Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "18" червня 2012 р. Справа № 21/5007/25/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
за участю представників сторін:
від позивача-1: Білошицька Л.І. - сільський голова ( в с/з 12.06.12р.);
від позивача-2: ОСОБА_2 - довіреність №71 від 17.02.12р.( в с/з 12.06.12р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - довір. №08/14574-003203 від 20.12.2011р.;
ОСОБА_4 - довір. №08/14610-006048 від 20.12.2011р. (в с/з 18.06.2011р.);
Прокурор: Тарасюк В.С. - служб. посвідч. №8;
від третьої особи: ОСОБА_5 - довір. №762/8 від 21.03.2012р.( в с/з 12.06.12р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора м.Коростеня в інтересах держави в особі 1) Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м. Коростень), 2) Щорсівської сільської ради (с. Щорсівка, Коростенський р-н.)
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир)
про стягнення 803987,43 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
В судовому засіданні 12.06.12р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 09 год. 30 хв. 18.06.2012 року.
Прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів про стягнення з відповідача на користь Щорсівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 803987,43грн. істотної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.05.12р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію в Житомирській області.
11.06.12р. на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Комунального виробничо-господарського підприємства, у зв'язку з неможливістю його направлення в судове засідання (а.с.94). До клопотання додано, зокрема, пояснення, згідно якого КВГП повідомляє, що ніякого відношення до рубки дерев в охоронній зоні ПЛ-110 Коростень-Лугини не має, а кримінальна справа № 100287/11 по факту незаконної порубки лісу, до якої нібито причетні працівники КВГП, закрита і не містить жодних доказів, що вирубку лісу проводило саме КВГП (а.с. 94-96).
Крім того, 12.06.12р. від Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких останнє повідомляє порядок зарахування грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності до державного та місцевого бюджетів (а.с. 98), також просить розглядати справу за відсутності його представника.
Прокурор позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 04.05.2012р. (а.с.35-37), від 18.05.2012р. (а.с.57).
У судовому засіданні 12.06.12р. прокурором було подано клопотання, яке задоволено судом, про долучення до матеріалів справи пояснення від 11.06.12р. та копій документів по кримінальній справі (а.с. 104-114).
Також подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №105079/11 (а.с.103). Вказане клопотання мотивоване тим, що під час розгляду позовної заяви виникла необхідність з'ясування обставин щодо заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, які будуть встановлені за наслідками розслідування та судового розгляду кримінальної справи №105079/11.
Так, матеріали справи містять постанову Старшого слідчого СВ Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області від 27.07.11р. про порушення кримінальної справи №100287/11 по факту незаконної порубки лісу на території лісових насаджень кварталу №19, виділах №1 та №5 Ушомирського лісництвіа ДП "Коростенський лісгосп АПК" в районі Броварських дач, вздовж електролінії Коростень-Лугини ПЛ-110 кВ, за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України (а.с.13).
Крім того, згідно наданих прокурором документів, 28.10.11р. Прокуратурою м. Коростеня порушено кримінальну справу №105079/11 по факту перевищення службовими особами комунального виробничо-господарського підприємства в м. Коростені за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 ч. 3 КК України (а.с.113). Зазначену справу, 22.02.12р. перекваліфіковано з ч.3 ст. 365 КК України на ст. 246 КК України, про що винесено відповідну постанову (а.с.114). Постановою від 10.04.12р., приймаючи до уваги те, що по кримінальній справі №105079/11 виконані всі можливі та необхідні слідчі дії, проведення яких можливе у відсутності особи, яка скоїла злочин, керуючись ст. 130, 206 п.3 КПК України, досудове слідство зупинено (а.с.106). Зазначену постанову 11.06.12р. постановою прокурора м. Коростеня скасовано. Кримінальну справу для подальшого розслідування направалено до Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області для проведення подальшого розслідування (а.с. 107).
Відповідно до стаття 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Враховуючи, що кримінальна справа №105079/11 знаходиться на стадії досудового розслідування, оскільки доказів передачі її для судового розгляду не надано, у господарського суду відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, тому вказане клопотання прокурора відхиляється.
Представники позивачів в судовому засіданні 12.06.12р. позов прокурора підтримали, після оголошеної перерви в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. На адресу суду 15.06.12р. від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього, та із зазначенням, що позов підтримує (а.с.117).
Представник третьої особи в судовому засіданні 12.06.12р. надав усні пояснення по суті спору, зокрема, вказав, що до справи надано всі копії матеріалів перевірки та наголосив, що матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка на якій здійснювалася рубка дерев відноситься до земель охоронної зони. Також суд заслухав пояснення державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Житомирській області Барановського В.І., який 08.06.2011р. безпосередньо здійснював перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства. Після перерви Державна екологічна інспекція свого представника в судове засідання не направила, про причини його відсутності суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином, про що свідчить надана суду розписка (а.с. 115).
Представники відповідача позовні вимоги заперечують, з викладених у відзиві на позовну заяву мотивів (а.с. 38-41). В судовому засіданні 18.06.2012р. подали для долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію Державного Акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5977 гектарів в межах згідно з планом землекористування на території Щорсівської с/ради (а.с. 119-121).
Прокурор в судовому засіданні 18.06.12р. заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи для з'ясування питання щодо порушених кримінальних справ, а також у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Державної екологічної інспекції в Житомирській області.
Зважаючи на наявні у справі документи та враховуючи закінчення передбаченого ч.1ст. 69 ГПК України строку розгляду спору, зазначене клопотання судом відхилено.
Представники Головного управління Державного казначейства в Житомирській області та Коростенського виробничо-господарського підприємства, що викликались в судове засідання ухвалою суду від 21.05.12р. в порядку ст. 30 ГПК України, в судове засідання не з'явились, про причини їх неявки зазначено у вищевказаних клопотаннях та поясненнях (а.с. 94,98).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
Як зазначив прокурор у позовній заяві, 08.06.11р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Житомирській області Барановським В.І. обстежено лісовий масив в кварталі 19 виділ 5 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК" в районі Броварських дач та встановлено, що працівниками ВАТ "Житомиробленерго" при розширенні просіки в охоронній зоні вздовж лінії ПЛ-110 кВ Коростень - Лугини в межах м. Коростеня проведена незаконна порубка 632 дерев породи "сосна звичайна", "береза повисла", "осика тремтяча", "в'яз жорсткий", внаслідок чого вчинено порушення лісового законодавства та заподіяно шкоди навколишньому природному середовищу.
Факт самовільної порубки дерев прокурор підтверджує актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.06.11р., постановою про порушення кримінальної справи від 27.07.11р., обчисленням заподіяної шкоди, листами ДП "Коростенський лісгосп АПК" та Державної екологічної інспекції в Житомирській області, поясненнями працівників відповідача та працівників лісогосподарських підприємств (а.с.5-22).
Посилаючись на вищевказане та розрахунок, проведений відповідно до вимог Постанови КМУ №665 від 23.07.08р., прокурор вказує, що відповідачем заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 803987,43грн. (а.с.8-9), яку керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 107 Лісового кодексу України, ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", просить суд стягнути з відповідача на користь Щорсівської сільської ради.
Згідно письмового обґрунтування, посилаючись на ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", прокурор надав пояснення, зокрема, стосовно порядку стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (а.с. 35-37).
У письмових поясненнях щодо відзиву відповідача по справі (а.с.57), прокурор наголосив, що матеріалами справи підтверджено, що постійним користувачем земельної ділянки, на якій проводилося розчищення просіки, є ДП "Коростенський лісгосп АПК", який має право на використання зрубаних дерев і неповідомлення останнього про проведення робіт спричинило заподіяння шкоди. Зазначає, що посилання відповідача у відзиві на норми спеціального законодавства є неповними і спрямовані на уникнення відшкодування збитків, заподіяних неправомірними діями. Доказом вказаного вважає п.п.4,12 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997р., оскільки в даному випадку роботи проводилися саме для запобігання аваріям, а не для її ліквідації. Звертає увагу, що погодження рубки лісу з КВГТ є доказом необхідності погодження проведення таких робіт з власником або землекористувачем земельної ділянки.
В усному порядку прокурор також наголосив, що перелікова відомість є невід'ємною частиною складеного Акту перевірки.
