01 лютого 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Галичанського А. Д.
суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.
секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 грудня 2011 року,
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини до ОСОБА_3
Посилалася на те, що з 02.09.2001 року по 28.09.2011 року перебувала в шлюбі з відповідачем. Від шлюбу з відповідачем народилася донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2011 року відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, добровільно сплачувати аліменти відмовляється, ніде офіційно не працює, але є працездатним, отримує дохід, оскільки займається виготовленням виробів з дерева, їх оздобленням та декоруванням під замовлення, інших осіб на утриманні немає. Малолітня донька ОСОБА_5 постійно хворіє, знаходиться на диспансерному обліку у дільничного педіатра і періодично проходить амбулаторне лікування. За рекомендаціями лікарів, для розвитку рухового апарату, донька шість разів на тиждень відвідує заняття по бальним танцям та дзюдо, за відвідування яких сплачує 165,00 грн. Також купує спеціальний одяг та витрачає кошти на проїзд в м.Вижниця на секції.
Просила стягувати з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до повноліття дитини, а також стягувати з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину в сумі 500,00 грн.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 грудня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 09.11.2011 року і до настання повноліття дитиною.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, додаткові витрати у зв'язку з хворобою та розвитком здібностей доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 09.11.2011 року.
Допущено негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі апелянт просить частково скасувати вищезазначене рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 грудня 2011 року залишити без змін.
Посилається на дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов в частині стягнення додаткових витрат на дитину у зв'язку з хворобою та розвитком здібностей в розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 09.11.2011 року суд першої інстанції виходив з положень ст.185 СК України, матеріального становища та стану здоров'я відповідача.
Однак, суд першої інстанції неправильно застосував зазначену норму матеріального права до спірних правовідносин та ухвалив незаконне рішення в цій частині з наступних підстав.
Визначаючи розмір додаткових витрат на дитину в частці всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, суд першої інстанції діяв не у відповідності до вимог ст.185 СК України та всупереч п.18 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». В зазначеній Постанові звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Крім того, чинним законодавством не передбачено мінімального розміру додаткових витрат на дитину.
Також, при визначенні розміру додаткових витрат на дитину, суд першої посилався на врахування матеріального становища та стану здоров'я відповідача, однак фактично не врахував їх при ухваленні рішення в цій частині, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не працює, є інвалідом ІІІ групи та отримує щомісячну пенсію в розмірі 784 грн.
Судом апеляційної інстанції, на підставі наданих у апеляційному суді доказів, зокрема довідок Вижницької центральної районної лікарні, Чернівецької обласної психіатричної лікарні, Вижницької центральної районної аптеки № 34, Чернівецької обласної лікарні швидкої медичної допомоги встановлено, що відповідач страждає рядом захворювань та витрачає значний розмір коштів на своє лікування.
Крім того, довідкою № 2864, виданою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, встановлено, що дитина здорова і може відвідувати секцію по дзюдо, яка є належним та допустимим доказом, оскільки містить необхідні реквізити. Тому, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, як доказ на підтвердження того, що дитина хворіє, виписку з амбулаторної картки ОСОБА_5 від 08.11.2011 року, надану до суду першої інстанції, з якої не видно якою посадовою особою вона посвідчена.
Також, приєднані позивачкою до заперечення на апеляційну скаргу документи щодо стану здоров'я дитини не містять всіх необхідних реквізитів, тому у відповідності до ст.ст.58,59 ЦПК України є неналежними та недопустимими та не беруться судом до уваги.
З урахування обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відвідування донькою секції по дзюдо не є особливою обставиною, що вимагає додаткових витрат пов'язаних з розвитком здібностей дитини.
Водночас, колегія суддів розцінює заняття дитини в гуртку бальних танців, як розвиток здібностей дитини і з врахуванням матеріальних можливостей відповідача визначає розмір додаткових витрат на дитину в сумі 50 грн. щомісячно.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України в частині стягнення додаткових витрат на дитину підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 7 грудня 2011 року змінити в частині розміру додаткових витрат на дитину з 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця на 50 грн. щомісяця на період відвідування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, гуртку бальних танців.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом