м. Чернівці «28»лютого 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кузняк В. О.
Суддів Горецької С.О., Давнього В.П.
при секретарі Сабадаш Ю.С.
за участю прокурора Малик Н.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Хотинського району Чернівецької області Веклича І.В. на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2011 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,
засуджено за ст. 309 ч.2 КК України і йому призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від призначеного йому основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний судом винуватим та засуджений за те, що приблизно у жовтні -листопаді 2010 року на полі між селами Недобоївці і Чепоноси Хотинського району Чернівецької області виявив кущ самовисіяної рослини коноплі, обірвав з нього гілки з листям і насінням, після чого переніс до місця свого проживання, де висушив, подрібнив і залишив на зберігання для власного використання.
Справа №2490/11-99/2012 р. Головуючий у І інстанції: Галичанський О.І.
Категорія: ст.309 ч.2 КК України Доповідач: Кузняк В.О.
Крім цього, 09.03.2011 року ОСОБА_3, знаходячись в с. Окопи Борщівського району Тернопільської області біля 12 години дня на сміттєзвалищі цього села виявив кущ самовисівної рослини коноплі, обірвав з нього гілки з листям і насінням, після чого склав до паперового згортку та зберігав при собі без мети збуту. В подальшому цього ж дня, вищевказаний наркотичний засіб у нього був виявлений та вилучений працівниками міліції.
Під час обшуку 11.03.2011 року в помешканні ОСОБА_3 було виявлено та вилучено 57,6 грама в перерахунку на суху речовину, особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу.
Не заперечуючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого, прокурор в своїй апеляції просить вирок районного суду скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_3 один рік позбавлення волі.
Вважає, що вирок районного суду в частині призначеного покарання є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості.
В запереченні на апеляцію прокурора, адвокат ОСОБА_1 вважає, що вирок районного суду є законним і обґрунтованим, просить його залишити без зміни, апеляцію без задоволення.
До початку апеляційного розгляду справи прокурор вніс зміни до апеляційної скарги, в якій вказував на те, що районний суд при звільненні ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, не вказав, які саме обов'язки покладає на засудженого, які передбачені ст.76 КК України.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок районного суду залишити без зімни, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення .
Винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину при обставинах викладених у вироку, повністю доведена дослідженими в суді доказами і ніким не оспорюється.
Подія злочину, доведеність винності та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за ст.309 ч.2 КК України в апеляції державного обвинувача не оспорюється.
Аналізуючи матеріали справи в частині призначення засудженому ОСОБА_3 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд відповідно до вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, призначив йому необхідне й достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів.
Так, призначаючи ОСОБА_3 покарання, судом враховано, що він визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Беручи до уваги вищенаведені обставини суд визнав їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, на думку колегії суддів, районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання із випробувальним терміном застосувавши вимоги ст.75 КК України, що на думку колегії суддів є необхідне і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
А тому, підстав для зміни призначеного покарання, колегія суддів не знаходить.
Разом з тим, районний суд у резулятивній частині вироку допустив помилку, яку колегія суддів вважає за необхідним виправити.
Відповідно до вимог ст.75 КК України суд звільняє засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст.76 КК України.
Районний суд своїм вироком звільнив засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
При цьому, районний суд фактично поклавши на ОСОБА_3 обов'язки, помилково не вказав, які саме обов'язки відповідно до ст.76 КК України він покладає на засудженого.
У зв'язку з тим, що покладення на засудженого обов'язків не є погіршенням його становища, а є засобом здійснення контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення, колегія суддів вважає за можливим, не скасувати або змінити вирок районного суду, а доповнити його, та згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої інспекції, повідомляти кримінально -виконавчу інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально -виконавчої інспекції.
Крім цього, колегія суддів вважає, що не має підстав для покладення на ОСОБА_3 обов'язку пройти курс лікування від наркоманії, оскільки, відповідно до акту наркологічної експертизи (а.с.226) засуджений ОСОБА_3 не страждає наркоманією і не потребує примусового лікування від наркоманії.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 371, 373 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу старшого помічника прокурора Хотинського району Чернівецької області задовольнити частково.
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2011 року яким ОСОБА_3 засуджено за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням вимог ст.75 КК України -залишити без зміни, доповнивши при цьому резулятивну частину вироку абзацом наступного змісту.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої інспекції, повідомляти кримінально -виконавчу інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально -виконавчої інспекції.
В іншій частині вирок районного суду залишити без зміни.
Головуючий В.О. Кузняк
Судді С.О. Горецька
В.П. Давній