Відповідач позов не визнає та заперечує проти викладених у ньому обставин з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 38-41). Зокрема, вказує, що в період з 25 по 26 листопада 2010 року працівниками служби повітряних ліній ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", після відповідного огляду, в охоронній зоні проводилися планові роботи по розчищенню просіки повітряної лінії 110 кВ "Коростень-Лугини" від чагарників, які загрожували безпечній експлуатації вказаної електромережі, у зв'язку з недопустимим наближенням дерев до проводів.
Зазначає, що 19.10.11р. начальнику Коростенського виробничо-господарського підприємства (КВГП) Городничому П.О., як власнику лісосмуги, був направлений лист з метою узгодження порядку розчистки просіки вздовж повітряної лінії. Після погоджування робіт, останній направив своїх представників, які працювали 25 та 26 листопада 2010 року спільно з працівниками відповідача.
Вважає, що прокурором безпідставно зроблені посилання в позовній заяві на норми Лісового та Цивільного кодексів України, оскільки питання по утриманню багаторічних насаджень в охоронних зонах повітряних ліній електропередач регулюються спеціальним Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", в ч. 4 ст. 27 якого чітко визначено, що підприємства енергетики під час виконання планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації об'єктів енергетики мають право здійснення видалення самосійних чагарників та дерев (насаджень) у межах просік, які прокладені за проектами будівництва повітряних ліній електропередачі, з метою підтримання їх у належному стані без дозволу та погодження з власниками або користувачами лісів.
Посилаючись на ст.ст. 1, 22, 25, 28, 34 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" а також п.п. 2,5-7,8,12 Правил Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №209 від 04.03.1997 року, відповідач вважає, що оскільки ним проводились роботи по проведенню робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, оплата вартості зелених насаджень не повинна проводиться, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю. Наголосив, що прокурором не надано доказів на підтвердження того, що відповідач при вирубці дерев та чагарників вийшов за межі охоронної зони електромереж.
Представники відповідача в усному порядку звернули увагу на невідповідність відомостей щодо видів зрубаних дерев, зазначених у акті перевірки, відомостям, зазначеним у переліковій відомості, наголосивши, що останні є основними документами по факту перевірки, які фіксують встановлені нею обставини. Повідомили, що з метою узгодження порядку розчистки просіки вздовж повітряної лінії відповідач звертався і до позивача-1, однак таке звернення залишилося без реагування, після чого лист було направлено Коростенському виробничо-господарському підприємству (КВГП), яке не заперечило того, що КВГП являється власником лісосмуги. Пояснили, що саме останнє вивозило зрубані при проведенні розчистки дерева. Наголосили на тому, що такі роботи та в такому ж порядку проводяться не вперше, однак жодних спірних ситуацій раніше не виникало.Зазначили, що оскільки рубка дерев здійснювалася не тільки працівниками ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", але й працівниками Коростенського виробничо-господарського підприємства, що також вбачається з порушеної Коростенським МВ УМВС України в Житомирській області кримінальної справи №100287/11 по факту незаконної порубки лісу, прокурором та позивачами по справі не надано доказів на підтвердження того, що рубка дерев здійснювалася саме працівниками відповідача. Звернули увагу, що на дату звернення прокурора до суду, спір був відсутній, оскільки про факт заподіяння шкоди та необхідність її відшкодування відповідач дізнався з позовної заяви.Крім того вказали, що працівники відповідача виїжджали на територію охоронної зони, однак при огляді останньої зазначеної в акті від 08.06.2011р. кількості пнів не виявили, до того ж їх частина виявилася трухлявою, що свідчить про вирубку частини дерев задовго до проведення відповідачем робіт по розчистці просіки.
Представник третьої особи в усному порядку вказав, що норми Лісового кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж норми спеціального Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", які безпосередньо регулюють правовідносини по утриманню багаторічних насаджень в охоронних зонах повітряних ліній електропередач. У зв'язку з вказаним, представник третьої особи зазначив, що відповідачем було порушено норми чинного законодавства, оскільки рубку дерев при розширенні просіки в охоронній зоні ПЛ-110 Коростень-Лугини працівниками ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" було проведено за відсутності законодавчо встановлених на те дозволів, а саме лісорубних квитків. Вказав, що акт перевірки та вимога про сплату шкоди відповідачу не направлялися, припис про усунення порушення складено не було, а результати перевірки було передано слідчим органам.
В усному порядку прокурор та представник третьої особи наголосили також, що лист ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" від 19.10.10р. №158 (а.с.96), адресований начальнику КВГП, є доказом того, що для проведення робіт необхідно було погодження землекористувача.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює взаємовідносини сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Враховуючи наведені в обґрунтування позовних вимог обставини, слід зазначити, що процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено та затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" (далі - Порядок).
Пунктом 1.3 вказаного Порядку встановлено, що він поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції в областях та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).
Згідно з п. 2.2 Порядку, для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки.
Відповідно до пунктів 4.13-4.15 Порядку, за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3 Порядку).
Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.
В акті перевірки зазначаються: дата та місце складання акта перевірки; тип перевірки; предмет державного нагляду (контролю); номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка; прізвище, ініціали, посада державних інспекторів, які проводили перевірку; посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання або прізвище фізичної особи - підприємця, що були присутні при перевірці; повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження; у разі, якщо ініціатором перевірки є інший орган влади, - номер, дата звернення і найменування відповідного органу; дата початку й закінчення перевірки; інформація про здійснення попередньої перевірки (за наявності); виявлені порушення й недоліки; конкретні природоохоронні заходи, які здійснюються на виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів; стан виконання виданих раніше приписів щодо усунення виявлених порушень (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.
Згідно з п. 4.16 Порядку, до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.
Пунктом 4.20 Порядку встановлено, що в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.
Згідно з п. 4.23 Порядку, на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку (п. 4.24 Порядку).
Так, наданими до справи документами підтверджено, що на виконання листа Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області від 27.05.11р. №11263 (а.с.81), Державною екологічною інспекцією в Житомирській області Державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Барановському В.І. було видано Окреме доручення прийняти участь у спільній перевірці щодо законності проведення рубки при розширенні просіки в охоронній зоні ПЛ-110 кВ Коростень-Лугини, яку здійснювало ВАТ "Житомиробленерго" 19.05.2011 року в межах м. Коростень (а.с.80).
Підтверджено матеріалами справи і те, що 08 червня 2011 року державним інспектором ОНС Житомирської області, працівниками О-У СДСБЕЗ Коростенського МВ УМВС України із залученням інженера охорони та захисту лісу ДП "Коростенське ЛМГ", головного інженера Коростенського КВГП у присутності лісничого Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК", у відповідності до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 08.06.11р. №51-В, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства та законності проведеної рубки при розчищенні просіки в охоронній зоні ПЛ-110 КВ Коростень-Лугини, яку здійснювало ВАТ "Житомиробленерго" в межах м. Коростень, за результатами якої складено Акт (а.с. 83).
Як вбачається з вказаного Акту, перевіркою встановлено, що на підставі запиту №11263 від 27.05.11р., окремого доручення ДЕІ в Житомирській області від 06.06.11р. №82-Т було проведено обстеження лісового масиву в кварталі 19 від 5 Ушомирського лісництва ДП Коростенський лісгосп". При обстеженні встановлено: вздовж лінії ПЛ-110 проведена суцільна вирубка насадження сосни звичайної. Загальна кількість зрублених дерев становить 632 (шістсот тридцять два) дерева. Разом з тим, у Польовій переліковій відомості пнів, доданої до Акту перевірки, відмічено, що була проведена рубка сосни звичайної берези повислої, осики тремтячої та в'яза шорсткого, загальною кількістю 632 дерева. (а.с.7).
В розрахунку обчислення розміру шкоди (а.с.8-9), проведеного згідно Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.08р. "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", також зазначено такі породи дерев, як сосна звичайна, береза, осика та в'яз (а.с.8-9).
З приводу невідповідності відомостей, зазначених в матеріалах перевірки стосовно порід дерев, рубку яких здійснено відповідачем при розчищенні просіки в охоронній зоні ПЛ-110 КВ "Коростень-Лугини" в межах м. Коростень, надано письмові пояснення помічнику прокурора міста Коростеня гр. ОСОБА_9, в яких вказано, що спеціаліст зазначив у акті перевірки від 08.06.11р. лише сосну звичайну тому, що остання є головною породою в насадженні (а.с.105). Крім того, як уже зазначалося, в судовому засіданні прокурором та представником третьої особи було наголошено, що вказана перелікова відомість є невід'ємною частиною складеного Акту перевірки, що вбачається і зі змісту самого акта. Вказане, на думку суду, спростовує заперечення відповідача в цій частині.
Разом з тим, при складанні Акту від 08.06.11р. відповідач не був присутній, Акт йому в подальшому, згідно пояснень третьої особи, не направлявся, що порушує права останнього щодо подання відповідних зауважень. Також, в порушення п. 4.23 Порядку, припис про усунення порушення складено не було, що не заперечувалося представниками третьої особи під час розгляду справи. Зазначені обставини, до того ж, свідчать про відсутність, на час звернення до суду, спору щодо відшкодування шкоди відповідачем, про що наголошував представник останнього в судовому засіданні.
До того ж, слід зазначити, що Акт перевірки та польова/перелікова відомість не містять даних про те, яким чином та із застосуванням яких вимірювальних засобів проводилися заміри пнів, що згідно абз. 5 п. 6.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 27.06.2001, № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із внесеними змінами та доповненнями) є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позову. Так, згідно вказаних роз'яснень, у розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема, із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.
Крім того, оскільки акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким Державною екологічною інспекцією в Житомирській області було встановлено порушення, складено 08 червня 2011 року, а інформація про період вирубки у ньому відсутня (а.с.6), з наданих до справи документів перевірки та пояснень представників сторін неможливо дійти однозначного висновку, що вирубка лісу була здійснена саме під час проведення робіт відповідачем, які згідно наданого останнім "Багаторічного графіку капітального ремонту ПЛ 110 кВ Коростенських електромереж на 2005-2014р." здійснювалися у листопаді 2010 року,
При цьому, згідно постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження від 27.07.11р. (а.с.13), порушеної по факту незаконної порубки лісу, за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України, вбачається, що в період часу з березня 2011 року по травень 2011 рік невідома особа на території лісових насаджень кварталу №19 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК" в районі Броварських дач, вздовж електролінії Коростень-Лугини ПЛ-110 кВ, вчинила незаконну порубку лісу, а саме 632 дерева порід: сосни звичайної, берези повислої, осики тремтячої та в'яз жорсткий, всього на суму 803987,43грн., чим заподіяно істотну шкоду навколишньому природному середовищу. Аналогічну інформацію щодо періоду вчинення дій, що спричинили заподіяння шкоди містить і кримінальна справа №105079/11, порушена 28.10.11р. прокуратурою м. Коростеня по факту перевищення службовими особами комунального виробничо-господарського підприємства в м. Коростені за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 ч. 3 КК України (а.с.113), яку 22.02.12р. перекваліфіковано з ч.3 ст. 365 КК України на ст. 246 КК України, про що винесено відповідну постанову (а.с.114), у якій, зокрема, зазначено, що в період з жовтня 2010 року по травень 2011 року невідома особа вчинила незаконну порубку лісу... . Згідно вказаної постанови, досудовим слідством по даній кримінальній справі причетність до самовільної порубки лісу та вивезення деревини службовими особами КВГП не встановлено.
Слід зазначити, що згідно ст. 35 ГПК України, зафіксовані у вказаних постановах дані не мають преюдиціального значення для суду, однак із сукупного аналізу змісту цих постанов вбачається, що як станом на 27.07.2011р., так і станом на 22.02.2012р. достатніх даних про причетність до злочину тієї чи іншої особи не встановлено, тобто докази того, хто здійснив вирубку, зафіксовану актом, підлягають встановленню в процесі розслідування.
За вищевказаних обставин звернення прокурора до суду з даним позовом також є завчасним, на що вказує, зокрема і заявлене клопотання про зупинення розгляду справи, оскільки останнє мотивоване, як зазначалося вище, необхідністю з'ясування обставин щодо заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, які будуть встановлені за наслідками розслідування та судового розгляду кримінальної справи №105079/11.
Також слід зазначити, що заперечення третьої особи з приводу необхідності доведення, що земельна ділянка, на якій проводилися роботи дійсно відноситься до охоронної зони, спростовуются, як наданими прокурором, третьою особою та відповідачем документами, так і приписами чинного законодавства.
Так, згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил охорони електричних мереж" (надалі - Правила) від 4 березня 1997 р. N 209, охоронні зони електричних мереж встановлюються, зокрема, уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови не відхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою) 20 метрів - 110 кВ.
