Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
14 червня 2012 року Справа № 5028/2/40/2012
За позовом: Прилуцької районної спілки споживчих товариств,
вул. Вокзальна 50, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500
до: територіальної громади в особі Яблунівської сільської ради,
вул. Незалежності, 16, с. Яблунівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17591
за участю в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
комунального підприємства "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", вул. Земська,4, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500
про: визнання договору дійсним та визнання права власності.
Суддя С.І. Михайлюк
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 37 від 25.05.2012 - представник,
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 30.05.2012 - представник,
від МБТІ: не з'явився.
Заявлений позов про визнання договору про передачу основних засобів в рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2002 року по справі № 9/109№36-б-27б від 21 травня 2004 р., дійсним та визнання за позивачем права власності на будівлі магазинів, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Яблунівка, вул. Яблунева, 28 та вул. Яблунева, 30.
До початку розгляду справи по суті 14.06.2012 представник позивача надав суду заяву про зміну предмету позову. З урахуванням такої заяви предметом позову є такі вимоги: 1) визнати дійним договір від 21 травня 2004 року про передачу основних засобів в рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2002 року по справі № 9/109№36-б-27б; 2) визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю магазину за адресою: с. Яблунівка, вул. Яблунева, 28, загальною площею 311,5 кв. м, в якій розташовані два приміщення магазинів відповідно площами 132,8 кв. м та 137,2 кв.м; 3) визнати право власності на чотири приміщення магазинів, що розташовані в єдиному комплексі нежитлової будівлі за адресою: с. Яблунівка, вул. Яблунева, 30, відповідно загальними площами 92 кв. м, 129,6 кв.м, 43,3 кв.м. та 55,9 кв.м.
Позов мотивований наступним. Відповідно до мирової угоди, що затверджена ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2002р., у справі про банкрутство Яблунівського споживчого товариства, позивач взяв на себе зобов'язання погасити борги Яблунівського СТ перед кредиторами. Такі зобов'язання виконані. У зв'язку з відсутністю обігових коштів на рахунках Яблунівського СТ та неможливістю на протязі майже двох років повернути дебіторську заборгованість по виконаним позивачем за мировою угодою зобов'язанням грошовими коштами позивач та Яблунівське СТ дійшли взаємної згоди про погашення боргу будівлями магазинів. За договором від 21.05.2004р. Прилуцькиій райспоживспілці Яблунівським СТ передані 10 будівель магазинів. Позивач зазначає, що господарюючі суб'єкти узгодили між собою усі істотні умови договору, відбулося повне виконання договору, але при цьому Яблунівське СТ ухилилося від нотаріального посвідчення договору. Відповідно до договору, акту приймання -передачі позивач є власником будівлі. Виконкомом Яблунівської сільської ради 26.07.2006р. прийняте рішення № 88 про оформлення права власності на будівлі магазинів за Прилуцькою райспоживспілкою, яке скасоване рішенням виконкому № 87 від 24.11.2010р. скасоване.
Відповідач подав відзив, проти позову заперечив, вважає вимоги необґрунтованими, оскільки договір від 21 травня 2004 року про передачу основних засобів в рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2002 року по справі № 9/109№36-б-27б, не було нотаріально посвідчено та не було здійснено державну реєстрацію даного правочину, а тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін права та обов'язки. Відповідач надав суду заяву про застосування строків позовної давності.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд
21 травня 2004 року Яблунівським споживчим товариством та Прилуцькою райспоживспілкою підписаний договір про передачу основних засобів в рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2002 року по справі № 9/109№36-б-27б.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Частина 2 ст. 220 ЦК України надає право особі звернутися до суду з вимогою про визнання договору дійсним у тому разі, коли сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. При цьому, вимога про визнання договору дійсним є способом захисту порушеного права. Така позовна вимога має адресуватися особі, яка допустила порушення права. Яблунівська сільська рада не могла ухилитися від нотаріального посвідчення договору, у якому не виступає стороною. У позовній заяві позивач зазначає, що ухилення допущене Яблунівським СТ. За таких обставин вимога про визнання договору від 21.04.2004р. за участю Яблунівського СТ та Прилуцької райспоживспілки пред'явлена до Яблунівської сільської ради безпідставно. Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Яблунівське споживче товариство припинило свою діяльність.
Окрім того, слід зазначити, що договір про передачу основних засобів в рахунок погашення боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2002р. по справі № 9/109№36-б-27б, направлений на відчуження нерухомого майна. Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Відповідно до ч. 1 ст. 210 правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Отже, правила статті 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права і обов'язки. Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто право на пред'явлення позову на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України належить власникові. Відтак, позов про право власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою права власності не визнається, оспорюється іншою особою або в разі відсутності у неї документів, що засвічують належність їй такого права. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його. Така правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2011р. у справі № 36/245(05-5-36/5129).
Позивач вказує, що є власником майна на підставі договору, акту прийому-передачі. Однак, договір від 21.05.2004р. не породив прав та обов'язків для його сторін.
Також з матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2006 року виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області було прийнято рішення № 88 про оформлення права власності за позивачем на нежитлову будівлю за адресою: вул. Яблунева, буд. 28, вул. Яблунева, буд. 30, вул. Преображенська, буд. 79. Прилуцькому МБТІ доручено оформити свідоцтво про право власності на зазначене вище майно. 24 листопада 2010 року виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області було прийнято рішення № 87 про скасування рішення виконкому № 88 «Про оформлення права власності»від 26.07.2006 у зв'язку з виникненням нових обставин з визначення права власності на нежитлові будівлі. Відмовлено позивачу у оформленні за ним права власності на нежитлові будівлі (магазини) по вул. Яблуневій, 28, вул. Яблуневій, 30 с. Яблунівка за недостатністю підстав та документальних підтверджень для визначення беззаперечного на це права.
Законність рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради № 87 від 24.11.2010р. була предметом судового розгляду. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року, справа № 2-а-354/2011р. у задоволенні адміністративного позову Прилуцької райспоживспілки до виконкому Яблунівської сільської ради про зобов'язання вчинити дії та визнання протиправним та скасування рішення (від 24.11.2010р. № 87) відмовлено у повному обсязі. Тобто рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради від 24.11.2010р. № 87 є чинним.
Отже у позовних вимогах слід відмовити повністю.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позовних вимогах відмовити повністю.
Повний текст рішення підписаний 18.06.2012р.
Суддя С.І. Михайлюк
18.06.12