"21" червня 2012 р. Справа № 15/5007/134/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" від позивача: Попова О.А. від відповідача: 1.Чайковський Я.В.; 2. Тіхов Д.Г.
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року
у справі№ 15/5007/134/11
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Граніт"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
простягнення 1 021 030,86 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (далі відповідач) про стягнення з відповідача вартість навантажувача марки JCB 456 ZX, в сумі 1 021 030,86 грн. (заява про зміну предмету позову а.с. 39).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.12.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент виконання виконавчого напису № 4400 від 21.11.2008 року відділом ДВС Романівського РУЮ та вилучення у позивача на користь відповідача 23.06.2010 року навантажувача марки JCB 456 ZX у позивача було відсутнє, як право власності на вказане майно, так і передбачене договором фінансового лізингу право володіння та користування даною технікою.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, у сумі 973 854, 27 грн. сплачених в рахунок вартості предмету лізингу.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач за період з 14.07.2006 року по 16.03.2009 року здійснив лізингові платежі у розмірі 973 854, 29 грн. Станом на квітень 2011 року предмет лізингу продано третій особі. Оскільки виконавчий напис нотаріуса було визнано таким, що не підлягає виконанню то відповідно вилучення предмету лізингу у лізингоотримувача на підставі виконавчого напису було неправомірним.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.2011 року по справі № 15/5007/134/11 без змін.
В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на наступні обставини: майно, яке було вилучено на підставі виконавчого напису нотаріусу було вилучено вже після закінчення строку дії договору та підлягало поверненню позивачем відповідачу відповідно до норм діючого законодавства. За позовом ТОВ "Ласка Лізинг" 23.06.2011 року Господарським судом Житомирської області по справі № 14/5007/35/11 було винесено рішення про стягнення заборгованості з ТОВ "Граніт" за час фактичного використання майна, позивач є єдиними законним власником майна (навантажувача марки JCB 456 ZX).
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
04.07.2006 року між сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу № 311/07/2006, позивач -лізингоодержувач, відповідач -лізингодавець (далі Договір).
Відповідно до Договору лізингодавець зобов'язується придбати в свою власність техніку, згідно з установленою лізингоодержувачем специфікацією
Тип: Спецтехніка;
Марка, модель: Навантажувач марки JCB 456 ZX в стандартної комплектації (1 од.)
№ шасі: Буде встановлено в акті приймання -передачі майна;
Рік випуску: 2006 рік;
Специфікація подавця: долучена до договору купівлі - продажу майна.
До матеріалів справи залучена копія видаткової накладної № РН-0000178 від 09.08.2006 року, яка свідчить про те, що позивач отримав майно, яке було предметом Договору (а.с. 79).
Пунктом 4.2 Договору строк фінансового лізингу складається з періодів, які зазначені в додатку № 1 до Договору.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що строк дії Договору вираховується з дати його підписання. Договір припиняється після виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, а також в інших випадках встановлених законом або Договором.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що на протязі дії Договору право власності на майно належить лізингодавцю. Право володіння та користування майном, в обсязі і на умовах Договору, належить лізингоодержувачу.
Відповідно до розділу 12 Договору (п.12.1, 12.1.3) права лізингоодержувача на володіння та користування майном можуть бути припинені лізингодавцем в односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач двічі допустив затримку платежу більш ніж на 5 банківських днів.
Пунктом 13.1 Договору передбачено, що по закінченню строку фінансового лізингу при умові виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за Договором, в тому числі по сплаті нарахованої пені і штрафів, встановлених Договором, лізингоодержувач має право отримати майно у власність на умовах договору купівлі -продажу (викупу).
До матеріалів справи залучених додаток № 1 до Договору, в якому визначений графік внесення платежів.
Згідно до графіку платежів -лізингові платежі поділені на 36 періодів, сплачуються щомісячно, загальний період платежів з 02.08.2006 року по 01.08.2009 року.
21.11.2008 року на підставі заяви позивача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 4400, відповідно до якого предмет Договору підлягав поверненню відповідачу, в зв'язку з наявною заборгованістю у сумі 51 546, 40 грн. за помісячними лізинговими платежами за користування майном. Строк оплати яких настав 01.09.2008 року.
23.06.2010 року, на підставі виконавчого напису нотаріусу, державним виконавцем ВДВС Романіського РУЮ, майно було передано від позивача відповідачу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року за позовом ТОВ "Граніт" до ТОВ "Ласка Лізинг" про визнання виконавчого напису нотаріуса № 4400 таким, що не підлягає виконанню позовні вимоги задоволено. Виконавчий напис від 21.11.2008 року зареєстрований в реєстрі за № 4400 визнано таким, що не підлягає виконанню. У подальшому рішення Господарського суду міста Києва у справі № 9/61 від 11.04.2011 року залишено без змін, постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 року.
Рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 14/5007/35/11 за позовом ТОВ "Ласка Лізинг" до ТОВ "Граніт" та Сільськогосподарського ТОВ "Агрокомплекс 98" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за лізинговими платежами за Договором, позовні вимоги задоволено частково, з відповідачів у зазначеній справі. підлягає стягненню солідарно 226 532 грн. - основного боргу (заборгован6ість за 30 -35 лізингові періоди за Договором), 24 718 грн. -пені, 4 477 грн. -3 % річних, 9 208 грн. -інфляції. У подальшому рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.2011 року залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року (копія постанови апеляційної інстанції залучено до матеріалів справи а.с. 81-87).
Взаємовідносини сторін у даній справі регулюються законодавством про лізинг.
Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм з урахуванням особливостей встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин пов'язаних з лізингом застосовуються загальні положення про купівлю -продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено Законом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про фінансовий лізинг" істотними умовами Договору лізингу є (у тому числі) умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Умови Договору (розділ 12) передбачають, як про це зазначено вище, односторонню відмову відповідача від Договору.
До матеріалів справи (а.с.65-66) залучено лист від 05.06.2009 року відповідача до позивача з вимогою, або погасити заборгованість (частина якої у подальшому була стягнута за рішенням Господарського суду Житомирської області), або повернути майно в строк до 16.06.2009 року. Зазначена вимога отримана позивачем 17.06.2009 року і відповідно договірні відносини між сторонами у справі були припинені, у зв'язку з відмовою відповідача від Договору у червні 2009 року.
Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що оскільки позивачем не виконані взяті на себе зобов'язання за Договором, щодо сплати лізингових платежів у нього не виникло право отримати майно, яке є предметом лізингу, у власність (п.13.1 Договору).
Враховуючи те, що Договір припинив свою дію, в зв'язку з відмовою відповідача від Договору, позивачем, як це встановлено судом у справі № 14/5007/35/11, не виконані грошові зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за 30- 35 періоди Господарський суд Житомирської області обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
У суду апеляційної інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог з посиланням на ту обставину, що виконавчий напис нотаріусу про повернення майна, яке було предметом Договору лізингу визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки Договір припинив свою дію в червні 2009 року, майно вилучено у позивача тільки 23.06.2010 року, позивач не набув в установленому Договором порядку права власності на предмет лізингу.
За таких обстави, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова Рівненського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Житомирської області повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року у справі № 15/5007/134/11 скасувати, рішення Господарського суду Житомирської області від 26.12.2011 року у справі № 15/5007/134/11 залишити без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Б.М.Грек