79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.06.12 Справа№ 5015/1748/12
За позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхове Товариство „Гарантія", м.Київ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Національної акціонерної страхової компанії „Оранта", м. Львів
про : відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 3 733,70 грн.,
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 139/06/12 від 07.06.12р.)
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Приватне акціонерне товариство „Страхове Товариство „Гарантія", (м.Київ) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Національної акціонерної страхової компанії „Оранта", (м. Львів) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 3 733,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1729/11.047 від 02.02.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки „Деу Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому у позивача відповідно до положень статті 27 Закону України „Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою суду від 03.05.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2012 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задоволити повністю.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень №01032515801 2 та №790390323876 9, які знаходяться в матеріалах справи.
Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний в матеріалах справи)
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
02.02.2011 р. між Приватним акціонерним товариством „Страхове товариства „Гарантія" та ОСОБА_2 укладено договір №5-1729/11.047 добровільного страхування наземного транспорту.
19.09.2011 р. в м. Львів на вул. Братів Рогатинців відбулась дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки „Деу Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та автомобіля „Опель Мовано", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Галицького районного суду м. Львова від 26.10.2011 р., відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт № 58), складеного 24.10.2011 р. суб'єктом оціночної діяльності -аварійним комісаром ОСОБА_4 (сертифікат №8897/09 від 11.09.2009 р.), вартість відновлювального ремонту автомобіля Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який пошкоджений під час ДТП, на момент дослідження становить 4 022,80 грн.
На підставі страхового акта № НТ0737/11 від 21.10.2011 р., згідно договору страхування №5-1729/11/047 від 02.02.11р., позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3 733,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1218 від 25.10.2011р.
Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, що підтверджується наданою копією постанови суду.
На момент ДТП цивільно -правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ „НАСК „Оранта" за полісом №ВЕ/6878788.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Полісом №ВЕ/6878788 від 10.11.2010 р. передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза -00,00 грн. (пункт 2 полісу).
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Деу Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 4 022,80 грн.
Позивач правомірно звернувся до відповідача з претензією про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 733,70 грн.
Враховуючи визначені полісом №ВЕ/3797471 від 17.05.2010 р. розміри лімітів відповідальності, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу та суму виплаченого страхового відшкодування, Приватне акціонерне товариство „Оранта" зобов'язане відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 733,70 грн.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована наявність та недоведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" (01601, м. Львів, вул.Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" (79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 12) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство „Гарантія" (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) 3 733,70 грн. виплаченого страхового відшкодування, 1609,5 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 19.06.2012 р.
Суддя Король М.Р.