ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 червня 2012 р. Справа № 5010/444/2012-з-18/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Дейчаківська О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства-фірми "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1, 76018,
до відповідача: Городенківської районної державної адміністрації вул. Богуна, 11, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100,
про: визнання недійсним договору оренди землі, укладений між Городенківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством-фірмою "ІНФОРМАЦІЯ_1" 21 грудня 2010 року
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1 ( довіреність №23 від 21.05.12 р. ) - представник;
від відповідача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст-юрисконсульт, (доручення №01-21/451 від 21.05.2012 р.);
ВСТАНОВИВ: Приватним підприємством-фірма "ІНФОРМАЦІЯ_1" заявлено позов до Городенківської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди землі, укладений між Городенківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством-фірмою "ІНФОРМАЦІЯ_1" 21 грудня 2010 року.
В судовому засіданні 14.06.12 р. продовжено термін розгляду справи на 15 днів та оголошено перерву до 19.06.2012 р..
В судовому засіданні 19.06.12 р. представником позивача заявлено усне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, вказуючи на те, що підпис на спірному договорі не належить директору ОСОБА_3.
Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши наданий представником відповідача оригінал договору оренди, суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки
факти підробки або фальсифікації документів, якщо вони мали місце, повинні встановлюватись в порядку кримінального судочинства вироком суду. Позивач, стверджуючи про підробку документів, не звертався до правоохоронних органів з приводу наявності ознак злочину.
З огляду на викладене, суд розцінює заявлене клопотання як спосіб затягування позивачем строку вирішення господарського спору.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 21 грудня 2010 року, на підставі розпорядження Городенківської районної держадміністрації № 340 від 18.09.2006 року, між позивачем - Приватним підприємством-фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_1»та відповідачем - Городенківською районною державною адміністрацією укладено Договір оренди землі, згідно якого Городенківської районної державної адміністрації ( орендодавець) надав, а Приватне підприємство-фірма "ІНФОРМАЦІЯ_1" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 10,000 га. для створення кінно-спортивної бази, яка знаходиться в урочищі «Бовди»на території Чортовецької сільської ради.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі" ( в редакції чинній на момент укладення договору) та Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 2073 від 25.12.1998 року, вищезазначений Договір оренди землі зареєстровано у Городенківському районному відділі ПДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041030200059 від 24.12.2010 року.
27грудня 2010 року між сторонами підписано Акт передачі-прийому земельної ділянки в оренду.
Позивач зазначив, що 12.03.2012 року ним отримано претензію від Городенківської районної державної адміністрації від 01.03.2012 року № 01-21/219 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 85 242,00 грн., з яких: 80 640,00 грн. - заборгованість по орендній платі , 3 150, 48 грн. - пеня , 846,72 грн. - інфляційні витрати та 604, 80 грн. 3% річних. Позивач не заперечує той факт , що у Договорі оренди землі від 21.12.2010 року, укладеному між Районною державною адміністрацією та ПП Ф «ІНФОРМАЦІЯ_1" досягнуті всі істотні умови договору, він вчинений у визначеній законом формі (письмовій), а отже є укладеним.
Однак зазначає , що відповідно до Статуту (нова редакція) Приватного підприємства-фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1», перереєстрованого Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 07.12.2001 року, вищим органом управління підприємством є Власник. Поточне керівництво підприємством проводиться Директором, якого призначає Власник. Власник сам може виконувати функції Директора. Компетенція Директора також визначається Власником. Відповідно до п. 3.6 Статуту Підприємства, Директор укладає на території України угоди, договори від імені Підприємства і видає доручення на виконання таких угод за погодженням своїх дій з Власником Підприємства. Директор може доручати вирішення окремих питань, що входять до його компетенції, іншим працівникам підприємства.
Власником Приватного підприємства - фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1" є громадянин України ОСОБА_3, який наказом № 6-1 к від 27.02.2006 року призначений на посаду директора. Отже вчиняти будь-які дії від імені Підприємства, в тому числі укладати та підписувати договори, зокрема вищезазначений Договір оренди землі належить ОСОБА_3.
Представник позивача стверджує, що договір оренди землі укладений 21.12.2010 року між Приватним підприємством-фірмою "ІНФОРМАЦІЯ_1" та Городенківською районною державною адміністрації , а також Акт передачі - прийому земельної ділянки від 27.12.2010 року ОСОБА_3 не підписував. Вищезазначені документи були підписані сторонньою особою, яка не мала на це відповідних прав та повноважень, що є порушенням вимоги ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання якої є необхідним для чинності правочину.
