79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.06.12 Справа№ 5015/1322/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Р. Матвіїва, при секретарі судового засідання М. Скірі, розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів;
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство «Граніт», м. Львів
про: про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладення Договору про постачання електричної енергії.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_3 -представник на підставі довіреності № 112-1916/2 від 26.04.2011 року;
відповідача: ОСОБА_1 -ФОП;
третьої особи: не з'явився.
Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 03.04.2012 року порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладення Договору про постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2012 року, шляхом викладення у заявленій редакції наступних пунктів вказаного договору: п. 3.2.1, п. 4.2.1, п.6.1.1, п.п. 5, п. 6.1.3., п.п 7, п. 6.1.3., п. 9.8 договору; п. 2 додатку № 6 договору межа розподілу та точка продажу електричної енергії; п.1. додатку № 9 до договору; п. 2. додатку № 11 до договору; п.3. додатку № 11 до договору; п.4. додатку № 11 до договору; п.5. додатку № 11 до договору; п.6. додатку № 11 до договору -в редакції ВАТ «Львівобленерго»; та шляхом виключення з договору про постачання електричної енергії; доповнення договору п. 4.1.6. в редакції споживача у протоколі розбіжностей та доповнення додатку № 11 пунктом 8 в редакції споживача у протоколі розбіжностей. Розгляд справи призначено на 25.04.2012 року. В судовому засіданні 25.04.2012 року розгляд справи відкладено на 14.05.2012 року. В судовому засіданні 14.05.2012 року оголошено перерву до 25.05.2012 року. В судовому засіданні 25.05.2012 розгляд справи відкладено на 07.06.2012 року. В судовому засіданні 07.06.2012 року розгляд справи відкладено на 12.06.2012 року. В судовому засіданні 12.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві, подав заяву про відмову від фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів в засіданні 12.06.2012 року, однак просив наступні засідання фіксувати технічними засобами. Розгляд справи відкладено на 18.06.2012 року з підстав, викладених в ухвалі. В судовому засіданні 18.06.2012 року розгляд справи було відкладено до 20.06.2012 року з підстав, викладених в ухвалі.
Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське комунальне підприємство «Граніт» в судові засідання представників не направляла, вимоги ухвал суду не виконувала, належним чином повідомлялась про судовий розгляд справи, через що суд вважає за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судових засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
20.06.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 22.06.2012 року.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне.
На виконання ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та п. 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №2 8 від 31.07.1997 року, супровідним листом від 28.02.2012 року № 30-00842 позивач скерував на поштову адресу відповідача для розгляду та підписання два примірники проекту договору про постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2102 року з додатками № № 1-3, 6, 9 - 11. Вказану кореспонденцію отримано відповідачем 29.02.2012 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення № Ц 7900715357786.
Листом від 12.03.2012 року відповідач скерував на адресу позивача протокол розбіжностей та підписаний договір про постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2102 року з відповідним застереженням. Як стверджує позивач, вказаний лист останній отримав 12.03.2012 року.
Оскільки неузгодженими між сторонами залишились п. 3.2.1., п. 4.1.6., п. 4.2.1., п. 6.1.1., п. п. 5. п. 6.1.3., п. п. 7. п. 6.1.3., п. 9.8. договору; в додатку № 6 до договору межа розподілу та точка продажу електричної енергії; п. 1 додатку № 9 до договору; пункти 2-6 додатку № 11 договору; доповнення додатку № 11 пунктом 8 в редакції споживача у протоколі розбіжностей, тому 02.04.2012 року позивач, керуючись приписами ч. ч. 5, 7 ст. 181 Господарського кодексу України, звернувся до суду з даним позовом, просить суд врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні договору про постачання електричної енергії, та наполягає на викладенні таких розбіжностей в його редакції з наступних підстав.
Зокрема, просить суд:
1. Пункт 3.2.1 договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору», так як п. 4.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1997 року (надалі по текстурішеня - ПКЕЕ) передбачено встановлення величин споживання потужності для споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше, а у ФОП ОСОБА_1 приєднана потужність становить 4 кВт.
2. В редакції позивача пункт 4.1.6. в тексті договору відсутній. Внесення відповідачем підпункту 1 в п. 4.1.6 до договору не відповідає вимогам Правил улаштування електроустановок, так як для III категорії надійності споживачів, до якої віднесено відповідача, перерви в електропостачанні, передбачені п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок, згідно якого для електроприймачів ІІІ категорії електропостачання може виконуватися від одного джерела живлення за умови, що перерви електропостачання, необхідні для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищують 1 доби.
