Справа № 2-2325/11
Іменем України
14 червня 2012 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Грузновій О.М.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи відділ Держкомзему у м. Шахтарську Донецької області, Шахтарська міська рада, про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним,
встановив:
ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення меж між земельними ділянками, визнання державного акту на право власності на землю частково недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивачка є власницею будинку, розташованого в АДРЕСА_1, відповідач - власник будинку, розташованого в АДРЕСА_2. Їх земельні ділянки є суміжними. В 1957 році на межі земельних ділянок було зведено паркан, який фактично розмежував земельні ділянки позивачки та відповідача. На відстані приблизно від 0,6 м до 0,8 м на земельній ділянці позивачки розташовані надвірні споруди - кухня, вбиральня, душ. В 1995-1996 році відповідач звів на межі земельних ділянок сарай, при цьому частину паркану він розібрав, і стіна цього сараю стоїть фактично на межі земельних ділянок. До 2009 року між позивачкою та відповідачем не було спорів відносно користування земельними ділянками, восени 2009 року ОСОБА_2 повідомив про те, що він приватизував свою земельну ділянку і приблизно 80 см його землі знаходиться на території земельної ділянки позивачки, на земельній ділянці відповідача знаходяться частина кухні, вбиральня, душ, які належать позивачці, між стіною її будинку та земельною ділянкою відповідача немає відстані, водопровід, прокладений в 1976 році, перебуває на території ОСОБА_2 Позивачка неодноразово зверталась до виконавчого комітету ті відділу Держкомзему, земельні ділянки були обстежені і встановлено, що розмір земельної ділянки відповідача, вказаний в державному акті, на 0,58 м більше за фактичний розмір ділянки, а довжина межі з протилежної сторони - на 0,78 м менше. Видачею такого акту порушено права позивачки як землекористувача. Просила визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2, виданий на ім'я ОСОБА_2; встановити межу землекористування між земельними ділянками, розташованими в АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2) та в АДРЕСА_1 (користувач ОСОБА_5.). Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2, виданий на ім'я ОСОБА_2; встановити межу землекористування між земельними ділянками, розташованими в АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2) та в АДРЕСА_1 (користувач ОСОБА_5.) згідно кадастрового плану земельної ділянки, відповідно до якого площа її ділянки становить 0,0932 га; стягнути з відповідача понесені нею витрати у сумі 1 189,84 грн.
Ухвалою суду від 30 травня 2011 року до участі в справі було залучено в якості третьої особи відділ Держкомзему у м. Шахтарську Донецької області.
Ухвалою суду від 20 вересня 2011 року до участі в справі було залучено в якості третьої особи Шахтарську міську раду.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала та пояснила, що в 1957 році на межі земельних ділянок позивачки та відповідача було зведено паркан, після чого ОСОБА_2 на межі збудував сарай, вугільник. Після приватизації відповідачем земельної ділянки виявилось, що будівлі позивачки знаходяться на його земельній ділянці. Позивачка зверталась до виконкому із заявою про скасування акту, але їй було відмовлено. Під час будівництва вугільника ОСОБА_2 убрав межовий стовп і вкопав його на території позивачки, будівництво з нею не узгоджував. Ділянка відповідача на даний час збільшилась. Так як його ділянка знаходиться між земельними ділянками, розташованими за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, таке збільшення могло би відбутися тільки за рахунок суміжних ділянок. Просила позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, пояснив суду, що будинок по АДРЕСА_2 він отримав по договору дарування. Під час будівництва вугільника ОСОБА_2 звертався до чоловіка позивачки для узгодження такого будівництва, заперечень з його боку не надійшло. Під час приватизації його земельної ділянки відповідними організаціями проводились заміри. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник Шахтарської міської ради просила відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Заявлені позивачкою вимоги не є підставою для визнання недійсним акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_2 На підтвердження позовних вимог не надано висновків організацій, які мають ліценцію. Відповідач фактично використовує земельну ділянку у меншому розмірі, ніж зазначено в держакті. Крім зазначеного, судом не встановлюються межі земельних ділянок, це компетенція міської ради.
Представник відділу Держкомзему у м. Шахтарську позовні вимоги не визнала і пояснила суду, що вимоги щодо встановлення меж земельних ділянок судовому розгляду не підлягають. Позивачка не надала суду жодного доказу на підтвердження необхідності скасувати державний акт, виданий на ім'я відповідача. Вина ОСОБА_2 в тому, що є розбіжності між державним актом та фактичним використанням земельних ділянок, відсутня. Винними є організації, які виготовляли технічну документацію. Представник третьої особи рекомендувала відповідачеві виготовити правильну технічну документацію, після чого самому звернутися до суду з позовом про скасування держакту. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 просила відмовити.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
У відповідності із актом від 23 березня 1954 року відповідно до рішення виконавчого комітету Шахтарської районної ради депутатів трудящих від 24.02.1954 року № 2 було здійснено в натурі відвід земельної ділянки загальної площею 600 м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, в користування ОСОБА_5
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданим Шахтарським міськвідділом ЗАГС Донецької області, ОСОБА_5 11.10.1952 року уклала шлюб з ОСОБА_7., після чого їй присвоєне прізвище ОСОБА_5.
