ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 червня 2012 р. Справа № 5010/495/2012-П-5/44
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000 в особі Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького,59-а, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", вул. Хриплинська ,11, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості в сумі 170570,73 грн., з яких: 163011,63 грн. - борг за постачання теплової енергії, 3352, 45 грн. - 3 % річних, 1061,33 грн. - пеня, 3145,32 грн. - інфляційні
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 77-2/12 від 12.03.12р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий 01.03.12р. Калуським МВ УМВС України в Івано-Франківській області
від відповідача: ОСОБА_2-представник, довіреність від 07.12.10р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий 31.08.05р. Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області
від прокуратури: ОСОБА_3-помічник прокурора м.Івано-Франківська, доручення № 65-1303вих.-12 від 21.03.12р., посвідчення № 172 від 20.07.11р.
Заступник прокурора м.Івано-Франківська, м.Івано-Франківськ в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ в особі Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод", м.Івано-Франківськ заборгованості в сумі 170570,73 грн., з яких: 163011,63 грн. - борг за постачання теплової енергії, 3352, 45 грн. - 3 % річних, 1061,33 грн. - пеня, 3145,32 грн. - інфляційні.
Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору №504 Про постачання теплової енергії від 06.02.08 щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії.
Представник відповідача позов визнав.
Крім того представник відповідача заявив клопотання про зміну найменування Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" на Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", в підтвердження чого подав копію наказу Державного концерну "Укроборонпром" № 122 від 02.03.12.
Враховуючи, що вказаний факт підтверджується наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 122 від 02.03.12, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та змінити назву відповідача з Державного підприємства Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" на Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод".
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне:
06.02.08 між сторонами даного спору укладено договір №504 Про постачання теплової енергії, відповідно до якого виробник зобов"язується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"(п.2.2.Договору).
Відповідно до п. 3.2.2. Договору, споживач зобов"язується виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі висталених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду (п.п.5.6., 5.8 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаного Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договором. Даний факт підтверджують рахунки за надані послуги по теплопостачанню (а.с.9-22). В матеріалах справи містяться докази направлення рекомендованою кореспонденцією відповідачу даних рахунків (а.с.41-51).
Однак, неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов Договору, зокрема розділу 5, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з квітня 2010 року по лютий 2012 року в сумі 163011,63 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведнене та визнання позову відповідачем, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення 163011,63 грн. боргу за надані послуги по постачанню теплової енергії обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Слід визнати обгрунтованими вимоги прокурора щодо стягнення 1061,33 грн. пені, 3145,32 грн. інфляційних та 3352, 45 грн. - 3 % річних, враховуючи наступне:
В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб"єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору сплачують пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.
Судом перевірено паравильність нарахування пені. інфляційних та 3%річних.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 163011,63 грн. основного боргу, 1061,33 грн. пені, 3145,32 грн. інфляційних та 3352, 45 грн. - 3 % річних.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 3411,41 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради в особі Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення 170570,73 грн. заборгованості задоволити .
Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (вул. Хриплинська ,11, м. Івано-Франківськ, 76000, код 07552205) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (м.Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59-а, код 03346058) -163011 (сто шістдесят три тисячі одинадцять) грн. 63 коп. основного боргу, 1061 (одну тисячу шістдесят одну) 33 коп. пені, 3145 (три тисячі сто сорок п"ять) грн. 32 коп. інфляційних та 3352 (три тисячі триста п"ятдесят дві) 45 коп. - 3 % річних.
Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (вул. Хриплинська ,11, м. Івано-Франківськ, 76000, код 07552205) в доход Державного бюджету (номер рахунку 31219206783002, одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача: 836014, ЄДРПОУ одержувача: 37952250, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 3411 (три тисячі чотириста одинадцять) грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
повне рішення складено 22.06.12
Суддя Г.З. Цюх
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
_______помічник судді Шунтов О. М. 22.06.12