Справа № 2-128/11
Номер провадження 2/1109/24/2012
14 червня 2012 року Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бурко Р.В.
при секретарі - Кац-Філімончук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом кредитної спілки «Шанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до кредитної спідки «Шанс» про визнання незаконним та скасування рішення кредитної спілки «Шанс» про включення до членів кредитної спілки та визнання недійсним кредитного договору, суд ,
-
Позивач - кредитна спілка «Шанс» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ШАНС» заборгованість за кредитним договором № 00000159/08 від 22.03.2008 року на загальну суму 308297грн.24коп., що становить 32051грн.27коп. основна сума позики та 276245грн.97коп. відсотки за користування кредитом, та стягнути судові витрати. Обґрунтував свої вимоги тим, що 22 березня 2008 року року між КС «Шанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00000159/08 . Відповідно до умов цього договору Відповідач отримав кредит у сумі 35000грн.00коп. строком на 36 місяців зі сплатою за користування 36% річних від суми залишку кредиту, які зобов'язався повернути не пізніше 22 березня 2011 року. Умови кредитного договору не виконані, а тому позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19.04.2012 року зустрічний позов ОСОБА_1 до КС «Шанс» про визнання недійсним кредитного договору прийнято до провадження з первісним позовом КС «Шанс» до ОСОБА_1 яким позивач просить суд визнати незаконим та скасувати рішення кредитної спілки «Шанс» про включення ОСОБА_1 до членів кредитної спілки «Шанс», та визнати недійсним кредитний договір №00000159/08 від 22.03.2008р., укладений між кредитною спілкою «Шанс» та ОСОБА_1. Обґрунтував свох вимоги тим, що відповідач не виконав умови кредитного договору.
Представник позивача, за основним позовом, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ШАНС» заборгованість за кредитним договором № 00000159/08 від 22.03.2008 року на загальну суму 308297грн.24коп., що становить 32051грн.27коп. основна сума позики та 276245грн.97коп. відсотки за користування кредитом. Крім того пояснив, що 22 березня 2008 року року між КС «Шанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00000159/08 . Відповідно до умов цього договору Відповідач отримав кредит у сумі 35000грн.00коп. строком на 36 місяців зі сплатою за користування 36% річних від суми залишку кредиту, які зобов'язався повернути не пізніше 22 березня 2011 року. Відповідач отримав зазначені кошти 22.03.2008 року у касі КС «Шанс» за видатковим касовим: ордером № 1307. Згідно п. 3.3. кредитного договору Відповідач зобов'язався погашати отриманий кредит та відсотки за користування ним щомісячно згідно з графіком здійснення платежів, починаючи з квітня 2008 року. Проте, Відповідач не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. В послідуючому представник позивача зазначив, що відповідачем дійсно укладено кредитний договір, однак КС «Шанс» на виконання умов кредитного договору відповідачу коштів не передавало, а лише мали намір на погашення кредитної заборгованості яка склалась між КС «Шанс» та ОСОБА_3, який перед отриманням кредиту надав довідку про доходи з ПП. «Поліком-Пейдж» керівником якого є відповідач.
В задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити в повному обсязі посилаючись на обставини викладенні в основній позовній заяві.
Відповідач за основним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги КС «Шанс» не визнав в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги просить задовольнити, та пояснив суду, що дійсно 22.03.2008р. ним було підписано Кредитний договір з Спілкою. На той час він працював директором ПП "Поліком - Пейдж", та надав ОСОБА_3 довідку про доходи для отримання кредиту в КС «Шанс», однак на його підприємстві не працював. В послідуючому ОСОБА_3, отримавши кошти відповідно до умов кредитного договору, перестав оплачувати кошти за користування кредитом, що в свою чергу потягло зростання кредитної заборгованості. В зв'язку з тим, що він надав ОСОБА_3 довідку про доходи для отримання кредиту в КС «Шанс» керівник КС ОСОБА_4 повідомила , що у їхній Спілці існує практика переводу боргів на інших осіб, шляхом списання суми боргу та штрафних санкцій з однієї особи та покладання суми боргу на іншу особу. І якщо він цього не виконає та остання повідомить в правоохоронні органи про фальсифікацію документів які послугували підставою для отримання кредиту ОСОБА_3. Після чого йому передали для підписаня Кредитний договір, згідно з яким начебто надають кредит в розмірі 35000,00грн. на 36 місяців під 36% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. При цьому грошових коштів в сумі 35000,00грн. не отримував, а лише розписався в їх отриманні.
Свідок ОСОБА_4 надала аналогічні пояснення поясненням ОСОБА_1 та пояснила суду, що дійсно ОСОБА_1 звертався до КС про включення його до членів кредитної спілки, та надав заяву про отримання кредиту, рішенням засновників КС ОСОБА_1 включенно до членів кредитної спілки та вирішенно питання про надання кредиту в сумі 25 000 грн. Так, ОСОБА_1 дійсно підписав кредитний договір на отримання 35 000 грн. в березні 2008 року, однак коштів від КС «Шанс» не отримував.
