ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-26/5667-2012 07.06.12 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства " ДТЕК Дніпроенерго "
До Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод енергетичного машинобудування "
Про стягнення 30 369 361, 60 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Представники:
Від позивача Челак Я.В. -предст.
Від відповідача Рисенко В.М. -предст.
Рішення прийняте 07.06.2012 р., оскільки у судовому засіданні 31.05.2012 р. оголошувалась перерва.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 26 274 361,60 грн. та штрафу у розмірі 4 095 000,00 грн., а всього 30 369 361,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача строку виконання будівельно -монтажних робіт та строку поставки обладнання, встановлених Контрактом №1074 від 21.07.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем та відповідальністю встановленою за це порушення умовами договору.
Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зокрема відповідач посилається на неотримання позивачем дозволу на проведення будівельних робіт, не передання позивачем будівельного майданчика (фронту робіт), порушення позивачем зустрічних зобов'язань з фінансування робіт, погодження та затвердження проектної документації, прийняття у власність позивача, переданого відповідачем обладнання.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
21.07.2010 р. між відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго »(на момент розгляду справи перейменованим у публічне акціонерне товариство «ДТЕКДніпроенерго», за договором «Замовник») та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»( за договором «Підрядник») був укладений Контракт №1074, на підставі того, що підрядник визнаний переможцем тендеру на закупівлю робіт на об'єкті ВАТ «Дніпроенерго »Придніпровська ТЕС «Технічне переоснащення енергоблоку ст. №9 », проведеного згідно з процедурою, встановленою Постановою КМУ від 17.10.2008р. №921 «Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти».
Відповідно до умов договору, підрядник (відповідач) взяв на себе зобов'язання на свій ризик, з використанням своїх матеріальних ресурсів в строки, у порядку та по ціні, погодженими сторонами в даному контракті, по «Виконанню повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-кошторисної документації стадії «Робоча документація », конструкторською документацією, виготовленням та поставкою обладнання на об'єкт ВАТ «Дніпроенерго»Придніпровської ТЕС «Технічне переоснащення енергоблоку ст. №9 », (за текстом договору -комплекс робіт). Замовник (позивач) зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити виконані Підрядником роботи та поставлене обладнання, в розмірі, в строк і у порядку, встановленим цим контрактом (п.2.4. договору).
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.3.1. договору «Підрядник зобов'язується приступити до виконання Комплексу робіт після вступу в силу даного контракту і зобов'язується виконати і здати об'єкт технічного переоснащення Замовнику за Актом готовності об'єкту до експлуатації в строки, які вказані у Календарному графіку виконання робіт». Згідно із п.3.2 договору «дати початку та закінчення всіх видів етапів, комплексів) робіт, передбачених даним контрактом, визначаються у Календарному графіку виконання робіт. Початок робіт: липень 2010р., закінчення робіт: грудень 2011р.».
Згідно з розрахунком суми пені, доданому до позовної заяви, позивач розраховує пеню окремо за кожен місяць, починаючи з березня 2011року. При цьому період невиконання робіт позивач вказує згідно Календарного графіку виконання робіт.
Судом встановлено, що на підставі умов Договору Сторонами погоджені та підписані додатки до Договору: Додаток №1 Договірна ціна з розрахунками, Додаток №1.1. Кошторисна документація, Додаток №2 Календарний графік виконання робіт, Додаток №2.1 Календарний графік фінансування робіт, Додаток №2.2. Календарний графік поставки обладнання, Додаток №3 Специфікація на обладнання, Додаток №4 Завдання на проектування. Вказані додатки підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною договору, та умови викладені у додатках є обов'язковими для виконання сторонами.
Додаток №2.1 Календарний графік фінансування робіт встановлює обов'язок позивача з перерахування грошових коштів відповідачу із встановленням суми фінансування за кожен окремий місяць, починаючи із дати укладання договору. Додаток №2 Календарний графік виконання робіт встановлює обов'язок відповідача виконати роботи, вартість яких встановлена графіком за кожен окремий місяць, починаючи із дати укладання договору. Додаток №2.2. Календарний графік поставки обладнання встановлює обов'язок відповідача поставити обладнання, вартість якого також встановлена графіком за кожен окремий місяць, починаючи із дати укладання договору.
Таким чином обов'язки відповідача із поставки обладнання та виконання робіт у кожному окремому місяці, починаючи із дати укладання договору, повинні виконуватись одночасно із перерахуванням позивачем грошових коштів відповідачу, на виконання обов'язку з фінансування робіт. Тобто виконання обов'язків за договором відповідачем зумовлено виконанням обов'язків позивачем.
Враховуючи це, суд вважає, що виконання обов'язків відповідача, викладених у Календарному графіку виконання робіт (додаток №2 до договору) та у Календарному графіку поставки обладнання (додаток №2.2. до договору) є зустрічним виконанням зобов'язань по відношенню до виконання обов'язків позивача, викладених у Календарному графіку фінансування робіт (додаток №2.1. до договору).
Згідно із ч.1-3 ст.538 ЦК України:
«1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі».
Дослідивши надані суду докази -платіжні доручення на перерахування грошових коштів позивачем відповідачу на підставі договору №1074 від 21.07.2010р., суд встановив, що на протязі строку дії договору позивач свій обов'язок з фінансування проекту не виконував. В 2011р., починаючи з березня позивач нараховує пеню, позивач мав постійну заборгованість з фінансування проекту. Розмір заборгованості змінювався з 7 408 404,19 грн. у лютому 2011р., до 28 093 404,52 грн. у грудні 2011р., склавши найбільший розмір - 80 946 656,20 грн. у липні 2011р.
Порушення позивачем строків оплати, встановлених договором, є простроченням кредитора, встановленим ст. 613 ЦК України.
Оскільки, згідно з перевіреним судом розрахунком, час прострочення кредитора складає 172 дні, то відповідно до ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України виконання обов'язку відповідача може бути відстрочене на вказаний час.
Відповідно до умов договору першим етапом виконання робіт є розробка проектної документації стадії «Робоча документація», передбаченого розділом 4 Контракту.
Відповідно до п.4.1 Контракту проектна документація повинна бути розроблена на підставі Завдання на проектування -додаток №4 до контракту.
Згідно із п.1.1 контракту до складу проектної документації входить конструкторська документація та документація для будівництва.
Відповідно до п.2.2 ДБН А.2.2.-3-2004 (Державних будівельних норм) «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»: «2.2. Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних.
Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.
До складу вихідних даних належать:
- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);
- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);
- завдання на проектування згідно з додатком Д;
- інші вихідні дані згідно з додатком Г».
Згідно із додатком Г до складу вихідних даних для проектних робіт входять: «відомості про імпортне та вітчизняне обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з показниками енергоефективності».
Конструкторську документацію, за цим Контрактом, складають розроблені креслення на обладнання для об'єкту ВАТ «Дніпроенерго»Придніпровська ТЕС «Технічне переоснащення енергоблоку ст. №9». Враховуючі вимоги п.2.2. ДБН А.2.2.-3-2004, розроблена конструкторська документація, погоджена із замовником, є вихідними даними для розробки проектної документації стадії «Робоча документація».
Твердження позивача про те, що проектні роботи за договором відповідачем не виконувались судом до уваги не приймається, оскільки судом досліджені належні докази на підтвердження передання позивачу конструкторської документації, розробленої відповідачем у повному обсязі - супровідних листів на передання документації, протоколів сумісних нарад за участі посадових осіб позивача та креслень обладнання з відміткою про погодження і підписами посадових осіб відповідача.
Розроблена відповідачем на підставі конструкторської документації проектна документація була направлена позивачу. Судом досліджені супровідні листи та накладні на передачу продукції. Позивачем порушено п.4.3. Контракту: «Замовник протягом 20 робочих днів повинен затвердити надану Підрядником Проектну документацію або направити Підрядникові мотивовану відмову із переліком виявлених недоліків і недоробок і строку їхнього усунення». Доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача мотивованої відмови позивач суду не надав.
Найбільший час прострочення позивача по затвердженню окремих частин проектної документації на момент прийняття рішення складає 424 дні.
Згідно з п.6.1 Договору Підрядник був зобов'язаний виготовити та поставити обладнання, а Замовник прийняти його на власний склад (п.6.1.3. контракту), перевірити якість продукції та підтвердити факт прийняття продукції підписанням видаткової накладної.
Відповідно до п. 6.2.1.1 Контракту: «Право власності на Обладнання, поставлене Підрядником переходить від Підрядника до Замовника з моменту підписання видаткової накладної».
Суд приймає до уваги, що відповідачем до матеріалів справи долучені докази на підтвердження того факту, що обладнання поставляється на Придніпровську ТЕС ПАТ «Дніпроенерго». Судом досліджені супровідні листи на ввіз обладнання на територію теплової електростанції, які містять дозволи на ввіз керівництва Придніпровської ТЕС, та копії товарно-транспортних накладних з відміткою складу Придніпровської ТЕС. Однак видаткові накладні на поставлене обладнання позивачем не підписані, тобто позивач фактично ухилився від виконання обов'язку, передбаченого договором.
Відповідно до стаття 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з статтею 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Позивач не прийняв у свою власність, поставлене йому відповідачем обладнання, та не прийняв і не затвердив отриману проектну документацію у передбачені п.4.3. договору строки. Таким чином позивач вважається кредитором, що прострочив, оскільки відмовився прийняти належне виконання з боку відповідача та не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
З урахуванням ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення відповідача за договором не наступило і позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строку виконання робіт за договором не можуть бути задоволені.
В матеріалах справи наявні акти дефектації окремих вузлів обладнання об'єкту реконструкції, протоколи про їх розробку та затвердження. Вказані акти дефектації змінюють обсяг реконструкції та ремонту окремих вузлів обладнання, а отже змінюють обсяг розробки конструкторської та проектної документації, що неможливо виконати без внесення змін до Завдання на проектування (додаток №4 до договору). Акти складені посадовими особами позивача і мають односторонній характер.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України: «Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом». Тобто наявність актів викликає необхідність внесення змін до договору, зокрема до Додатку №4 Завдання на проектування, яке можливо виключно шляхом укладення сторонами додаткових угод до договору.
При цьому суд зазначає наявність фактичних змін в Завдання на проектування, не оформлених належним чином, а також наявність змін в строках виконання робіт, строках розробки проектної документації, обсягах будівельно-монтажних робіт та поставки обладнання, що виникли внаслідок прострочення виконання зобов'язання з боку позивача. Наявні зміни викликають необхідність укладення сторонами додаткових угод до договору, які повинні привести обов'язки сторін у відповідність до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: «Замовник має право проводити будівельні роботи після: видачі замовникові відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на проведення будівельних робіт».
Згідно із ч. 2, 9 ст.37 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
«2. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
9. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом».
Відповідно до ч.2 ст.2 закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»: «Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: … виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання». Розмір штрафу встановлюється в залежності від категорії складності, яка затверджується при отриманні дозволу.
Вказаний дозвіл позивач суду не надав. Тобто в порушення вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності»та «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»позивачем не отримано дозвіл на проведення будівельних робіт, без отримання якого позивач не має права вимагати від відповідача приступити до виконання будівельно-монтажних робіт. З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу не підлягають задоволенню.
Позивачем не надано суду доказів виконання вимог ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України: «За договором будівельного підряду ... замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт)».
В матеріалах справи наявний Графік виконання робіт з реконструкції енергоблоку №9 Придніпровської ТЕС ПАТ «Дніпроенерго». Судом встановлено, що Графік укладено уповноваженими представниками сторін -директором ТОВ «Завод енергетичного машинобудування»- Номеровченко М.М. та заст. Генерального директора ПАТ «Дніпроенерго»- Чепігою В.А. Відповідно до документів, наданих позивачем до позовної заяви, Чепіга В.А. є виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ «Дніпроенерго», на підставі чого даною посадовою особою підписано позовну заяву.
Відповідно до вказаного Графіку сторонами погоджені нові строки виконання робіт, включно до 20.04.2012р. З огляду на це нарахування позивачем штрафних санкцій за порушення окремих етапів робіт з березня 2011р., є необґрунтованим та безпідставним.
Судом встановлено, що штрафні санкції позивачем нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Позивач посилається на п.19.6.1. договору і просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 45 000,00 грн. за кожен день переносу (відстрочки) дати введення в експлуатацію Об'єкту технічного переоснащення. А загалом позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 095 000,00 грн.
Суд вважає, що вказані вимоги суперечать нормам чинного законодавства України. Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення чч.2,3 ст.549 ЦК України. Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, штраф, розмір якого визначений п. 19.6.1 договору, не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Як вбачається зі змісту Договору, за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду. Відповідно, спірні правовідносини регулюються главою 61 ЦК України.
Відповідно до ст. 850 ЦК України Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Згідно із ст. 853 ЦК Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ст. 875 За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»про стягнення пені та штрафу в сумі 30 369 361,60 грн. -відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу.
Суддя В.І.Пінчук
дата підписання повного тексту рішення 08.06.2012 р.