ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/116 13.06.12
Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Чебикіної С.О. (головуюча), Блажівської О.Є та Івченка А.М., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст", Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" про стягнення 1 489 088, 76 грн., за участю представників позивача -не з»явився, відповідача1 -не з»явився, відповідача2 - не з'явився,
У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення 1 489 088,76 грн. за договором фінансового лізингу № 255-LD від 10.10.2007р.
У позовній заяві позивач просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідачів в сумі 1 489 088,76 грн.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів наявності обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.03.2011 року.
30.03.12р. через відділ діловодства суду позивачем подана заява про відмову від позовних вимог стосовно відповідача2, і просить борг 1 489 088,76 грн. стягнути лише з відповідача1 - ТОВ «БМК Планета-Міст».
Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Тому в частині позовних вимог до відповідача 2 провадження у справі підлягає припиненню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року призначено колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року розгляд справи № 52/116 доручено здійснювати колегії суддів у складі головуючої судді Чебикіної С.О., суддів Паламаря П.І. та Блажівської О.Є.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні справу № 52/116 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: Чебикіна С.О. (головуюча), судді Паламар П.І. та Мудрий С.М.
07.06.11р. через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові пояснення у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2011 року зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуті позивачеві без розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.06.2011р. у зв'язку з перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці справу № 52/116 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: Чебикіна С.О. (головуюча), судді Головатюк Л.Д. та Мудрий С.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2011 року колегією суддів у складі Чебикіна С.О. (головуюча), судді Головатюк Л.Д. та Мудрий С.М. справу прийнято до провадження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року ухвалу господарського суду міста Києва від 08.06.2011 р. № 52/116 про повернення зустрічної позовної заяви залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року у справі № 52/116 залишено без змін, а матеріали справи № 52/116 повернено до господарського суду міста Києва.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.11.2011р. на підставі заяви судді Мудрого С.М. справу № 52/116 передано на розгляд колегії суддів у складі: Чебикіна С.О. (головуюча), судді Головатюк Л.Д. та Блажівська О.Є.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.01.2012р. на підставі заяви судді Головатюк Л.Д. справу № 52/116 передано на розгляд колегії суддів у складі: Чебикіна С.О. (головуюча), судді Блажівська О.Є. та Івченко А.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року зупинено провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 4/608.
07.05.2012 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі в зв'язку з тим, що справу № 4/608 розглянуто по суті спору з прийняття рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року, яке набрало законної сили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.12 року поновлено провадження у справі.
Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з'явились, відповідачі відзиви на позов не надали, про причини нез'явлення в суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.10.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Планета-Буд" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 255-LD (далі -Договір лізингу), відповідно до умов якого передбачено (п. 1.1) Лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.3 Договору лізингу визначено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку № 2 до цього Договору.
Згідно п. 7.1 Договору лізингу передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до цього договору.
Пунктом 7.5 Договору лізингу, сторонами погоджено, що Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку № 2 до цього Договору в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.
Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець), Закритим акціонерним товариством "Планета-Буд" (Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" (Новий Лізингоодержувач) укладено Додаткову угоду № 1 від 31.08.09. до Договору лізингу (далі -Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони погодили, що з 01.09.09. всі права та обов'язки Лізингоодержувач -ЗАТ "Планета-Буд" за Договором переходять до Нового Лізингоодержувач -ТОВ "БМК "Планета-Міст", яке стає Лізингоодержувачем за Договором лізингу.
Згідно п. 1.2 Додаткової угоди, сторонами погоджено, що Новий Лізингоодержувач засвідчує, що він визнає всю заборгованість Лізингоодержувач перед Лізингодавцем, що має місце станом на 01.09.09. і погоджується виконувати зобов'язання, що витікають з Договору лізингу своєчасно та в повному об'ємі.
Пунктом 1.5 Додаткової угоди передбачено, що невідшкодована вартість предмету лізингу за Договором становить суму у гривнях, що є еквівалентом 986 861,68 грн.
Згідно акту приймання-передачі від 05 листопада 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу.
Виконання зобов'язань за Договором лізингу забезпечено порукою.
Згідно матеріалів справи вбачається, що 01.09.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" (Лізингоодержувач) та Закритим акціонерним товариством "Планета-Буд" (Поручитель) укладено Договір поруки № 255/SUR (далі -Договір поруки), відповідно до умов якого (1.1) передбачено, що відповідно до умов Договору лізингу, Поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором лізингу, що на день укладення цього Договору становить 1 141 261,23 грн.
У відповідності до п. 1.2 Договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язується сплатити платежі, визначені п. 1.1 даного Договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога, протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги.
Відповідно до п. 2.2 Договору поруки, Поручитель зобов'язався відповідати перед Лізингодавцем за виконання зобов'язань Лізингоодержувач, що вказані в Договорі.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача-2, було надіслано письмову вимогу (лист № 2131), згідно якої позивач просив сплатити прострочену заборгованість в сумі 1 277 170,29 грн. протягом 5 днів з дати отримання даної вимоги на рахунок позивача.
На підтвердження факту наявності заборгованості відповідачем 1 було направлено листа позивачу, яким визнано заборгованість згідно договору 255-LD від 10.10.07р.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача-1, поручителем якого є відповідач-2, перед позивачем за Договором лізингу становить 208 984,37 грн. + 1 068 185,92 грн. боргу, який виник згідно графіку лізингових платежів (додаток №2 до договору).
Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості відповідачем1 та відповідачем 2 на користь позивача в розмірі 1 277 170,29 грн.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача1основного боргу в сумі 1 277 170,29 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також позивач на підставі п. 8.2 Договору лізингу, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 72 290,14 грн. - неустойки.
Відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що у випадку несплати Лізингооодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором , Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який стягується неустойка, за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 72 290,14 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача1 на свою користь 104 343,22 грн. -збитків від інфляції та 35 285,11 грн. -3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача1 104 343,22 грн. -збитків від інфляції та 35 285,11 грн. -3 % річних.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача1.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, п.4 ст.80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" задовольнити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 1 277 170 (один мільйон двісті сімдесят сім тисяч сто сімдесят) грн. 29 коп. -основного боргу, 72 290 (сімдесят дві тисячі двісті дев»яносто) грн. 14 коп. -неустойки, 104 343 (сто чотири тисячі триста сорок три) грн. 22 коп. -збитків від інфляції, 35 285 (тридцять п»ять тисяч двісті вісімдесят п»ять) грн. 11 коп. -3 % річних, 15 000 (п»ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2 припинити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.06.2012р.
Судді С.О.Чебикіна (головуюча) О.Є.Блажівська А.М. Івченко