ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/6597-2012 22.06.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша вантажна компанія в Україні»
ДоДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південна-західна залізниця»
ПроСтягнення 162 054,12 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивача:не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю, ОСОБА_2 -представник за довіреністю
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша вантажна компанія в Україні»(позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південна-західна залізниця»про стягнення з відповідача 162 054,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2011 року на підставі накопичувальної картки №30110356 від 30.11.2011, складеної на ст. Бехи Південно-Західної залізниці, з особового рахунку позивача було списано 174 270,80 грн. Проте позивач вважає, що відповідачем було неправомірно списано плату за користування вагонами у сумі 130797,10 грн. без ПДВ (156 956,52 грн. з ПДВ) та збору за зберігання вантажів у сумі 4 248,00 грн. без ПДВ (5 097,60 грн. з ПДВ).
Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.05.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 06.06.2012.
У судовому засіданні 06.06.2012 було оголошено перерву до 22.06.2012 у зв'язку із усним клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 21.06.2012 через загальний відділ документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказане клопотання позивача обґрунтовано тим, що його представник Юхименко С.В. 22.06.2012 буде знаходитись у відрядженні, проте доказів цього до клопотання про відкладення позивачем надано не було. При цьому позивач є юридичною особою, а тому не позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника.
Крім того, суд відзначає, що розгляд справи вже відкладався у зв'язку з відповідним клопотанням представника позивача, про що зазначено в протоколі судового засідання від 06.06.2012.
Враховуючи викладене, а також задоволення судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи, поданого ним у судовому засіданні 06.06.2012, суд залишає клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 21.06.2012 без задоволення, оскільки воно спрямовано на затягування судового процесу та свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо документів для повного та всебічного розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
26.03.2009 між ДТГО «Південно-західна залізниця»(залізниця, відповідач) та ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні»(експедитор, позивач) було укладено договір №ПЗ/М-095552/НЮ, який регламентує взаємовідносини між Залізницею та Експедитором щодо розрахунків за перевезення та послуги, які будуть надаватися Залізницею на умовах попередньої оплати.
Відповідно до п.2.1.2. договору Залізниця зобов'язується забезпечити у встановленому порядку подавання рухомого складу для перевезення вантажів, запланованих вантажовідправником або за його дорученням Експедитором, здійснювати перевезення та надавати послуги Експедитору при умові 100% попередньої оплати.
Залізниця веде контроль за правильністю нарахування та своєчасністю стягнення платежів за перевезення (п.1.6 договору).
Відповідно до п.3.1 договору Залізниця стягує з авансових сум Експедитора, які знаходяться на рахунку ЄТехПД, належні платежі за надані послуги.
Відповідно до п.2.2.8 договору Експедитор зобов'язаний компенсувати витрати Залізниці, що виникли в результаті невірного оформлення вантажовідправником перевізних та супровідних документів, а також з інших причин, не залежних від Залізниці.
У листопаді 2011 року з особового рахунку позивача на підставі накопичувальної картки №30110356 від 30.11.2011 ст. Бехи Південно-Західної залізниці було списано 174 270,80 грн., що підтверджується копією переліку ЄТехПД Південно-Західної залізниці.
З накопичувальної картки №30110356 від 30.11.2011 вбачається, що відповідачем було нараховано для списання з позивача, окрім передбачених договором послуг, наступні додаткові збори:
1. Плата за переадресування 2 і більше вагонів на суму 8 753,70 грн. без ПДВ (10 504,44 грн. з ПДВ),
2. Плата за користування вагонами на суму 130 797,10 грн. без ПДВ (156 956,52 грн. з ПДВ),
3. Маневрова робота локомотива на суму 1 174,10 грн. без ПДВ (1 408,92 грн. з ПДВ),
4. Збір за зберігання вантажів на суму 4 248,00 грн. без ПДВ (5 097,60 грн. з ПДВ).
Спір виник з приводу того, що позивач не погоджується з нарахуванням позивачем та списанням з його особового рахунку Плати за користування вагонами на суму 130 797,10 грн. та Збору за зберігання вантажів на суму 4 248,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Відповідно до п.9 Правил користування вагонами і контейнерами (затверджених наказом Мінтранспорту України від 25.02.1999 №113), про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Відповідно до п.10 Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах -один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
17.11.2011 о 16 год. 20 хв. на станції Бехи Південно-Західної залізниці через неможливість приймання станцією призначення Коростень-Подільський у зв'язку з зайнятістю колій було затримано 79 порожніх власних вагонів позивача (вагони №64294929-67308809, що перебувають у поїзді №5982, 5974, 5976), про що було видано Наказ №84 від 17.11.2011 та складено Акт про затримку вагонів форми ГУ-23в №5.