Відповідно до акту № 351 про закінчення будівництва та ввід в експлуатацію індивідуального домоволодіння будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, було прийнято в експлуатацію.
Рішенням виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 15.12.2004 року № 555 «Про дозвіл оформлення правової і технічної документації на господарсько-побутові споруди, які збудовані раніше та переобладнані житлові будинки» Шахтарському БТІ було дозволено оформити правову і технічну документацію на господарсько-побутові споруди, які збудовані раніше та переобладнаний житловий будинок ОСОБА_5, - гараж, сарай, сарай, душ, сарай, перебудова до будинку.
Згідно із актом про закінчення будівництва та ввід в експлуатацію індивідуального домоволодіння будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, було прийнято в експлуатацію
У відповідності із державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ДН № 045099 на підставі рішення виконкому Шахтарської міської ради від 07.05.1998 року № 151 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0740 га, розташовану на території Шахтарської міської ради за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих споруд.
Даний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2108.
Позивачка та відповідач є суміжними землекористувачами.
Актом встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 15 травня 1997 року межі погоджено ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9
02.12.2009 року ОСОБА_5 звернулась до Шахтарської міської ради із заявою та необхідними документами для приватизації земельної ділянки під житловим будинком та надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1. Заяву було розглянуто і на сесії міської ради 10.12.2009 року було прийнято рішення № V/26-1354, п. 21, про надання дозволу на виготовлення технічної документації для безоплатної приватизації земельної ділянки ОСОБА_5 За актом прийому-передачі від 11.12.2009 року рішення міської ради про безоплатну приватизацію земельної ділянки з наданими заявником документами відділом земельних відносин було передано до відділу Держкомзему м. Шахтарська для подальшої роботи для видачі держакту.
В процесі підготовки документів на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_5 дізналась про те, що ОСОБА_2 було приватизованого його земельну ділянку і частини її надвірних споруд та частина житлового будинку нібито розташована на земельній ділянці відповідача.
В зв'язку із наведеним позивачка зверталась до виконавчого комітету Шахтарської міської ради та відділу Держкомзему у м. Шахтарську із заявами про встановлення межі між земельними ділянками її та відповідача з урахуванням будівель, які перебувають у власності позивачки.
Відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Відповідно до ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу України у разі незгоди власника землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Представниками відділу Держкомзему у м. Шахтарську та представником Шахтарського районного відділу Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» з виїздом на місце було проведено обстеження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 щодо відповідності фактичних меж з указаними розмірами у Дердавноу акті. В результаті обстеження та виконаних замірів встановлено, що житловий будинок та господарські споруди за адресою АДРЕСА_2 знаходяться в межах земельної ділянки ОСОБА_2
При цьому було встановлено, що по фасадній частині фактичний розмір межі 20,00 м на 0,58 м менше, ніж в державному акті (20,58 м), але фактична довжина межі з протилежної сторони фактично на 0,7 м менше, ніж указана в державному акті.
ОСОБА_11 та ОСОБА_12, спеціалісти Шахтарського райвідділу «ЦДЗК», пояснили суду, що по фактичним замірам площа земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, не відповідає державному акту. Вбиралья та кухня позивачки частково знаходиться на території відповідача.
Рішення з приводу встановлення межі між суміжними земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 Шахтарською міською радою не приймалось. В зв'язку із наведеним ухвалою суду від 14 червня 2012 року провадження по справі в частині вимоги про встановлення меж між земельними ділянками було закрито.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт.
Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у ст. 118 ЗК України.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Як вбачається зі змісту ст. ст. 33, 36, 119 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Разом з цим, позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 отримав на підставі рішення виконкому Шахтарської міської ради від 07.05.1998 року № 151. ОСОБА_5 не зверталась до суду з позовом до Шахтарської міської ради про скасування цього рішення, не просила залучити раду в якості співвідповідача по даній справі, тобто зазначене рішення не було оскаржене і має законну силу.
Враховуючи наведене у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 116, 118, 125, 126, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 84, 88, 89, 212, 215, 217 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи відділ Держкомзему у м.Шахтарську Донецької області, Шахтарська міська рада, про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.М. Вірченко