ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-31/6894-2012 20.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування",
м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна",
м. Київ
про стягнення 4 223,39 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 - пред. по довір.
Від відповідача ОСОБА_2 -пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 4 223,39 грн. сплаченого страхового відшкодування за страховим полісом № ВА/4062310 від 15.09.2006 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.06.2012р.
07.06.2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд застосувати строк позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2012р.
В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, в яких проти застосування строків позовної давності заперечував, посилаючись на те, що перебіг почався з 14.01.2010р., оскільки, 13.01.2010р. позивачу стало відомо, що винуватець у ДТП застрахований відповідачем.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача усно заперечив проти доводів відповідача та уточнені позовні вимоги підтримав.
В судовому засіданні 20.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
25 грудня 2006 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування №064551/05АК, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «MITSUBISHI Grandis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
04 травня 2007 року о 15-10 год. за адресою Закарпатська обл., м. Ужгород по вул. Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю двох транспортних засобів: автомобіль «ВАЗ 21213», державний реєстраційний НОМЕР_2, який знаходився у володінні ВАТ «Вінницьке АТП 10554»та під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем «MITSUBISHI Grandis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль автомобіля «MITSUBISHI Grandis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження відповідно до Довідки ДАЇ, виданої ВДАЇ з обслуговування м. Ужгород при УДАЇ ГУМВС України в Закарпатській області.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2007р. по справі № 3-16162/07 ОСОБА_4 було визнано винним у спричиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Страхувальник своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля встановлено у висновку спеціаліста та визначений у розмірі -8 871,93 грн.
Позивач нарахував та виплатив потерпілому 12.10.2007р. суму страхового відшкодування яка склала за вирахуванням франшизи -4 733,39 грн. Факт сплати документально підтверджується платіжним дорученням , копія якого залучена до справи .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № ВА/4062310, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.
Позивач надіслав на адресу відповідача Заяву про регресні вимоги за вих. №137АР від 13.09.2010року.
Відповідач у встановлений законом термін страхове відшкодування не сплатив.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності, оскільки, перебіг позовної давності розпочався з 13.10.2007р., а позовна заява від 14.05.2012р.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ст. 260 ЦК України).
Відповідно до стаття 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Позивач заперечував проти застосування строків позовної давності, разом з тим будь-яких поважних причин для його поновлення чи клопотань з цього приводу не заявив, що дає підстави суду визначитись з тим, що поважні причини для поновлення пропущеного строку відсутні. Доводи позивача, що перебіг позовної давності розпочався з того моменту, коли йому стало відомо про наявність полісу не приймаються до уваги.
Враховуючи те, що строк позовної давності почав перебіг з 13.10.2007р., то право на звернення до суду у позивача закінчилось 13.10.2010р., а з відповідною заявою він звернувся до суду тільки 28.05.2012р. (дата надходження позовної заяви до суду).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Позивач відповідних документальних доказів щодо здійснення дій, направлених на захист свого права, суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд встановив пропущення строку позовної давності, а тому позов визнається таким , що не підлягає задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.257 ЦК України , Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 22 червня 2012 року.