Як вбачається з відмітки на Повідомленні про затримку вагонів (запис та календарний штемпель) та пояснень начальника станції Коростень-Подільський, про затримку вагонів відповідального представника позивача Галушко В.В. було повідомлено по телефону, вказаному у довіреності (044-585-22-00), 17.11.2011 о 16 год. 45 хв.
Довіреність на представника позивача Галушко В.В. на право підпису перевізних, фінансових та інших залізничних документів наявна у матеріалах справи.
За таких обставин суд вважає, що повідомлення позивача про затримку 79 власних порожніх вагонів на ст. Бехи було здійснено відповідачем з дотриманням вимог п.10 Правил користування вагонами належним чином.
Відтак, посилання позивача на неповідомлення залізницею його представника про прибуття вантажу як на підставу для звільнення його від внесення плати за користування вагонами і за зберігання вантажу суд вважає необґрунтованим та недоведеним.
Відповідно до ст.44 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.
Відповідно до п.8 Правил зберігання вантажів (затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 №6444), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу.
Пункт 2.8 розділу 2 Тарифного керівництва №1 визначає, що збір за зберігання вантажів справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).
Судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про затримку 79 власних порожніх вагонів 17.11.2011, проте переадресування 59 порожніх вагонів зі станції Бехи на станцію Гнивань було здійснено позивачем лише 28.11.2011 на підставі заявки ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні»від 28.11.2011 №Д-495 за наказом №1189 від 28.11.2011 ДН-4 ОСОБА_6
Відповідно до п.12 Правил переадресування вантажів (затверджених наказом мін транспорту України від 20.08.2001 №542) Оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватись як на станції переадресування, так і на станції
призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу.
У заявці на переадресування вагонів від 28.11.2011 №Д-495 позивачем зазначено, що оплату тарифів по УЗ та за переадресування позивач просить списати з його особового рахунку за договором №ПЗ/М-095552/НЮ від 26.03.2009, а також про те, що всі претензії у фінансовому плані за зайняття на піввагонів ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні»бере на себе.
Відповідно до наказу №1189 від 28.11.2011 та запису, зробленому на заявці від 28.11.2011 №Д-495, всі додаткові збори, пов'язані із переадресуванням, стягнути по станції Бехи.
Посилання позивача на п.3 Правил користування вагонами та контейнерами, відповідно до якого облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами, а ст. Бехи не є а ні станцією відправлення, а ні станцією призначення, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Як вбачається з накопичувальної картки №30110356 від 30.11.2011, нарахування плати за користування вагонами було здійснено відповідачем у зв'язку з затримкою вагонів через їх несвоєчасне переадресування позивачем на підставі п.12 Правил переадресування вантажів на станції переадресування Бехи, а тому посилання позивача на п.3 Правил користування вагонами є у даному випадку помилковим.
Таким чином, з урахуванням, матеріалів та обставин справи, позивач зобов'язаний сплатити відповідачеві плату за користування вагонами та за зберігання вантажу за час затримки вагонів в очікуванні переадресування відповідно до вимог ст.44, ст.119 Статуту залізниць України.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Мінтранспорту України від 24.11.2000 №644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Так, відповідно до п.2.6 вказаних Правил 30.11.2011 на станції Бехи було складено Накопичувальну картку №30110356, до якої було включено наступні додаткові збори:
1. Плата за переадресування 2 і більше вагонів на суму 8 753,70 грн.
2. Плата за користування вагонами на суму 130 797,10 грн.
3. Маневрова робота локомотива на суму 1 174,10 грн.
4. Збір за зберігання вантажів на суму 4 248,00 грн.
Відповідно до п.3 Правил складання актів (затверджених наказом Мінтранспорту України від 28.05.2002 №334) акти загальної форми складаються зокрема у разі відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами контейнерами.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання, але не менше як двома особами.
29.11.2011 відповідачем було складено акт загальної форми №304 для повноти нарахування та стягнення належних за накопичувальною карткою платежів. Вказаним актом було також засвідчено факт переадресування 59 власних порожніх вагонів позивача на ст.. Гнівань за наказом №1189 від 28.11.2011. Про складання акту №304 представника позивача Галушко В.В. було повідомлено за телефоном: НОМЕР_1, про що вказано в акті.
29.11.2011 відповідачем було складено також акт №305 у зв'язку з тим, що представник позивача Галушко В.В. для підписання акту №304 від 29.11.2011 не з'явився.
Вказані акти були підписані начальником станції та комерційним агентом.
Відтак посилання позивача на порушення відповідачем правил складання актів є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 162 054,12 грн. неправомірно списаних коштів задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 22.06.2012