"20" червня 2012 р. № 11/65
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянувши справу № 11/65 від 06.10.2010 року про банкрутство приватного підприємства "Автомир", 25006, м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 1б,
та заяву кредитора - приватного підприємства "ЛеоБуд", 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73,
до боржника приватного підприємства "Автомир", 25006, м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 1б,
про визнання грошових вимог в сумі 55 014, 19 грн.
від кредитора приватного підприємства "ЛеоБуд" - не з'явилися;
від кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ОСОБА_1, довіреність № 2551 від 28.09.11 року;
від кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді - ОСОБА_2, довіреність № 7/06-07 від 04.01.12 року;
від боржника - не з'явилися;
В засіданні суду брав участь розпорядник майна, арбітражний керуючий Стіфутін І.В.
До господарського суду 15.03.2011 року звернувся кредитор - приватне підприємство "ЛеоБуд" із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 55 014, 19 грн. (т. 3 а.с. 35-49)
Вимоги зазначеного кредитора, відповідно до повідомлення № б/н та від 22.03.2012 розпорядника майна, арбітражного Стіфутіна І.В. (т. 7 а.с. 58), відхилені повністю з обґрунтуванням такого відхилення.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів підлягають розгляду у попередньому засіданні господарського суду.
Вимоги зазначено кредитора обґрунтовані наступним.
Згідно договору відступлення права вимоги (цесії) № 1/3-6-10/23 від 26.04.2010 року ПП "Лео Буд" викупило у ПАТ "Концерн Галнафтогаз" право вимоги до ПП "Автомир" на загальну суму 55 014, 19 грн.
Право вимоги виникло з договору купівлі-продажу товарів за смарт-картами № 08СК08-82 від 15.05.2008 року, укладеного між ПП "Автомир" (покупець) та ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (продавець), відповідно до якого у ПП "Автомир" виникло зобов'язання перед ПАТ "Концерн Галнафтогаз" по оплаті отриманого товару (нафтопродуктів) в сумі 37 698, 67 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 17 315, 52 грн., а разом - 55 014, 19 грн.
За придбання права вимоги ПП "Лео Буд" оплатило ПАТ "Концерн Галнафтогаз" 55 014, 19 грн.
Боржник письмово повідомлявся про перехід до ПП "Лео Буд" права вимоги за вказаними договорами, однак заборгованість не погасив.
Керуючись ст. ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України кредитор просить господарський суд визнати ПП "Лео Буд" конкурсним кредитором у справі № 11/65 про банкрутство ПП "Автомир" з грошовими вимогами в сумі 55 014, 19 грн.
При розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд обмежений колом учасників провадження у справі про банкрутство, що передбачений ст. 1 спеціального Закону, відповідно господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.
Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів визнання в позовному провадженні недійсними правочинів, які були предметом грошових вимог кредитора ПП "Лео Буд".
Спеціальний Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на відміну від обов'язку ініціюючого кредитора, не передбачає обов'язку кредитора, що звертається у справу про банкрутство з заявою на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надавати докази безспірності його грошових вимог до боржника.
Поруч з цим, господарським судом, з метою перевірки обґрунтованості грошових вимог кредитора поданими документами, ухвалою від 06.06.2012 року, якою розгляд зазначеної спірної грошової вимоги було відкладено до 20.06.2012 року, зобов'язав боржника до засідання суду, не пізніше 19.06.2012 року, надати: докази виконання сторонами договору купівлі-продажу від 15.05.2008р. за №08СК08-82; докази надсилання ПАТ "Концерн Галнафтогаз" проекту договору купівлі-продажу від 15.05.2008р. за №08СК08-82. Зобов'язав кредитора ПП "ЛеоБуд" до засідання суду, не пізніше 19.06.2012 року, надати: при наявності, документальні докази оскарження, до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство, рішення боржника про невизнання вимог; докази перебування в Єдиному державному реєстрі станом на 2012 рік; докази надсилання боржнику повідомлення про укладення договору відступлення права вимоги; оригінал договору № 1/3-6-10/23 відступлення права вимоги (цесії) від 26.04.2010 року (для огляду в засіданні суду); оригінал договору купівлі-продажу за смарт картами № 08СК08-82 від 15.05.2008 року (для огляду в засіданні суду); докази в підтвердження наявної заборгованості боржника в сумі 37 698,67 грн. та розрахунок штрафних санкцій в сумі 17 315,00 грн. Явку розпорядника майна, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. (особисто), представника кредитора та боржника у засідання суду визнав обов'язковою.