Свідок ОСОБА_3 надав аналогічні пояснення поясненням ОСОБА_1
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22 березня 2008 року року між КС «Шанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00000159/08 . Відповідно до умов цього договору ОСОБА_5 мав отримав кредит у сумі 35000грн.00коп. строком на 36 місяців зі сплатою за користування 36% річних від суми залишку кредиту, які зобов'язався повернути не пізніше 22 березня 2011 року. ОСОБА_1 начебто отримав зазначені кошти 22.03.2008 року у касі КС «Шанс» за видатковим касовим: ордером № 1307. Згідно п. 3.3. кредитного договору Відповідач зобов'язався погашати отриманий кредит та відсотки за користування ним щомісячно згідно з графіком здійснення платежів, починаючи з квітня 2008 року. Як встановлено, достовірно, в судовому засіданні, та не оспорюється сторонами, що дійсно ОСОБА_1 22 березня 2008 року, звертався до кредитної спілки «Шанс» з заявою про вступ до кредитної спілки та з заявою про отримання кредиту. В послідуючому правлінням КС «Шанс» прийнято рішення про прийняття до членів спілки ОСОБА_1 та надання кредиту в сумі 35 000 грн. Однак кошти в сумі 35 000 грн. ОСОБА_1 не надано, а буцім-то переведено кредитний борг ОСОБА_3
Викладені обставини в їх сукупності свідчать про невідповідність Кредитного договору вимогам ст.203 ЦК України та наявність підстав для застосування правових наслідків, встановлених ст..231,233 ЦК України.
Зокрема згідно ст.203 ЦК України:
п.1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
п.3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
п.5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст.2 ЗУ "Про кредитні спілки» діяльність кредитної спілки грунтується на принципах добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відповідно до принципів, визначених у частині першій цієї статті ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки.
При укладанні кредитного договору зазначенні вимоги чинного законодавства Спілкою дотриманні, а тому підстав для визнання незаконним та скасування рішення КС «Шанс» про включення ОСОБА_1 до членів спілки - відсутні, тому в задоволенні дланної вимоги слід відмовити.
Згідно ч.І ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог ст.. 1-3,5,6 ст.203 ЦК України.
Відповідно до ч.І ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Крім того, ч.І ст.233 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Тяжкою обставиною є існування довідки про заробітну плату, під впливом шантажу якою, підписав Кредитний договір на вкрай невигідних для ОСОБА_1 умовах.
Окрім викладених обставин, згідно п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про захист прав споживачів кредитних послуг від 10.11.2011 р. № 15-рп/2011, положення пунктів 22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Згідно п.3.10 ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг в редакції, яка діяла на момент укладення Кредитного договору передбачено, що кредитна спілка зобов'язана здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, зазначену у відповідній ліцензії на підставі договору, який має відповідати вимогам в тому числі ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Умови спірного Кредитного договору суперечать ч.ч.2, 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», які передбачають, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).
Крім того, згідно вказаної норми, у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.
З врахуванням обставин щодо примусу при підписані Кредитного договору та виходячи з його тексту, відповідачем не було повідомлено позивача про орієнтовну сукупну вартість кредиту, вартість послуг з оформлення договору про надання кредиту, надано розрахунок або розпис загальної вартості кредиту. З огляду на це Кредитний договір не відповідає положенням ч.2 та ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ч.І ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недотримання цього є підставою для недійсності правочину, згідно ч.І ст.215 ЦК України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оскільки Кредитний договір було підписано з неоднаразовним порушенням ст..203 ЦК України, під впливом психічного тиску на тяжкої обставини є підстави для захисту порушених прав шляхом визнання Кредитного договору недійсним. Крім того, частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. В судовому засіданні встановленно, що грошові кошти ОСОБА_1 від КС «Шанс» не надходили, що також є підставою для визнання недійсним кредитного договору № 00000159/08 від 22.03.2008 року укладений між кредитною спілкою «Шанс» та ОСОБА_1.
З огляду на вище викладене в задоволенні позовних вимог кредитної спілки «Шанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00000159/08 від 22.03.2008 року на загальну суму 308 297 грн. 24 коп., що становить 32 051 грн. 27 коп. основна сума позики та 276 245 грн. 97 коп. відсотки за користування кредитом слід відмовити в повному обсязі. Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до кредитної спідки «Шанс» про визнання незаконним та скасування рішення кредитної спілки «Шанс» про включення до членів кредитної спілки - відмовити , а вимога, що до визнання недійсним кредитний договір № 00000159/08 від 22.03.2008 року укладений між кредитною спілкою «Шанс» та ОСОБА_1 слід задовольнити.
Відповідно дюо вимог ст.. 88 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок сторін по фактично понесеним.
При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.
Керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог кредитної спілки «Шанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00000159/08 від 22.03.2008 року на загальну суму 308 297 грн. 24 коп., що становить 32 051 грн. 27 коп. основна сума позики та 276 245 грн. 97 коп. відсотки за користування кредитом - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до кредитної спідки «Шанс» про визнання незаконним та скасування рішення кредитної спілки «Шанс» про включення до членів кредитної спілки та визнання недійсним кредитного договору - задовольнити частково.
Визнати недійсним кредитний договір № 00000159/08 від 22.03.2008 року укладений між кредитною спілкою «Шанс» та ОСОБА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до кредитної спілки «Шанс» про визнання незаконним та скасування рішення кредитної спілки «Шанс» про включення до членів кредитної спілки - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок сторін по фактично понесеним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повне рішення суду виготовлене 19 червня 2012 р..
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко