення якої, судом встановлено її повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.2009 року № 165.
Крім того, як зазначено в акті перевірки №9127/23-7/05480536 від 22.07.2011 року КП житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м.Сімферополя перерахувало кошти на рахунки підприємця ОСОБА_3
Під час розгляду справи представниками позивача надані пояснення щодо фактичного використання придбаних у підприємця ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей, а саме для ремонту ліфта по вул.60 років Жовтня, 19/4 і 21/1, а також надано
Акт на предмет списання в грудні 2010р. з підзвітного ОСОБА_5, в тому числі: підшипників 66412 у кількості 4 шт.; підшипників 409 у кількості 4 шт.; сальників 90х120х12 у кількості 4 шт.; сальників 45х65х10 у кількості 4 шт.; звіт зі стану матеріальних запасів на кінець дня 31.12.2010р., по рахункам 201,203,207,22, по місцям зберігання «ліфт»); витяги з розділу «Відомості про ремонт ліфта і заміни каналів, механізмів і електрообладнання», згідно яких 19.12.2010р. у будинках №№19/4 (рег.№620) і 21/1 (рег.№594) проведені ремонти із заміною основних торсів 3 шт. (31 метр), ремонт редуктора РГЛ-160 із заміною підшипників 66412 у кількості 2 шт., підшипників 409 у кількості 2 шт. та сальників 90х120х12 у кількості 2 шт. і сальників 45х65х10 у кількості 2 шт. по кожному об'єкту.
Постановою Державного арбітражу СРСР від 15.06.1965 року №П-6 було затверджено Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартними, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки чи іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю.
У листі Міністерства економіки України від 11.10.2005р. №81-16/71 надано роз'яснення відповідно до застосування вказаної вище Інструкції, в якому зазначено, що повне застосування інструкцій Державного арбітражу Союзу РСР не є обов'язковим у разі, коли відповідно до положень Цивільного кодексу України сторони договору поставки на власний розсуд урегулювали питання щодо порядку приймання-передачі продукції.
Отже представленими позивачем документами підтверджується факт поставки (отримання) товару від підприємця ОСОБА_3, а також факт проведення оплати за постановлений товар у повному обсязі та використання у господарській діяльності.
Таки чином, висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині віднесення до складу податкового кредиту суми у розмірі 509,00 грн., сплаченої за податковою накладною №41 від 17.12.2010р., виписаної підприємцем ОСОБА_3 є необґрунтованими.
В наслідок чого, необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України у розмірі 509,00 грн., а також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст. 123 цього Кодексу у розмірі 127,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зроблений висновок про те, що податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №008182301 підлягає скасуванню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.11 по справі № 2а-10674/11/0170/5 залишити без змін
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта