"21" червня 2012 р.Справа № 3/31/5022-360/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" (код ЄДРПОУ 31138298) вул. Поліська, 14, м. Тернопіль
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 21574573)
про визнання недійсним кредитного договору та додаткових угод
за участю представників сторін :
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 - головний юрисконсульт, довіреність №10/26-05 від 19.04.2010р.
від третьої особи: не з'явився
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Банк Форум" про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору №36/07/26/KLI від 26.09.2007р., додаткову угоду №1 від 23.11.2007р. про внесення змін до кредитного договору №36/07/26/ KLI , додатковий договір №2 від 25.09.2008р. про внесення змін до кредитного договору №36/07/26/ KLI.
Судовий збір покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечує , з підстав викладених у письмовому відзиві на позов від 14.06.2012р. ( вх.. №12874(н)).
В судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
У відповідності до ст. 77 ГПК України , розгляд справи №3/31/5022-360/2012 відкладався на 07.06.2012р. на 10:20 год. , на 14.06.2012р. на 12:00 год. та на 21.06.2012р. на 12:00 год., про що свідчать ухвали суду відповідно від 24.05.2012р., від 07.06.2012р., від 14.06.2012р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника відповідача , оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
26 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі, Банк) та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат" (надалі, Позичальник) було укладено кредитний договір №36/07/26/KLІ.
У відповідності до п.1.1., 1.2. Договору, Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання обладнання , ремонтно-монтажних робіт з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 000 000 гривень. Кредитні кошти надаються строком по 25 вересня 2008 р. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17,5 процентів річних .
Згідно п.5.1. Договору, зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку здійснюється шляхом направлення Позичальнику повідомлення , де зазначається новий розмір процентної ставки та дата з якої вона вводиться . Позичальник протягом 30 днів з моменту відправлення Банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки . У випадку незгоди із запропонованої процентною ставкою , Позичальник повідомляє про це Банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати з якої вона вводиться та сплачує нараховані проценти. У випадку неотримання Банком відповіді протягом 30 днів з моменту відправлення повідомлення про зміну процентної ставки , вона вважається зміненою і погодженою сторонами та починаючи з зазначеної в повідомленні нараховується за вказаним розміром.
Пунктом 7.3. кредитного договору , цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
23 листопада 2007 року Акціонерний комерційний банк "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі, Банк) та Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" (надалі, Позичальник) уклали між собою додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору №36/06/27/KLI від 26.09.2007р. , якою внесли зміни у пункт 1.2. кредитного договору №36/06/27/KLI від 26.09.2007р. виклавши у наступній редакції: " Кредитні кошти надаються строком по 25 вересня 2008 р. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 16,9 процентів річних ."
25 вересня 2008 року Акціонерний комерційний банк "Форум" в особі Тернопільської філії АКБ "Форум" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі, Банк) та Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат" (надалі, Позичальник) уклали між собою додатковий договір №2 про внесення змін до кредитного договору №36/06/27/KLI від 26.09.2007р. , яким внесли зміни у пункт 1.2. кредитного договору №36/06/27/KLI від 26.09.2007р. виклавши у наступній редакції: " Кредитні кошти надаються строком по 24 вересня 2009 р. та з погашенням заборгованості згідно графіку , що викладений в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 19,5 процентів річних ."
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 203 ЦК України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В силу статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України , вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В силу ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).
Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України).
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 180 ГК України , встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7). Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
За змістом ст. 207 Господарського кодексу України , господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Кредитні операції, у відповідності до ч.1 ст.345 Господарського кодексу України, полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. З ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди ; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. ( Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з визнанням угод недійсними" за №02-5/111 від 12.03.1999р. )
Суд також зауважує, що оспорювані умови кредитних договорів та додаткових угод встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України.
Зазначені позивачем обставини не є односторонньою зміною умов договору. Зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір, не є односторонньою зміною процентної ставки.
Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача щодо визнання кредитного договору №36/07/26/KLI від 26.09.2007р., додаткової угоди №1 від 23.11.2007р. про внесення змін до кредитного договору №36/07/26/ KLI , додаткового договору №2 від 25.09.2008р. про внесення змін до кредитного договору №36/07/26/ KLI , недійсними, документально не обґрунтовані і такі що не підлягають задоволенню, а тому у задоволенні позову, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 11, 203, 215 , 626, 627, 638, 641, 642, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 144, 179, 180, 193, 203, 207, 215, 345, 346 ГК України, Роз'ясненням Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з визнанням угод недійсними" за №02-5/111 від 12.03.1999р., господарський суд
1. У задоволенні позову, відмовити.
2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "22" червня 2012 року, через місцевий господарський суд.
3. Рішення направити сторонам у справі.
Суддя І.М. Турецький