Сторони вимоги зазначеної ухвали суду, як і попередніх ухвал не виконали, витребувані судом докази (документи) не надали.
Повноважні представники сторін, зокрема кредитора - ПП "Лео Буд" та боржника, в засідання суду 20.06.2012 року не з'явились, про наявність поважних причин неможливості прибуття в засідання суду не повідомили.
Як вбачається із заяви з грошовими вимогами до боржника в обґрунтування підстав для визнання грошових вимог посилається на договір купівлі-продажу за смарт картами № 08СК08-82 від 15.05.2008р., в якому вказано, що жодна із сторін не вправі передавати свої права та обов'язки по цьому договору третім особам без попередньої письмової згоди на те іншої сторони.
Сторони на вимоги ухвали суду не подала суду ні оригіналу договору купівлі-продажу за смарт картами № 08СК08-82 від 15.05.2008р., ні його належним чином засвідченої копії.
Господарський суд не ознайомившись із умовами договору купівлі-продажу за смарт картами № 08СК08-82 від 15.05.2008 року, на підставі якого у ПП "Автомир" виник борг по оплаті 37 698,67 грн. за отримані нафтопродукти та борг в сумі 17 315,52 грн. по оплаті штрафних санкцій, право вимоги на які ПАТ "Концерн Галнафтогаз" передав ПП "ЛеоБуд" згідно договору відступлення права вимоги, не може розглянути вказані грошові вимоги по суті та послатись на докази відсутні у матеріалах справи.
Прийняття судом ухвали по наявних матеріалах справи є неможливим, оскільки їх є недостатньо для розгляду (перевірки) грошової вимоги по суті, а посилання на неіснуючі у справі докази в обґрунтування своїх висновків, є порушенням вимог ч. 2 ст. 34, ч. 1 ст. 43 ГПК України.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зважаючи на ст. 33 ГПК України обов'язок доказування наявності підстав для задоволення позову лежить на позивачеві.
Докази витребувані вищевказаними ухвалами суду, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, станом на 20.06.2012 року до господарського суду від сторін не надходили.
Відповідно до приписів ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Отже грошові вимоги до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Судом встановлено, що заявником не подано всіх належних документів, які б підтверджували, що боржник має заборгованість перед кредитором у розмірі вказаному у заяві.
В даному випадку суд вважає, що відсутність належних доказів позбавляє права кредитора на отримання заборгованості в процедурі банкрутства. При цьому навіть визнання заборгованості боржником не підміняє обов'язок кредитора надати відповідні докази, які підтверджують заборгованість боржника. Тільки судове рішення може слугувати встановлюючим фактом, який не потребує повторного доказування.
Крім того, кредитор - ПП "Лео Буд", в порядку визначеної ч. 3 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не оскаржив рішення боржника про невизнання вимог до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд під час проведення попереднього засідання розглядає як вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, так і сам реєстр вимог кредиторів. Господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість заявлених грошових вимог кредитора незалежно від їх визнання боржником та розпорядником майна та за результатами розгляду виносить ухвалу в якій визначає розмір визнаних вимог.
За таких обставин господарський суд не знаходить підстав для визнання вимог ПП "Лео Буд" в повному обсязі та включення до реєстру вимог кредиторів в зв'язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 1, 5, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Грошові вимоги приватного підприємства "ЛеоБуд" до приватного підприємства "Автомир" на суму 55 014, 19 грн. відхилити.
2. Ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
3. Примірники цієї ухвали надіслати боржнику, арбітражному керуючому Стіфутіну І.В. (за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1), кредиторам (реєстр поданий розпорядником майна 22.06.2011 року), кредитору ПП "ЛеоБуд" (за адресою: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73), ПАТ "Сведбанк".
Суддя Н.М. Коваленко