При цьому, наданим позивачем Державним актом на право постійного користування землею від 06.02.02р. (а.с. 119-121) підтверджено, що ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" надано в постійне користування 0,5977 га землі в межах згідно з планом землекористування на території Щорсівської с/ради; землю надано у постійне користування для виробництва та розподілення електроенергії... З акту вбачається, що саме повітряні лінії напругою 110 кВ. проходять над ділянкою, де проводилася рубка лісу. Суд звертає увагу, що і в наданих прокурором та третьою особою документах, зокрема у позовній заяві, здійснено неодноразове зазначення того, що рубка проводилися саме в охоронній зоні ПЛ-110кВ Коростень-Лугини (а.с.80,81,83). Доказів зворотнього матеріали справи не містять. При цьому інформації щодо здійснення рубки дерев за межами охоронної зони наданими до справи документами не зафіксовано.
Судом досліджено також наявний у матеріалах справи протокол огляду місця події від 26.07.11р. (а.с. 108-112), складений ст. слідчим СВ Коростенського МВ та на підставі якого, зокрема, 27.07.11р. винесено постанову про порушення кримінальної справи №100287/11 по факту незаконної порубки лісу (а.с.13). З вказаного протоколу вбачається, що здійснено огляд ділянки місцевості у кварталі №19 виділів № 1 та № 5 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК", розташованої на території Щорсівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Зокрема, зазначено, що по земельній ділянці, на якій розташоване безпосереднє місце події, проходить (перетинає) паралельно відносно автодороги сполучення м. Коростень-с. Щорсівка та перпендикулярно відносно зазначеної колії - електролінія Коростень-Лугини ПЛ-110 кв. на металевій та бетонних електроопорах. Безпосередньо під проводами електролінії наявне хаотично зростаючі зелені кущові насадження мішаного лісу. ..на відстані 140 м. від крайнього проводу електролінії, паралельно до неї, розташована ділянка, яка має ширину 7 м. та довжину до 300 м. на якій суцільно вирублені всі дерева. По всій площі та території даної ділянки на відстані від 2 до 5м. у хаотичному порядку розміщені пні дерев порід сосни, берези, в'яза та осики. ...Аналогічна суцільна порубка дерев лісу виявлена з лівої сторони електролінії, тобто, на території виділу №1 в пв. №19 Ушомирського лісництва ДП Коростенський лісгогсп АПК". На вказаній лісовій ділянці вздовж електролінії від крайнього її проводу розташована земельна ділянка розмірами: шириною - 18 м., довжиною до 300 м. на якій також у хаотичному порядку розміщені пні дерев порід: сосни, берези та в'яза...
Тобто, виходячи з вищевказаного, враховуючи приписи п.5 Правил та наданий відповідачем Державний акт на право постійного користування землею, суд дійшов висновку, що порубка, яка стала підставою звернення до суду дійсно проводилися саме в межах охоронної зони.
З огляду на викладене та виходячи із зафіксованих у матеріалах перевірки даних, характеру виконуваних відповідачем у листопаді 2010року робіт, суд дійшов висновку про те, що по відношенню до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", у даному випадку, крім іншого, дійсно слід керуватися Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.97р., Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" від 09.07.10р., Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил охорони електричних мереж" від 4 березня 1997 р. N 209.
Зокрема, зі змісту ч.6 ст.19 ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" вбачається, що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.
Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать (п.1 Правил).
За ст.1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", що відповідає п.5 Правил, охоронні зони об'єктів енергетики - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля;
Просіка - смуга в лісових, лісопаркових, садових і дачних масивах, по якій проходить повітряна лінія електропередачі, очищена від дерев та кущів, які зменшують відстань до проводів до недопустимого значення або загрожують падінням на проводи і конструкції електричних мереж.
Розчистка просіки - вирубка самосійних дерев і кущів, а також видалення їх зі смуги, відведеної під просіку.
Відповідно до п.4 Правил, у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.