Внесення підпункту 2 в п. 4.1.6 договору не відповідає умовам Закону України «Про електроенергетику»та ПКЕЕ, так як постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору, а не на підставі проектних рішень чи технічних умов.
Внесення підпункту 3 в п. 4.1.6 договору не відповідає умовам п. 2.1. договору, яким передбачено, що під час виконання умов договору зобов'язані керуватись чинним законодавством та ПКЕЕ.
Крім цього, вся відповідальність постачальника електричної енергії передбачена п. 4.1. договору та розділом 8 ПКЕЕ.
3. Пункт 4.2.1 договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком», так як ст. 231 Господарського кодексу України застосовується до суб'єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки, та не стосується ПАТ «Львівобленерго».
4. Пункт 6.1.1 (останній абзац) договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Постачальник (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акта про порушення», оскільки така відповідає положенням п. 7.6. ПКЕЕ, натомість редакція ФОП ОСОБА_1 їм суперечить.
5. Підпункт 5 п. 6.1.3. договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади», так як це передбачено підпунктом 5 п. 7.5. ПКЕЕ.
6. Підпункт 7 п. 6.1.3. договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі закінчення терміну дії, розірвання або не укладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами», так як це передбачено підпунктом 7 п. 7.5. ПКЕЕ.
7. Пункт 9.8. договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Особливі умови: Додатки № 4, № 7а, № 12 в договорі відсутні. Пункт 9.6. даного договору не застосовується. Постачальник електричної енергії не несе відповідальності перед споживачем за надійне постачання електричної енергії через технологічні електричні мережі електропередавальної організації, до яких він приєднаний, а також за перерви в електропостачанні об'єкту споживача при вимушеному вимкненні постачальником електричної енергії електроустановок електропередавальної організації з живлячих центрів», так як договором передбачено, що електроустановки ФОП ОСОБА_1 приєднані до електромереж іншої організації.
8. В додатку № 6 до договору межу розподілу та точку продажу залишити в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Межа розподілу встановлюється на кабельних наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої об'єкта споживача», так як це передбачено підпунктом 42. п. 1.2. ПКЕЕ.
9. Пункт 1 додатку № 9 до договору викласти в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача знімаються візуально 13 числа кожного місяця о 24 годині представником споживача», так як п. 2 додатку № 2 до договору передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 14 числа попереднього місяця до 13 числа поточного. місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Запропонована редакція споживача призведе до порушення розрахункового періоду, який погоджений споживачем і суперечить іншим умовам договору. Крім того п. 5 додатку № 9 до договору передбачено цілодобовий режим роботи споживача, а тому в споживача є можливість зняття показів приладів обліку електричної енергії в день запропонований енергопостачальником.
10. Пункт 2 додатку № 11 до договору межу розподілу залишити в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Межа розподілу встановлюється на кабельних наконечниках на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої об'єкта споживача», так як це передбачено підпунктом 42. п. 1.2. ПКЕЕ.
11. Пункт 3 додатку № 11 до договору межу розподілу залишити в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Балансова належність електромереж та установок: Електропередавальної організації: ввідний пристрій будинку по вул. Шевченка, 13; споживача: КЛ-1кВ від ввідного пристрою приміщень магазину на вул. Шевченка, 13», так як це передбачено підпунктом 42. п. 1.2. ПКЕЕ.
12. Пункт 4 додатку № 11 до договору межу розподілу залишити в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та електроустановок встановлюється на кабельних наконечниках КЛ-1кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою приміщень магазину в ввідному пристрої будинку», так як це передбачено підпунктом 42. п. 1.2. ПКЕЕ.
13. Пункт 5 додатку № 11 до договору межу розподілу залишити в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Електропередавальна організація несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою будинку на вул. Шевченка, 13 і стан контактних з'єднань кабельних наконечників КЛ-1кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою приміщень магазину у ввідному пристрої будинку», так як це передбачено підпунктом 42. п. 1.2. ПКЕЕ.
14. Пункт 6 додатку № 11 до договору межу розподілу залишити в редакції ПАТ «Львівобленерго», а саме: «Споживач несе відповідальність за технічних стан ввідного пристрою приміщень магазину на вул. Шевченка, 13, КЛ-1кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою приміщень магазину і стан внутрішньої електромережі», так як це передбачено підпунктом 42. п. 1.2. ПКЕЕ.
