ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-35/4738-2012 06.06.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»
до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»
про визнання недійсним договору
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача: ОСОБА_1 - предст. за довір.
У судовому засіданні 06.06.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»про визнання недійсним Іпотечного договору від 19.07.2007, що був укладений між АКБ «ХФБ «Україна» та ВАТ «Укрбурвод», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за №3600.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 було порушено провадження у справі №5011-35/4738-2012, розгляд справи призначено на 21.05.2012.
21.05.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У судове засідання 21.05.2012 позивач своїх представників не направив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/4738-2012 від 06.04.2012 не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
У судовому засіданні 21.05.2012 представником відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №5011-35/4738-2012.
Вказане клопотання було задоволено судом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012, на підставі ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу, було продовжено строк вирішення спору у справі №5011-35/4738-2012, розгляд справи відкладено на 06.06.2012.
У судове засідання 06.06.2012 позивач своїх представників повторно не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/4738-2012 від 06.04.2012р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд міста Києва, -
19.07.2007 між Акціонерним комерційним банком «ХФБ Банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк»(надалі -відповідач) та Відкрити акціонерним товариством «Укрбурвод», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»(надалі - позивач) було укладено Кредитний договір №669-СВ, відповідно до умов якого позивачу надавався довгостроковий інвестиційний кредит з загальною сумою кредиту 7800000,00 грн. на умові повернення наданих кредитних коштів до 18.07.2012 та кредитний договір №670-СВ відповідно до умов якого позивачу надавалась револьверна кредитна лінія із загальною сумою кредиту 6366000,00 грн. на умовах повернення наданих кредитних коштів до 18.07.2010.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19.07.2007 між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір (надалі - Іпотечний договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.2.) іпотекою забезпечується виконання відповідачем усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань, зокрема усього існуючого та майбутнього боргу Іпотекодавця у строки та на умовах, зазначених в Кредитних Договорах, у тому числі сплату усієї основної суми кредиту чи її частини, яку Іпотекодавець фактично отримав і ще не повернув, а також відсотків, комісійних та інших витрат, що належать до сплати у відповідності з Договорами, та усі витрати, як вони визначені в п. 7.1 цього Договору.
Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору в іпотеку було передано наступне майно:
- майновий комплекс загальною площею 5222,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Перемоги, буд. 9 та належить позивачу на праві власності;
- базу ділянки загальною площею 1209,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 54-а, та належить позивачу на праві власності;
- адміністративно-побутові приміщення загальною площею 2775,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Плієва (вул. Авдєєва), буд. 2 і належить позивачу на праві власності;
- нежитлові будівлі загальною площею 6022,4 кв.м.: «А-3»- площа 1115,9 кв.м.; «Б-3»- площа 579,2 кв.м.; «В-1»- площа 1644,2кв.м. ; «Г-1»- площа 423,6 кв.м.; «Д-1»- площа 342,0 кв.м; «Е-1»- площа 1280,2 кв.м.; «Ж-2»- площа 568,2 кв.м.; «3-1»площа 44,2 кв.м.; «К-1»- площа 24,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул.. Конюшинна, буд.4 і належить позивачу на праві власності.
У заявлених вимогах позивач просить суд визнати Іпотечний договір недійсним, обґрунтовуючи це наступним.
У статті 18 Закону України «Про іпотеку»від 05.06.2003р. №898-ІV наведено перелік істотних умов, які повинен містити іпотечний договір. Також, в ч. 3 ст. 18 названого Закону передбачено, що іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зі змісту спірного Іпотечного договору (пп.1.4) вбачається, що сторони визначили однією з умов Договору вартість предмету іпотеки.
Відповідно до структури Іпотечного договору, умова про вартість предмету іпотеки визначена сторонами в підпункті 1.4. пункту 1 -Предмет договору. Таким чином, сторони Іпотечного договору (позивач та відповідач) включили умову про вартість предмету іпотеки до предмету договору зробивши її складовою предмету Іпотечного договору.
В пп. 1.4. Іпотечного договору зазначено, що сторони цього договору погоджуються, що з метою іпотеки вартість предмета іпотеки на дату підписання цього іпотечного договору складає 1 086 471,35грн.
Позивач вказує, що вартість чотирьох промислових баз загальною площею 15230,7 кв.м., які розташовані в столиці та обласних центрах з високим рівнем ділової активності (м. Київ, м. Одеса, м. Львів) складає 1 086 471,35 грн., тобто середня вартість 1 кв.м. складає 77,33 грн. (14 доларів США на дату підписання Іпотечного договору).
Проте, позивач вважає, що зазначена в договорі вартість заставленого майна не відповідає реальній вартості та є заниженою у декілька десятків.
Отже, позивач вважає, що в порушення чинного законодавства України, на дату укладання Іпотечного договору було невірно визначено вартість предмету іпотеки, оскільки вартість було значено занижено.
Таким чином, на думку позивача, при укладанні Іпотечного договору було недодержано основних вимог та умов договору іпотеки, передбачених Законом України «Про іпотеку», що є підставою для визнання останнього недійсним, як правочину, що суперечить вимогам цивільного законодавства. Неправильне визначення вартості предмета іпотеки призвело до того, що умови Іпотечного договору на момент укладання суперечили чинному законодавству.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останнього.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що сторони разом узгодили вартість предмета іпотеки, що відповідає вимогам частини 2 ст. 582 Цивільного кодексу України, де визначено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом. В даному випадку Законом надано право сторонам визначати вартість предмету іпотеки за взаємною згодою.
Враховуючи ту обставину, що позивач, до певного часу здійснював оплати за Іпотечним договором, (проте, задовго до подачі даного позову, перестав виконувати умови договору належним чином) тим самим довів, що умови договору ним були прийняті, та заперечень стосовно вартості предмета іпотеки, до укладання іпотечного договору позивач не надавав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку»іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:
для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:
для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
В своїх вимогах позивач просить суд визнати Іпотечний договір недійсним на підставі того, що спірному Іпотечному договорі невірно визначена вартість предмета іпотеки, а саме вартість заставленого майна не відповідає реальній вартості та є заниженою.
Суд не може погодитись з твердженнями позивача, та вважає, заявлені вимоги безпідставними з огляду на наступне.
В пункті 1.4. Іпотечного Договору визначено, сторони цього договору погоджуються, що з метою іпотеки вартість предмета Іпотеки на дату підписання цього Іпотечного Договору складає 1 086 417,35грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закон України «Про іпотеку»вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Отже, з наведеного вбачається, що умовами Іпотечного договору, зокрема п. 1.4. договору, визначено вартість предмета іпотеки, яка встановлена за взаємним погодженням сторін.
Відповідно, сторони разом узгодили вартість предмета іпотеки, що відповідає вимогам частини 2 ст. 582 Цивільного кодексу України, де визначено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодацем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом. Таким чином, законом надано право сторонам визначити вартість предмета іпотеки за взаємною згодою сторін, що і було зроблено сторнами спірного Іпотечного договору.
Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До вказаних умов слід віднести:
- законність змісту правочину;
- наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності;
- вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі;
- відповідність форми вчинення правочину вимогам закону;
- спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 даного кодексу.
Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності Іпотечного договору в розумінні ст.. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження викладеного в позові.
Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними договору Іпотечного договору від 19.07.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 18 Закону України «Про іпотеку»ст. ст. 203, 215, 582, 638 Цивільного кодексу України ст. ст. 32, 33, 35 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата підписання
повного тексту рішення: 11.06.2012
Суддя М.Є. Літвінова