При цьому, суд звертає увагу, що:
- у відповідності до ст. 27 ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", підприємства енергетики під час виконання планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації об'єктів енергетики мають право, зокрема, здійснювати видалення самосійних чагарників та дерев (насаджень) у межах просік, які прокладені за проектами будівництва повітряних ліній електропередачі, з метою підтримання їх у належному стані без дозволу та погодження з власниками або користувачами лісів;
- за ст. 28 вказаного Закону, підприємства енергетики в межах земель охоронних зон об'єктів енергетики у випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок мають право, зокрема, здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) у межах охоронних зон об'єктів енергетики, які проходять через земельні лісові ділянки, сади і парки, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень;
- за ст. 29 цього ж Закону, підприємства, які здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики в охоронних зонах цих об'єктів, зобов'язані для цілей пов'язаних з безпечною експлуатацією об'єктів енергетики, запобіганням негативним діям шкідливих факторів та захистом лісів, садів, парків, без попереднього узгодження та отримання дозволів здійснювати періодичну технологічну розчистку просік від чагарників, дерев та обрізання гілок;
- у п. 7 Правил зазначено, що упродовж повітряних ліній електропередачі прокладаються просіки. Розчищення просік здійснюють енергопідприємства, у віданні яких перебувають повітряні лінії електропередачі, а при взаємній домовленості - підприємства, організації, приватні особи, у власності чи користуванні яких знаходяться лісові масиви, парки, заповідники, сади та інші багаторічні насадження, згідно з порядком, визначеним енергопідприємством.
До того ж пунктом 8 Правил визначено, що в охоронній зоні повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме - саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок. Тобто, в охоронних зонах електричних мереж дерев та багаторічних насаджень не повинно бути взагалі.
Зазначене вказує на правомірність дій позивача при проведенні планових робіт у листопаді 2010 року і, як вбачається з п. 7 Правил, обґрунтованість вказаного висновку листом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" від 19.10.10р. №158 (а.с.96) не спростовується.
Навпаки, зі змісту останнього вбачається, що відповідач просив КВГП допомогти в розширенні просіки даної лінії, а роботи проводилися з метою усунення аварійних відключень ПЛ-110 кВ Коростень-Лугини, через наближення до лінії крон бокових дерев на недопустимо небезпечну відстань, падіння дерев на провода ПЛ.
Що стосується п.12 Правил, на який посилається прокурор, та відповідно до якого роботи слід виконувати після оформлення належного дозволу (лісорубного квитка) згідно з чинним законодавством; роботи з ліквідації аварій в електричних мережах дозволяється виконувати будь-якої пори року і в будь-який час без погодження із землекористувачами, але з повідомленням їх про проведення цих робіт у десятиденний термін після їх початку, то вказаний пункт не являється таким, що поширює свою дію на відносини, які досліджуються по справі, оскільки стосується роботи із запобігання аваріям в електричних мережах, траса яких прокладена в межах б а г а т о р і ч н и х насаджень, в той час як відповідачем проводилися роботи по позчищенню просіки. Також, у вказаному пункті не йдеться про охоронні зони, тому в будь-якому випадку застосуванню при проведенні робіт у охоронній зоні підлягає спеціальне законодавство. До того ж, згідно наявного у справі Державного акту на право постійного користування землею (а.с.119-120), саме відповідач і являється землекористувачем ділянки, на якій проводилися роботи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рубка дерев, здійснена відповідачем, відповідальним за її належне утримання, в охоронній зоні повітряної лінії електропередач з метою запобігання аварій електромереж, не потребує спеціального дозволу та є правомірною.
Слід зазначити, що ст. 25 Правил, приписи якої прокурор наводив в обґрунтування позовних вимог, передбачає, що збитки, заподіяні власникам землі та землекористувачам в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, відшкодовуються енергопідприємствами у встановленому законодавством порядку, тобто її дія має поширення на енергопідприємства лише у випадку доведення самого факту заподіяння шкоди останнім в результаті недотримання вищенаведених норм.
В такому разі підлягає доказуванню вчинення відповідачем протиправних, винних дій, які спричинили заподіяння заявленої до стягнення шкоди, однак, як зазначалося вище, належних доказів вказаного на час розгляду справи до матеріалів справи не надано.
Вищенаведеним також спростовуються твердження третьої особи стосовно того, що спірні відносини регулюються нормами Лісового кодексу України, а не спеціальним законодавством, на яке посилався відповідач.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
За ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21 червня 2012 року.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Віддрукувати: 1- до справи; 2,3- відповідачам (рек. пов.); 4- прокурору (рек. з пов.); 5- Державній екологічній інспекції у Житомирській області (10014, м. Житомир, вул. Черняхівського, 12а) - рек. з пов.