15. В редакції позивача пункт 8 в тексті додатку № 11 до договору відсутній. Внесення пункту 8 в додатку №11 до договору не відповідає тексту додатку № 11, так як додаток № 11 вже підписаний трьома сторонами.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повному обсязі та наполягає на задоволенні заявленого позову.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив викласти спірні пункти в редакції, вказаній у протоколі розбіжностей, а саме:
1. Пункт 3.2.1 договору доповнити реченням наступного змісту:
«Зміна або коригування договірної величини приєднаної потужності електроустановок споживача здійснюється постачальником за письмовим зверненням споживача».
Наведене, за твердженням відповідача, відповідає змісту умови пункту 5.5 типового договору та ч. 2 п. 4.2 ПКЕЕ, якою передбачено, що пропозиції споживача, щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Аналогічна норма передбачено ч. 2 ст. 276 Господарського кодексу України, згідно якої пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. Разом з тим, положенням підпункту 3 п. 8.2 ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний, зокрема, розглядати та коригувати договірні величини обсягу споживання електричної енергії та величини потужності протягом дії договору у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами, в тому числі цими Правилами.
2. Доповнити договір пунктом 4.1.6. наступного змісту:
«Постачальник несе пряму відповідальність та відшкодовує усі збитки та втрати понесені споживачем внаслідок:
- припинення постачання електричної енергії споживачу з вини постачальника, в т.ч. проведення будь-яких ремонтних робіт в електромережах та електроустановках постачальника без письмового попередження про це споживача не менше як за 10 днів;
- дій або бездіяльності уповноважених представників постачальника, якими було допущено порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, умов цього договору, технічних умов електропостачання споживача та проектних рішень. Постачальник несе іншу відповідальність, передбачену розділом 8 ПКЕЕ».
Необхідність цього пункту у договорі, за твердженнями відповідача, обумовлена положеннями ч.ч. 5, 10 ст. 24 та п. 5 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про електроенергетику", ч. 9 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", а також п. 6.44., п. 8.3 та п. 8.4 ПКЕЕ.
3. Пункт 4.2.1. договору викласти в наступній редакції:
«За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати" (у відповідності до положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України). Запропонована відповідачем редакція вказаного пункту договору, як стверджує останній, зумовлена належністю ПАТ "Львівобленерго" до державного сектора економіки.
4. Останній абзац п. 6.1.1. договору викласти в наступній редакції:
«Постачальник (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання) після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акта про порушення, якщо такий факт порушення буде встановлено в судовому порядку».
При цьому відповідач покликається на ч. 8 п. 6.42 ПКЕЕ та стверджує, що будь-які дії щодо припинення електропостачання на власний розсуд суб'єкта договору без встановлення такого факту порушення в судовому порядку -є незаконними.
5. Підпункти 5 і 7 п. 6.1.3. з договору слід виключити, оскільки вони повторюють відповідні підпункти 5 і 7 пункту 7.5. ПКЕЕ, натомість у типовому договорі такі умови відсутні.
6. Пункт 9.8. договору доповнити реченням наступного змісту:
«Постачальник не несе відповідальності за вище вказані дії, якщо зазначена електропередавальна організація згідно вимог частини 27 пункту 1.2. ПКЕЕ отримала ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території».
Необхідність у цьому пункті зумовлена тим, що, за переконанням відповідача, п. 9.8. договору в редакції позивача, у відповідності до п. 17 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливим, адже договір про постачання електричної енергії був укладений власне з постачальником електричної енергії, а не з третьою особою. Третя особа, тобто ЛКП "Граніт" не являється електропередавальною організацією, адже згідно до вимог ч. 27 п. 1.2 ПКЕЕ, у неї відсутня ліцензія НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії. Крім цього, вказана умова додатково внесена постачальником у пункт 9.8 договору, така не передбачена жодним законодавчим актом, ПКЕЕ, умовами типового договору. Відтак, нав'язування додаткових умов, які не стосуються предмета договору, в тому числі, незаконного обмеження або перерви в електропостачанні об'єкта споживача, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок електроенергії інших підприємців, є не що інше, як пряме зловживання позивачем монопольним становищем на ринку постачання і передачі електричної енергії у Львівській області.
7. В додаток № 6 до договору «Однолінійні електричні схеми»умовно зазначити межу розподілу та точку продажу електроенергії штрих-пунктирними лініями на кабельних наконечниках ввідного комутаційного пристрою приміщення споживача, позначеного на даному додатку літерами QF2 16А (згідно до вимог частин 40 та 41 пункту 1.2. ПКЕЕ).
Вказана зміна місця розташування межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та точки продажу електроенергії обгрунтована визначенням понять «межі експлуатаційної відповідальності» (ч. 41 п. 1.2 ПКЕЕ), «межі балансової належності»(ч. 40 п.1.2. ПКЕЕ), «електроустановки»(ч. 29 п. 1.2 ПКЕЕ). В рамках цього, право власності на дану електромережу за спірних обставин, за переконанням відповідача, необхідно визначати в межах тих приміщень, які належать сторонам договору на підставі права власності або балансової належності. Крім цього, покликається на приписи ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору. Відтак, межа експлуатаційної відповідальності сторін повинна визначатись за взаємною згодою сторін, а у разі відсутності такої згоди вказана межа повинна збігатись з межею балансової належності, визначеною правом власності або балансовою належністю тих приміщень, через які пролягає дана електромережа. Про відсутність такої згоди між сторонами даного спору свідчить наявність протоколу розбіжностей до даного договору. З огляду на те, що ввідний розподільчий (комутаційний) пристрій приміщення магазину споживача, який умовно позначений на даному додатку літерами QF2 16А, встановлений на стіні-перегородці, яка розмежовує приміщення обох власників, тому вищевказана межа відповідно пролягає або збігається з даною стіною- перегородкою.
8. Пункт 1 додатку № 9 до договору викласти в наступній редакції:
«Зняття показів засобів обліку. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача знімаються візуально з 10-го по 13-те число кожного місяця до 24.00 години представником споживача».
Вказана зміна зумовлена тим, що запропонований позивачем день зняття показів буде унеможливлювати вчасну подачу таких показів постачальній організації, адже на 13-те число поточних місяців часто припадають святкові або вихідні дні. Окрім того, будь-яка підприємницька діяльність завжди пов'язана з відповідними відрядженнями, час якої може також припадати на вказаний позивачем в додатку № 9 єдиний день для зняття показів засобів обліку. Отже, така нав'язувана постачальником умова ставить одну із сторін договору в нерівне становище. В підтвердження своєї позиції покликається на положення ч. 2 п. 6.11. ПКЕЕ, згідно якого покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.
9. В пункт 2 додатку № 11 до договору умовно зазначити межу розподілу штрих-пунктирними лініями на кабельних наконечниках ввідного пристрою приміщень магазину на вул. Шевченка, 13 (згідно до вимог частин 40 та 41 пункту 1.2 Правил користування електричною енергією). При цьому, позиція відповідача є аналогічною за своєю суттю до внесеної зміни в додатку № 6 до договору. Відмінність полягає лише в тому, що позивач в даному випадку називає межу балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін іншими словами, -межею розподілу.
10. Пункт 3 додатку № 11 до договору викласти в наступній редакції: «Балансова належність електромереж та установок: Балансоутримувача приміщень загального користування житлового будинку № 13 по вул. Шевченка у м. Львові -ЛКП «Граніт»: від ввідного пристрою будинку по вул. Шевченка, 13 до ввідного комутаційного пристрою приміщень магазину споживача. Споживача: від ввідного комутаційного пристрою споживача до точок підключення струмоприймачів».
Така зміна п. 3 додатку № 11 до договору відповідачем мотивована тим, що згідно положення ч. 27 п. 1.2 ПКЕЕ, балансоутримувачем приміщень загального користування житлового будинку № 13 по вул. Шевченка у м. Львові є ЛКП "Граніт", яке не є електропередавальною організацією, оскільки не має відповідної ліцензії НКРЕ України. Враховуючи те, що ввідний пристрій приміщення магазину споживача знаходиться на стіні-перегородці, яка розмежовує приміщення або, іншими словами, електроустановки обох власників, в даному випадку споживача та балансоутримувача приміщень загального користування -ЛКП "Граніт", тому вказана межа балансової належності електромереж та установок розділяє елементи електричної мережі між власниками електроустановок та пролягає по зазначеній стіні-перегородці, як це передбачено положеннями частин 29 та 40 пункту 1.2 Правил.
11. Пункт 4 додатку № 11 до договору викласти в наступній редакції:
«Межа відповільності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на кабельних наконечниках ввідного комутаційного пристрою приміщення споживача».
При цьому, обгрунтування вказаної зміни за своєю суттю аналогічне до зміни в додаток №6 до договору.
12. Пункт 5 додатку № 11 до договору викласти в наступній редакції:
«Балансоутримувач приміщень загального користування житлового будинку № 13 по вул. Шевченка у м. Львові -ЛКП "Граніт" несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою будинку № 13 по вул. Шевченка, і стан контактних з'єднань кабельних наконечників КЛ-1В від ввідного пристрою будинку до ввідного комутаційного пристрою приміщення споживача».
13. Пункт 6 додатку № 11 до договору викласти в наступній редакції:
«Споживач несе відповідальність за технічний стан ввідного комутаційного пристрою приміщення споживача - до точок підключення струмоприймачів (в межах приміщень, які належать споживачу на праві приватної власності)».
Відповідач стверджує, що редакції пунктів 5 та 6 додатку № 11 до договору приведені у відповідність з положеннями ч. 29, ч. 40 та ч. 41 п. 1.2 ПКЕЕ, адже в разі відсутності згоди між сторонами щодо місця встановлення межі експлуатаційної відповідальності сторін дана межа збігається з межею балансової належності. Такої згоди щодо встановлення даної межі між сторонами не було, оскільки вказану межу в цьому додатку постачальник та третя особа -ЛКП "Граніт", порушуючи численні вимоги чинного законодавства, встановили на власний розсуд в односторонньому порядку без згоди та при відсутності споживача електричної енергії.
14. Доповнити додаток № 11 до договору пунктом 8 наступного змісту:
«Даний додаток до цього договору дійсний у разі його складення та підписання спільно трьома сторонами: постачальник електричної енергії, балансоутримувач загальних приміщень будинку та споживач».
Запропонована редакція відповідача мотивована тим, що цей додаток до договору являє собою за своїм змістом трьохсторонню угоду між постачальником електричної енергії, споживачем та балансоутримувачем приміщень загального користування будинку, а отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господврського кодексу України, без виконання сторонами цієї доповненої умови, вказаний додаток не може бути дійсним. Вказана умова внесена відповідачем в порядку визначеному частиною 2 статті 6 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що договір на постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2012 року з додатками, з відповідним застереженням та протоколом розбіжностей підписаний відповідачем 12.03.2012 року, супровідним листом від 12.03.2012 року скерований на адресу позивача, що не заперечує останній. У свою чергу, позивач, 02.04.2012 року звернувся до суду з даним позовом про врегулювання розбіжностей.
Отже, позивач звернувся до суду з відповідним позовом в межах встановленого п.п. 5, 7 ст. 181 Господарського кодексу України 20-ти денного строку для врегулювання розбіжностей в судовому порядку.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає до чаткового задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, переданий позивачем на вирішення суду даний спір є переддоговірним спором, оскільки виник між позивачем та відповідачем під час укладання господарського договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (ч. 2 ст. 179 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
Укладення господарського договору, згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів (ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України).
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначає Закон України «Про електроенергетику», статтею 26 якого визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правила користування електричною енергією, затвердженим постановою НКРЕ №28 від 31.07.1997р. (надалі -ПКЕЕ). Дія цих ПКЕЕ, згідно п. 1.1., поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 1.2. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Окрім цього, згідно п. 1.6. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Таким чином, законодавство України передбачає обов'язковість укладення договорів між підприємствами з постачання електроенергії та споживачами щодо постачання електроенергії на основі топового договору згідно додатку № 3 до ПКЕЕ.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пунктом 5.5. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін. Крім цього, згідно п. 5.6. ПКЕЕ, невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми.
Разом з тим, пунктом 1.13. вказаних ПКЕЕ визначено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
При укладенні договору про постачання електричної енергії, згідно п. 5.2. ПКЕЕ, сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Окрім цього, постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території, згідно п.1.9. ПКЕЕ, не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору, за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.
Судом встановлено, що сторони самостійно врегулювали деякі розбіжності за спірним договором. Ряд розбіжностей, які залишились не врегульованими, стосуються обов'язкових для всіх споживачів умов, встановлених типовим договором на постачання електричної енергії, який є додатком до затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 Правил користування електричною енергією; деякі з цих розбіжностей -не відображають обов'язкових для сторін умов типового договору, а запропоновані з ініціативи сторони договору. Крім того, зазначені Правила не містять типових умов додатків до такого договору.
З матеріалів справи вбачається, що п. 3.2.1. та п. 4.2.1., у відповідності до вимог ПКЕЕ, є істотними умовами договору, оскільки, такі, відповідно, передбачені положенням п. 5.5. ПКЕЕ та умовами типового договору, згідно додатку № 3 до ПКЕЕ. Відтак розбіжності в запропонованих сторонами спору редакціях положень договору суд оцінює, виходячи з приписів ПКЕЕ та умов типового договору.
Оцінюючи редакцію п. 3.2.1. договору про постачання електричної енергії, запропоновану відповідачем, яка фактично доповнює редакцію вказаного пункту, що запропонована позивачем, суд відзначає, що така узгоджується з приписами ч. 11 п. 5.5 типового договору (порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин) та ч. 2 п. 4.2 ПКЕЕ, якою передбачено, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Аналогічна норма передбачено ч. 2 ст. 276 Господарського кодексу України, згідно якої пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. Разом з тим, положенням підпункту 3 п. 8.2 ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний, зокрема, розглядати та коригувати договірні величини обсягу споживання електричної енергії та величини потужності протягом дії договору у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами, в тому числі цими Правилами.
У свою чергу, позивач в підтвердження обґрунтованості запропонованої ним редакції п. 3.2.1. договору покликається на її відповідність п. 4.6 ПКЕЕ. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, жодних обгрунтованих заперечень щодо доповнення цього пункту договору положенням, запропонованим відповідачем, позивачем не наведено. Окрім цього, редакція п. 3.2.1. договору, запропонована відповідачем не суперечить п. 4.6. ПКЕЕ. З огляду на викладене, в частині розбіжностей щодо п. 3.2.1. суд надає перевагу позиції відповідача, у зв'язку з цим, в цій частині в позові слід відмовити.
Пунктом 4.2.1. типового договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі ____________% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Оцінюючи редакції п. 4.2.1. договору на постачання електричної енергії, запропоновані позивачем та відповідачем, суд надає перевагу редакції останнього, так як така відповідає вказаному відповідному пункту 4.2.1. типового договору. Натомість в редакції п. 4.2.1. договору, що запропонована позивачем, пеня, як спосіб забезпечення грошового зобов'язання, обраховується, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, що не відповідає п. 4.2.1. типового договору.
При цьому, суд не бере до уваги покликання відповідача на приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки позивач у відповідності до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України, як свідчать матеріали справи, не є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.
Окрім цього, суд відзначає, що п. 4.1.6., п. 6.1.1., п. п. 5. п. 6.1.3., п. п. 7. п. 6.1.3., п. 9.8., додаток № 6 до договору, п. 1 додатку № 9 до договору, пункти 2-6, 8 додатку № 11 договору, розбіжності з приводу яких є предметом даного спору, ПКЕЕ не віднесенні до істотних умов договору та такі не передбачені умовами типового договору. З огляду на це, вказані розбіжності слід розцінювати на предмет відповідності їх припасам чинного законодавства України та у взаємозв'язку з іншими умовами договору № 60214, спір з приводу яких між сторонами відсутній.
Оцінюючи положення пункту 4.1.6., якими відповідач виявив намір доповнити договір, суд відзначає наступне.
Пунктом 4.1. ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальна організація) забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання. Крім цього, розділом 8 ПКЕЕ передбачено, відповідальність постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Зокрема, п. 8.3. ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією. Пунктом 8.4. ПКЕЕ передбачено, що у разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом. Збитки споживача внаслідок перерви в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) броню з вини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом відшкодовуються останнім відповідно до законодавства України. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.
Окрім цього, п. 6.44. ПКЕЕ передбачено, що у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.
Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів, а згідно ч. 10 ст. 24 цього ж закону, енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про електроенергетику», споживачі електричної енергії мають право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.
Пунктом 2.1. договору про постачання електричної енергії № 60214, розбіжності з приводу якого між сторонами не виникли та такий пункт погоджений сторонами спору, передбачено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовленні цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Враховуючи те, що чинне законодавство України врегульовує питання відповідальності постачальника за переривання з його вини у постачанні споживачу електричної енергії, а також з огляду на приписи п. 1.1. ПКЕЕ та п.2.1. договору, суд відзначає, що немає необхідності у внесенні до договору п. 4.1.6., який запропонований відповідач. Відтак, в цій частині позов підлягає до задоволення, п. 4.1.6. з договору про постачання електричної енергії слід виключити.
Окрім цього, суд не бере до уваги покликання відповідача на приписи ч. 9 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки відповідач не є споживачем в розумінні п. 22. ст. 1 вказаного закону, тому положення Закону України "Про захист прав споживачів" на спірні правовідносини не поширюються.
Аналогічною є позиція суду з приводу редакцій п. п. 5 п. 6.1.3. та п. п. 7. п. 6.1.3. договору про постачання електричної енергії, запропонованих позивачем, оскільки відповідні положення передбачені підпунктами 5 і 7 пункту 7.5. ПКЕЕ. Тому, з огляду на п. 1.1. ПКЕЕ, п.2.1. договору, а такою те, що згідно п. п. 4. п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, відсутня необхідність у включенні таких пунктів у договір. Відтак, в цій частині в позові слід відмовити.
Оцінюючи запропоновані сторонами спору редакції п. 6.1.1. (останнього абзацу) договору, суд враховує положення п. 7.6. ПКЕЕ, на які покликається позивач, та якими передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
Натомість відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо запропонованої ним редакції п. 6.1.1. (останнього абзацу) покликається на ч. 8 п. 6.42 ПКЕЕ, якою передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.
Суд відзначає, що запропонована позивачем редакція останнього абзацу п. 6.1.1. договору не суперечить положенню ч. 8 п. 6.42 ПКЕЕ, оскільки такі врегульовують дещо інші правові відносини. Інших обґрунтованих доводів в підтвердження своєї редакції відповідачем не наведено. У зв'язку з цим, суд відзначає, що останній абзац п. 6.1.1. договору слід викласти в редакції позивача, тому в цій частині позов підлягає до задовлення.
З приводу розбіжностей, що виникли між сторонами щодо п. 1. додатку № 9 до договору, суд відзначає, що редакція позивача приведена у відповідність з положеннями п. 2 додатку № 2, п. 5 додатку № 9 до договору, та відповідає розрахункового періоду, тлумачення якого наведене у п. 1.2 ПКЕЕ. Заперечення відповідча щодо редакції позивача судом розцінюються як безпідставні, тим більше не мотивовані жодними положеннями чинного законодавства. З огляду на викладене, в цій частині позов підлягає до задоволення.
Оціюючи редакції п. 9.8., додатку №6 (межа розполіду), п.п. 2-6, 8 додатку № 11 до договору, суд відзначає таке.
В першу чергу слід звернути увагу на те, що додаток № 11 - акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаний ЛКП «Граніт»в статусі електропередавальної організації, про що свідчить вчинений на цьому акті (додатку № 11) підпис уповноваженї особи від імені ЛКП «Граніт»та відтиск печатки цього підприємства, а також найменування ЛКП «Граніт»в графі -«електропередавальна організація».
З приводу вказаних положень цього акту (додатку №11) відповідачем жодних розбіжностей в протоколі розбіжностей не наведено, що свідчить про те, що таким викладом положень додатку №11 останній погодився.
Відтак, зі змісту додатку № 11 вбачається, що ЛКП «Граніт», яке є балансоутримувачем приміщень загального користування житлового будинку № 13 по вул. Шевченка у м. Львові, погодилось із своїм статусом електропередавальної організації, про що свідчить факт підписання з її сторони вказаного акту, а відтак, погодилась з усіма правовими налідками, що витікають з цього факту. З огляду на вказане, на підставі приписів ст. 203 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, не вдається за можливе ставити під сумнів дійсність вказаного додатку без доповнення його п. 8., пропозицію з приводу чого висунув відповідач. Відта, суд вввжає, що п. 8 з додатку № 11 слід виключити, а отже в цій частині позов підлягає до задоволеня.
З огляду на вказане вище, слід відзначити, що приписами п. 2.1. ПКЕЕ, на які покликається позивча, передбачено, що у акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін фіксуються межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок.
Згідно положень п. 1.2. ПКЕЕ, межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Крім цього, згідно ч. 2 п. 2.2. ПКЕЕ, межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В у разі кабельного вводу, що має місце за спірних обставин, встановлюється на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача. За технічний стан контактних з'єднань на межі балансової належності та на межі експлуатаційної відповідальності електромережі в будинках, що належать житловим організаціям, установам та іншим невиробничим споживачам, відповідає електропередавальна організація.
Огляду на викладене вище, суд відзначає, що редакції п. 9.8., додатку № 6 в частині межі розподілу, п. п. 2-6 додатку № 11 до договору, запропоновані позивачем, відповідають приписам чинного законодавства України. Відповідні редакції погоджень договору, що запропоновані відповідачем, відхиляються судом у зв'язку з невідповідністю таких вказаним вище приписам ПКЕЕ. Відтак, в цій частині позов підлягає до задоволення.
Загальний порядок укладення господарських договорів регулюється статтею 181 Господарського кодексу України. Зокрема, в силу ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Статями 187 Господарського кодексу України, 649 Цивільного кодексу України на господарські суди покладено обов'язок щодо розгляду спорів, які виникли при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону.
В силу ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
За змістом вказаної норми, днем укладення договору, у випадку наявності спору між сторонами, є день набрання відповідним рішенням суду чинності. При цьому, зазначеною нормою встановлено виключення та надано право суду визначити іншу дату укладення договору.
Окрім цього, згідно п. 1.8. ПКЕЕ, умови договорів про постачання електричної енергії виконуються з дати їх підписання, якщо інші дати не передбачені умовами відповідних договорів.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України, господарський суд встановлює датою укладення договору про постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2012 року з моменту набрання чинності рішенням суду.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на позивача і відповідача порівну у зв'язку із відхиленням судом частини пропозицій кожної із сторін.
Керуючись наведеними вище нормами та ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Задоволити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору на постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2012 року.
Пункт 6.1.1 (останній абзац) договору викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Постачальник (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акта про порушення».
Пункт 9.8. договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Особливі умови: Додатки № 4, № 7а, № 12 в договорі відсутні. Пункт 9.6. даного договору не застосовується. Постачальник електричної енергії не несе відповідальності перед споживачем за надійне постачання електричної енергії через технологічні електричні мережі електропередавальної організації, до яких він приєднаний, а також за перерви в електропостачанні об'єкту споживача при вимушеному вимкненні постачальником електричної енергії електроустановок електропередавальної організації з живлячих центрів».
Пункт 1 додатку № 9 до договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача знімаються візуально 13 числа кожного місяця о 24 годині представником споживача».
В додатку № 6 до договору про постачання електичної енергії № 60214 - межа розподілу та точка продажу електичної енергії, викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Межа розподілу встановлюється на кабельних наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої об'єкта споживача».
Пункт 2 додатку № 11 до договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Межа розподілу встановлюється на кабельних наконечниках на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої об'єкта споживача».
Пункт 3 додатку № 11 до до договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Балансова належність електромереж та установок: Електропередавальної організації: ввідний пристрій будинку по вул. Шевченка, 13; споживача: КЛ-1кВ від ввідного пристрою приміщень магазину на вул. Шевченка, 13».
Пункт 4 додатку № 11 до договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та електроустановок встановлюється на кабельних наконечниках КЛ-1кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою приміщень магазину в ввідному пристрої будинку».
Пункт 5 додатку № 11 до договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Електропередавальна організація несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою будинку на вул. Шевченка, 13 і стан контактних з'єднань кабельних наконечників КЛ-1кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою приміщень магазину у ввідному пристрої будинку».
Пункт 6 додатку № 11 до договору про постачання електичної енергії № 60214 викласти в редакції Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», а саме: «Споживач несе відповідальність за технічних стан ввідного пристрою приміщень магазину на вул. Шевченка, 13, КЛ-1кВ від ввідного пристрою будинку до ввідного пристрою приміщень магазину і стан внутрішньої електромережі».
Виключити з договору про постачання електичної енергії № 60214 доповнення до договору пунктом п. 4.1.6. в редакції Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, запропоновані в протоколі розбіжностей, а саме: «Постачальник несе пряму відповідальність та відшкодовує усі збитки та втрати понесені споживачем внаслідок:
- припинення постачання електричної енергії споживачу з вини постачальника, в т.ч. проведення будь-яких ремонтних робіт в електромережах та електроустановках постачальника без письмового попередження про це споживача не менше як за 10 днів;
- дій або бездіяльності уповноважених представників постачальника, якими було допущено порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, умов цього договору, технічних умов електропостачання споживача та проектних рішень. Постачальник несе іншу відповідальність, передбачену розділом 8 ПКЕЕ».
Виключити з договору про постачання електичної енергії № 60214 доповнення додатку № 11 пунктом 8 в редакції Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, запропоновані в протоколі розбіжностей, а саме: «Даний додаток до цього договору дійсний у разі його складення та підписання спільно трьома сторонами: постачальник електричної енергії, балансоутримувач загальних приміщень будинку та споживач».
Встановити датою укладення договору про постачання електричної енергії № 60214 від 04.01.2012 року момент набрання чинності рішенням суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 536 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.