"14" червня 2012 р.Справа № 5017/1176/2012
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик"
про стягнення 2073,70грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №29 від 01.01.12р.;
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №1 від 14.05.12р.;
В судовому засіданні 15.05.12р. по справі було оголошено перерву до 31.05.12р. о 10:45хв., та в судовому засіданні 31.05.12р. по справі було оголошено перерву до 14.06.12р. о 11:20хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Придніпровська залізниця", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" про стягнення збитків у розмірі 2073,70грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.12р. порушено провадження у справі №5017/1176/2012.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№14778/2012 від 15.05.12р.) та зазначає, що позов є необгрунтованим, так як в порушення вимог ст.33 ГПК України надані позивачем докази не доводять обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки згідно розрахунку, до позовних вимог увійшло 4 вимоги щодо відшкодування завданих збитків, до яких позивачем віднесено: плату за користування вагоном; збір за маневрову роботу; збір за зважування на вагах залізниці; передачу довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів, телеграфом. Щодо необґрунтованості вимог щодо сплати збору за зважування на вагах залізниці та передачі довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів, телеграфом: наявність цих видатків обґрунтована тривалістю затримки вагону, яка у стовпчику 3 розрахунку визначена періодом часу з 30.09.2011р. 18год.50хв. до 03.10.2011р. 18год. 30хв., що є беззаперечно необгрунтованим, так як у наданих позивачем документах (п.56 накладної та роздруківки - відповідно п.4 та п.6 додатку до позовної заяви) зазначене, що вантаж був прийнятий до перевезення лише 12.10.2011р., а надлишок вантажу був встановлений 14.10.2011р. Тому з 30.09.2011р. 18 год.50хв. до 03.10.2011р. позивач не міг нараховувати додаткові збори для усунення перевантаження, яке на той час взагалі було відсутнє. Щодо збору за маневрову роботу, то позивач зазначив три документальні підстави для нарахування - цього збору: ГУ-23 №4435, ГУ-23 №4436 та пам'ятку №3, але до суду надано лише ГУ-23 №4435, у якому відсутні будь-які відомості про виконання маневрових робіт або надання буд-яких інших робіт (послуг). Крім того зазначає, що відповідно до п.4 Правил користування вагонами і контейнерами (Форми ГУ-46, ГУ-45, ГУ-23а, ГУ-23, ГУ-2, ГУ-45к, ГУ-45а, ГУ-46к), затверджених Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р. плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Саме у такій Пам'ятці визначається час, протягом якого виконувалися маневрові роботи.
31.05.12р. від позивача надійшли заперечення на відзив(вх.№16780/2012 від 31.05.12р.), згідно яких позивач надав новий розрахунок суми позову, в якому період часу виправлено з неналежного(з 30.09.2011р. о 18:50год. до 03.10.2011р. 18:30год.) на той що відповідає дійсності, а саме з 14.10.2011р. о. 02:50год. до 14.10.2011р. 22:35год. Крім того додав акти загальної форми №4436 та №8749 від 14.10.11р., які не були додані до позовної заяви. Між тим не погоджується з доводами відповідача щодо п.4 Правил користування вагонами і контейнерами, а саме того факту, що відсутність відомостей плати за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу, перешкоджають стягненню плати за користування вагонами, плати за маневрову роботу, оскільки підставою для нарахування плати стали акти загальної форми, відповідно до ст.129 Статуту залізниць України. В обґрунтування застосування коефіцієнту 1,190 при розрахунку розміру збитків надав копію телеграми заступника генерального директора Укрзалізниці №ЦЗМ-14/269 від 28.02.2011р. про внесення змін до збірника тарифів, та просить суд задовольнити позовні вимоги.
14.06.12р. від відповідача надійшли уточнення до відзиву(вх.№18452/2012 від 14.06.12р.), згідно яких зазначає, що в підтвердження своїх позовних вимог щодо плати за два телеграфних повідомлення, позивачем було надано лише одно телеграфне повідомлення, а друге так і не було надано, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення збору за маневрову роботу на суму 1392,80грн.+278,56грн. ПДВ та плати за телеграфне повідомлення на суму 63,10грн. +12,62грн. ПДВ.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
12.10.11р. за накладною №50108810 було відправлено залізо губчате, відходи, шлам доменний, відходи.
14.10.2011р. на станції Чаплине Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу вагонів шляхом контрольного зважування на 150-ти тонних вагах станції Чаплине, та в ході перевірки встановлено, що в накладній №50108810 у вагоні:
№66488263 вказана вага нетто - 68680кг (тара вагона 22000кг), а фактично нетто -79950кг (брутто - 101950кг, тара з трафарету на вагоні - 22000кг), що більше даних, вказаних в накладній на 11270кг (допустимий надлишок 138кг);
№67887448 вказана вага нетто - 70470кг (тара вагона 22000кг), а фактично нетто -80050кг (брутто - 102050кг, тара з трафарету на вагоні - 22000кг), що більше даних, вказаних в накладній на 9580кг (допустимий надлишок 141кг).
14.10.2011р. були складені комерційні акти: АА №039906/586/44 на вагон №66488263 та АА №039907/587/45 від 14.10.2011р. на вагон № 67887448.
Згідно з актом загальної форми станції Чаплине від 14.10.11р. №4435, надлишки вантажу з вагону №66488263 у кількості 11270кт та з вагону №67887448 у кількості 9580кг вивантажені засобами вантажовідправника та вивезені ним за межі станції.
Згідно з актом загальної форми станції Чаплине від 14.10.11р. №4438, обставини що викликали складання акту, це стягнення плати за користування вагонами №66488263 та №67887448 з 14.10.11р. 02:00 по 14.10.11р. 22:35 та складає 789,60грн. Представник відправника від підпису відмовився.
Згідно з актом загальної форми станції Чаплине від 14.10.11р. №4436, обставини що викликали складання акту, це стягнення збору за маневрову роботу у розмірі 1392,80грн., за виважування 2 рази у розмірі 178,78грн., за 2 оперативні донесення у розмірі 126,20грн. Представник відправника від підпису відмовився.
14.10.2011р. о 17:50 було надіслано телеграму.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем заборгованість складає 2073,70грн., виходячи з наступних розрахунків: 25,30грн. (ставка плати за користування вагоном) х 1,190(коефіцієнт) = 30,10грн. -плата за користування вагоном; (292,60грн.(ставка збору) х 4(час маневрової роботи)) х 1,190(коефіцієнт) = 1392,80грн. -збір за маневрову роботу; 75,20грн.(ставка збору) х 1,190(коефіцієнт) = 179грн. -збір за зважування на вагах залізниці; (53,00грн.(ставка збору) х 2(кількість телеграфних повідомлень про виявлення надлишку для інформування відправника)) х 1,190(коефіцієнт) = 126,20грн. -передача довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів, телеграфом; а також ПДВ у розмірі 345,60грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" про стягнення збитків у розмірі 2073,70грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна -є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно залізничної накладної №50108810 від 12.10.11р. у вагоні №66488263 вказана вага нетто - 68680кг (тара вагона 22000кг), а фактично нетто -79950кг (брутто - 101950кг, тара з трафарету на вагоні - 22000кг), що більше даних, вказаних в накладній на 11270кг (допустимий надлишок 138кг); у вагоні №67887448 вказана вага нетто - 70470кг (тара вагона 22000кг), а фактично нетто -80050кг (брутто - 102050кг, тара з трафарету на вагоні - 22000кг), що більше даних, вказаних в накладній на 9580кг (допустимий надлишок 141кг).
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.
При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, які встановлені в актах загальної форми: №4435 від 14.10.11р., №4438 від 14.10.11р., №4436 від 14.10.11р., свідчать про те що позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" плати за користування вагоном у розмірі 30,10грн.; збору за маневрову роботу у розмірі 1392,80грн. та збору за зважування на вагах залізниці у розмірі 179грн. а також ПДВ у розмірі 345,60грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, та підлягають задоволенню.
Крім того позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" збору за передачу довідок, пов'язаних з перевезенням вантажів, телеграфом у розмірі 126,20грн. за 2 оперативні донесення за актом загальної форми від 14.10.11р. №4436, виходячи з наступного розрахунку: (53,00грн.(ставка збору) х 2(кількість телеграфних повідомлень про виявлення надлишку для інформування відправника)) х 1,190(коефіцієнт) = 126,20грн.
Так судом встановлено наявність лише одного телеграфного повідомлення, що підтверджується телеграмою наявною в матеріалах справи, яка була надіслана 14.10.2011р о 17:50, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення збору за передачу однієї телеграми, у розмірі 63,10грн.
Крім того позивач в судовому засіданні підтвердив відсутність однієї телеграми, та просить суд задовольнити позовні вимоги за вирахуванням вимог щодо однієї телеграми.
Враховуючи те, що позивачем в підтвердження інформування відправника Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" не надано суду другої телеграми, то в цій частині слід відмовити.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" у розмірі 2010,60грн.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1560,53грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" (поштова адреса: 65005, Одеська обл., м.Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, оф. 302; юридична адреса: 65005, Одеська обл., м.Одеса., вул. Бугаївська. буд. 21, оф. 315; р/р №26004311879101 ПАТ АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 35502938) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 306964) заборгованість у розмірі 2010(дві тисячі десять)грн. 60коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1560(одну тисячу п'ятсот шістдесят)грн.53коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.06.2012р.
Суддя Гут С.Ф.