Крім того представник позивача зазначив, що сторонами не виконано зобов'язання згідно Договору. Незважаючи на те, що Акт передачі - прийому земельної ділянки в оренду підписано орендодавцем, фактично Городенківська районна державна адміністрація земельну ділянку не передала та не створила належних умов для використання її згідно умов Договору .
В свою чергу позивач (орендар) не використовує земельну ділянку за призначенням, згідно Договору, а також не сплачує відповідну орендну плату.
Відповідач заявлені позовні вимоги заперечує мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю .
Відповідач вказує на те, що правовою підставою для укладення спірного договору було розпорядження облдержадміністрації від 27.08.2009р. №501 «Про надання земельної ділянки ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1», яким:
- затверджено проект землеустрою щодо відведення ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» земельної ділянки площею 10 га, з них: кам'янистих місць - 9.5125га, та кастрових ям -0.4875га, в довготермінову оренду терміном на 10 років для створення кінно - спортивної бази за рахунок земель, що перебувають у запасі Чортовецької сільської ради і знаходяться за межами населеного пункту села Чортовець на її території;
- надано ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" вказану земельну ділянку в оренду на зазначений термін;
- доручено Городенківській райдержадміністрації укласти з ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" договір оренди землі.
Крім цього, до прийняття облдержадміністрацією розпорядження №501 від 27.08.2009р., передувало прийняття ряд інших документів, на підставі яких ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" виготовлялася проектна документація для отримання бажаної земельної ділянки в оренду згідно заяв, а саме:
- рішення Чортовецької сільської ради від 20.04.2006р. №11-2/2006, яким погоджено вибір земельної ділянки;
- розпорядження голови райдержадмшістрації від 18.05.2006р. №193, яким надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для створення кінно - спортивної бази;
- розпорядження голови райдержадмшістрації від 05.06.2006р. №217, яким погоджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки для вказаної мети;
- розпорядження голови облдержадміністрації від 08.09.2006р. №522, яким затверджено матеріали вибору земельної ділянки;
- розпорядження голови райдержадмшістрації від 18.09.2006р. №340, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою цієї земельної ділянки;
- розпорядження голови райдержадмшістрації від 07.11.2006р. №408, яким погоджено проект відведення земельної ділянки та зобов'язано ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" подати даний проект на затвердження облдержадміністрації.
Отже, на час укладення договору оренди були прийняті всі необхідні рішення та затверджений проект відведення земельної ділянки, що відповідає вимогам абзацу 6 частини 4 статті 15 Закону України «Про оренду землі».
Спірний договір оренди розроблений райдержадміністрацією на підставі Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220, із дотриманням вимог ст.14 Закону України «Про оренду землі" та містить всі необхідні істотні умови. Підписаний даний договір зі сторони орендодавця повноважною особою - головою районної державної адміністрації, який має необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення такого правочину на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно до статутних та розпорядчих документів ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1»райдержадмшістрації було відомо, що повноважною особою на укладення даного договору зі сторони орендаря був і є ОСОБА_3, прізвище якого було та є зазначено у договорі.
За усною домовленістю між сторонами обов'язок щодо державної реєстрації договору оренди землі на себе взяла ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1».
В райдержадмшістрації, як органі виконавчої влади, що фінансується із Державного бюджету, непередбачено статей фінансування для проведення державної реєстрації та у майбутнього орендаря в проекті відводу були всі необхідні документи для подачі його на реєстрацію, передбачені пунктом 5 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073, а саме:
- план (схема) земельної ділянки, яка надається в оренду;
- акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, на місцевість. Підписаний договір оренди у трьох оригінальних примірниках представником ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1»21.12.2010р. отриманий в райдержадміністрацією для підписання другою стороною - ОСОБА_3 та подачі його на державну реєстрацію до Городенківського районного відділу Ц ДЗК.
Таким чином, ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі ОСОБА_3, 21.12.2012 року підписав договір, завіривши його печаткою юридичної особи, разом із необхідними документами подав на реєстрацію та 21.12.2010р. провів оплату за його реєстрацію. Городенківський районний відділ ЦДЗК, який проводив реєстрацію, перевірив подані ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" документи у відповідності до чинного законодавства.
24 грудня 2010 року за №041030200059 в Державному реєстрі земель вчинив запис, про те, що договір зареєстрований, чим посвідчено факт державної реєстрації.
Твердження позивача про те, що договір підписаний іншою сторонньою особою, яка не мала на це відповідних повноважень і прав, відповідач вважає безпідставними, оскільки в договорі стоїть розшифровка (прізвище, ім'я та по батькові) Орендаря - ОСОБА_3, на підписі стоїть печатка юридичної особи - приватного підприємства Фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1" код НОМЕР_1.
Чинним законодавством не передбачено, що реєструючий орган (ДЗК) чи друга сторона договору проводила б експертизу самого підпису.
З огляду на викладене , суд вважає, що спірний договір укладений з моменту його державної реєстрації , з додержанням вимог чинного законодавства та не суперечить статті 203 Цивільного кодексу України.
Фактичну передачу земельної ділянки в оренду згідно договору оренди проведено на підставі акту приймання-передачі 27 грудня 2010 року, який відповідно до п.43 договору є його невід'ємною частиною та не суперечить п.20 даного договору, згідно якого така процедура здійснюється у 5-ти денний строк після державної реєстрації.
Підписання акту приймання - передачі в трьох примірниках, які вже були вшиті в реєстраційну справу, Орендодавцем - головою райдержадміністрації Морозом І.І. здійснювалося за участю сільського голови села Чортовець, землевпорядника і Калина ( Р.Я) з виїздом на місце, під час якого перевірялися межові знаки, якими закріплена земельна ділянка в кількості 11 штук, що були передані на зберігання ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1»19.05.2006р. згідно акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" в урочищі «Бовди»с. Чортовець (акт є в реєстраційній справі). Реєстраційні справи були надані на підпис представником ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1». При цьому, печатка ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1" та підпис керівника уже були проставлені.
Крім цього, із часу укладення договору оренди та підписання акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду зі сторони Орендаря скарг про будь-які перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою до райдержадміністрації як Орендодавця та Чортовецької сільської ради як власника землі, не поступало.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір є договором найму (оренди) земельної ділянки та відповідає вимогам ст. 792 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», правовідносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
відповідно до них, а також договором оренди землі.
Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на період спірних правовідносин, також встановлено, що: орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі ;
договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 13);
договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14);
статтею 15 визначено обов'язкові істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону;
укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16);
до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України (абз. 2 ч. 1 розділу VІІІ Прикінцевих положень).
Земельним кодексом України в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, визначено, що:
земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78);
у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ч. 2 ст. 83);
право користування землею реалізовується, зокрема, через право оренди земельної ділянки (ст. 93 глави 15);
громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2 ст. 116);
передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. (ч. 1 ст. 124);
право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);
право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126);
до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади (п. 12 розділу «Перехідні положення»).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що договір оренди землі від 21.12.2010 р. не відповідає вимогам чинності правочину, оскільки підписаний сторонньою особою, яка не мала на це відповідних прав та повноважень , не приймаються судом до уваги, оскільки позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено тих обставин, на які позивач посилається в позовній заяві.
Так, відповідно до Статуту (нова редакція) Приватного підприємства-фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1», перереєстрованого Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 07.12.2001 року, вищим органом управління підприємством є Власник. Поточне керівництво підприємством проводиться Директором, якого призначає Власник. Власник сам може виконувати функції Директора. Компетенція Директора також визначається Власником. Відповідно до п. 3.6 Статуту Підприємства, Директор укладає на території України угоди, договори від імені Підприємства і видає доручення на виконання таких угод за погодженням своїх дій з Власником Підприємства. Директор може доручати вирішення окремих питань, що входять до його компетенції, іншим працівникам підприємства.
Власником Приватного підприємства - фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1" є громадянин України ОСОБА_3, який наказом № 6-1 к від 27.02.2006 року призначений на посаду директора. Отже вчиняти будь-які дії від імені Підприємства, в тому числі укладати та підписувати договори, зокрема вищезазначений Договір оренди землі належить ОСОБА_3.
Отже , оскільки спірний договір оренди укладався ОСОБА_3 в межах наданих йому повноважень, то підстав вважати , що спірний договір укладений неуповноваженою особою немає.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, тобто не довів підстави, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Більше того, судом встановлено та враховано, що спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 203, 204, 215 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33,34, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Приватного підприємства-фірми "ІНФОРМАЦІЯ_1" до Городенківської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Городенківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством-фірмою "ІНФОРМАЦІЯ_1" 21 грудня 2010 року - відмовити .
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.06.12
Суддя Гриняк Б. П.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Дейчаківська О. С. 21.06.12