Справа № 2506/4431/2012
Провадження по справі 1/2506/307/2012
22.06.2012 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Малиша В.В.
секретаря Корончук І.В.
за участю прокурора Самоненка О.Л.
захисника адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч.1 ст. 317 КК України, -
На початку вересня 2011 року у вечірній час ОСОБА_2 знаходячись на березі річки «Стрижень», що неподалік стадіону «Юність»по проспекту Перемоги в м. Чернігові зірвав та незаконно, без мети збуту, привласнив декілька рослин коноплі, які в цей же день зберігаючи при собі переніс до місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 де залишив висушуватись на балконі чим продовжив незаконно зберігати без мети збуту.
Через декілька днів на початку вересня 2011 року у денний час ОСОБА_2 знаходячись за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 висушені рослини коноплі кустарним способом подрібнив виготовивши тим самим особливо-небезпечний наркотичний засіб -каннабіс, вагою 9,155 г, який помістив до чотирьох згортків та залишив зберігати без мети збуту за місцем свого мешкання.
23.03.2012 року у вечірній час ОСОБА_2 знаходячись за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 запропонував ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, при цьому достовірно знаючи, що останній являється неповнолітнім, вжити наркотичний засіб, після чого, шляхом переконання, схилив останніх до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, надавши при цьому останнім приміщення своєї квартири для незаконного вживання наркотичного засобу.
23.03.2012 року у період з 18.00 год. по 19.20 год. працівниками міліції в ході проведення огляду квартири АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вищевказані чотири паперові згортки з речовиною рослинного походження загальною масою 9,155 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом -каннабісом, що належить ОСОБА_2 та яку останній незаконно зберігав без мети збуту.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 315, ч.1 ст. 317 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи погодившись з часом і місцем вчинення злочинів та крім того пояснив, що наркотичні засоби взагалі не вживає, а лише перший раз хотів спробувати, мети збуту в нього не було. У скоєному розкаюється та просить суворо не карати.
На підставі ст. 299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються з учасників судового процесу.
Враховуючи свідчення підсудного і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що умисні дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за ч. 2 ст. 315 КК України, як схиляння до вживання наркотичних засобів вчинене щодо трьох осіб та щодо неповнолітнього та за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 228 від 08.05.2012 року у ОСОБА_2 не виявлено психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання каннабіоїдів з синдромом залежності і лікування він наркоманії йому не показане (а.с. 85-89).
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу винного, його вік, стан здоров'я, ставлення до вчиненого та визнання вини, раніше притягувався до адміністративної відповідальності та не притягувався до кримінальної, злочини вчинив вперше, формально позитивно характеризується за місцем мешкання враховуючи обставини, які пом'якшують покарання підсудного - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, за відсутністю обставин, які обтяжують покарання і вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства з прийняттям рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що є необхідним і достатнім для попередження нових злочинів.
Судові витрати за проведення хімічної експертизи необхідно стягнути з підсудного (а.с.92).
Речові докази -п'ять згортків паперу з подрібненою речовиною, два фрагменти пластикових пляшок, три відрізки фольги коричневого кольору, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, необхідно знищити (а.с.35-38,100-102).
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч.1 ст. 317 КК України і призначити йому покарання :
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік
- за ч. 2 ст. 315 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років
- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 705 грн. 06 коп. судових витрат за проведення хімічної експертизи на користь держави.
Речові докази -п'ять згортків паперу з подрібненою речовиною, два фрагменти пластикових пляшок, три відрізки фольги коричневого кольору необхідно знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: В.В. Малиш