Справа № 0554/1976/2012
Іменем України
06 квітня 2012 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
при секретарі Олійник Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктурізація») в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення паливом та зобов'язання включити до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про зобов'язання забезпечити вугіллям на побутові потреби, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те що він перебуває у трудових відносинах із відповідачем.
З серпня 2000 року по теперішній час працює на ЛШ «3-біс», останній час машиністом насосних установок 2розряду ділянки ЕМО.
На час роботи користується безкоштовним вугіллям на побутові потреби, оскільки має пічне опалення.
Згідно із наказом Міністерства палива та енергетики України № 221 від 11.04.2006 року Шахта «з-біс» включена до складу ДП «Донуглереструктурізація» та в подальшому до складу її правонаступників.
Позивач зазначає що працює машиністом насосних установок 2розряду ділянки ЕМО. З влаштування на ЛШ «3-біс» відповідач забезпечував позивача безкоштовним вугіллям на побутові потреби, а у січні 2012 року відмовив у забезпеченні посилаючись на ст. 48 Гірничого Закону України. Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права. Просить визнати право на забезпечення паливом на побутові потреби та зобов'язати відповідача включити його до списку отримувачів безкоштовного побутового палива з 01 січня 2012 року та на період робот на цьому підприємстві. Просив визнати право на забезпечення безкоштовним побутовим паливом на 1 та 2 півріччя 2012 року та зо бов'язати відповідача включити його до списку отримувачів безкоштовного побутового палива на 1 та 2 півріччя 2012 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву в якій просив суд розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача державного підприємства «Донвуглереструктуризація» в судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог, так як статтею 48 Гірничого Закону України не передбачено забезпечення вугіллям працівників шахт, що ліквідуються, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлені обставини і визначені правовідносини між сторонами .
Позивач ОСОБА_1 з серпня 2000 року по теперішній час працює на ЛШ «3-біс», останній час машиністом насосних установок 2розряду ділянки ЕМО. З часу влаштування на роботу та по 2010 рік відповідач забезпечував позивача безкоштовним вугіллям на побутові потреби, а у січні 2012 року відмовив у забезпеченні посилаючись на ст. 48 Гірничого Закону України.
Згідно із наказом Міністерства палива та енергетики України № 221 від 11.04.2006 року Шахта «3-біс» включена до складу ДП «Донуглереструктурізація» та в подальшому до складу її правонаступників.
Як свідчать матеріали справи на період розгляду справи у суді підприємство Шахта «Лісна» знаходиться у процесі ліквідації.
Позивач мешкає у будинку з пічним опаленням згідно довідки № 354 від 24.01.2012 року. Звернувшись до адміністрації Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт ДП «Донвуглерестуктурізація» позивач отримав відмову у включенні до списку осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби з посиланням на статтю 48 Гірничого Закону України , відповідь на заяву від 15.02.2012 року № 9/02-509.
Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств.
Об'єктами гірничих відносин згідно цього Закону є проектування, будівництво
(реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств. Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи. Таким чином, позивач і відповідач є суб'єктами гірничих правовідносин в розумінні цього закону, зайняті ліквідацією гірничого підприємства.
Відповідно до статті 43 Гірничого Закону України встановлені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств. Так підприємства з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства дійсно безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям працівників, в тому числі і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.
Згідно статті 44 формами припинення діяльності гірничих підприємств є ліквідація, реорганізація або консервація гірничих підприємств. Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересо ваними органами. Відповідно до такого проекту здійснює виробничу діяльність відповідач по справі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303 затверджений перелік професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. При цьому встановлено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби непрацевлаштованих працівників, професії яких включені до переліку, здійснюється відповідно до статті 48 Гірничого закону України.
Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України (з доповненнями і змінами) безоплатне забезпечення вугіллям робітників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється підприємством, з якого вони пішли на пенсію або працюють, за нормою 5, 9 тон на рік. При цьому зазначено що угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машино будування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінпаливенерго України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від форм власності та господарювання (далі Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі. Положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод на рівні компаній, об'єднань (комбінатів), трестів, колективних і індивідуальних трудових договорів для всіх підприємств, що перебувають у сфері дії сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів. Мінпаливенерго, профспілки зобов'язують підприємства, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, при укладанні колективних договорів забезпечити виконання встановлених Угодою мінімальних соціальних гарантій працівникам та їхнім сім'ям та не обмежують права трудових колективів у розширенні цих гарантій з власних джерел. Інші Підприємства вугільної промисловості при укладанні колективних договорів можуть застосовувати положення зазначеної Угоди. Затвердження уставу відповідача Міністром енергетики та вугільної промисловості України свідчить про його належність до сфери управління міністерства та взяття зобов'язань за цією Галузевою угодою.
Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною "Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби" від 11.05.76 та "Інструкцією про порядок компенсації працівникам і пенсіонерам підприємств вугільної промисловості, що мають право на відповідні пільги, витрат за спожиту електроенергію та газ", затвердженої наказом Мінпаливенерго та погодженої з профспілками. Виключення із списків осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби здійснюється спільним рішенням керівництва підприємства та профспілкового комітеті із зазначенням обґрунтування. Як свідчать матеріали справи рішення про виключення позивача із списків вуглеотримувачів було прийнято відповідачем одноособово, що є порушенням вищезазначеної норми.
Згідно положень Закону України «Про колективні договори і угоди» щодо вимог змісту колективного договору, він повинен обов'язково містити відповідно до норм і положень діючого законодавства встановлення гарантій, компенсацій, пільг для працівників, а умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і їх забороняється включати до договорів і угод.
Аналіз колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковою
організацією Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризация» на 2010-2012 роки, зареєстрованому управлінням праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області, свідчить що в ньому відображені вимоги Галузевої угоди. Він передбачає, що безоплатне забезпечення побутовим вугіллям провадиться всім категоріям вуглеотримувачів (пенсіонерам і працівникам підприємства а також іншим категоріям). Норма видачі побутового палива складає 5900кг з розбивкою виписки на 1 та 2 півріччя.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені норми статті 43 Гірничого Закону України, п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України Постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303. колективного договору підприємства щодо права позивача на забезпечення паливом та включення його до списку осіб які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби Відповідачем не виконаний припис Галузевої угоди щодо погодження з профспілковим комітетом виключення позивача зі списку.
Суд вважає доведеним факт, що позивач працює в вугільній галузі, що підтверджується копією трудової книжки позивача та не заперечується відповідачем. На відповідача розповсюджується дія Гірничого Закону, Галузевої угоди так як воно займається безпосередньо реструктуризацією підприємств галузі і відноситься до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Найменування посади позивача передбачено Переліком професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вугледобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля. Крім того, віднесення підприємства відповідача до вугледобувних підтверджено Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) яка є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 326 від 04.05.93 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". КВЕД 45.21.5 «Будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості» включає роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. При цьому норма забезпечення позивача вугіллям визначається судом на підставі колективного договору між адміністрацією та профспілковою організацією Шахтарської виконавчої дирекції по ліквідації шахт на 2010-2012 роки у розмірі 5900 кг з розбивкою виписки на І та ІІ півріччя 2012 року.
Посилання відповідача на статтю 48 Гірничого Закону України суд вважає безпід ставними, так як дія її норм застосовується виключно після ліквідації або консервації гірничого підприємства. При цьому законодавцем чітко визначене коло осіб на яких розповсюджується норми цієї статті, а саме непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювати на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років-для жінок; інвалідам праці; особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника; сім'ям померлих пенсіонерів, які за життя користувалися цим правом, які отримують пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із норм ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. Визнання права як спосіб захисту порушеного суб'єктивного права полягає у необхідності встановлення фактичної обставини ї надання її правового значення.
Відповідно до положень ч.3 ст.213 ЦПК України, абз.4 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із частиною 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 43, 44 Гірничого Закону України, Закону України «Про колективні договори і угоди», Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 303, Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, ст.ст. 3,10,11,11-1, 15,60,79,88,197,209,212-215,223,294 ЦПК Украіни, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктурізація») в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт про визнання права на забезпечення паливом та включення до списку осіб, які мають право безкоштовного вугілля на побутові потреби - задовольнити.
Визнати право ОСОБА_1 на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби.
Зобов'язати Державне підприємство Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктурізація») , в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт, включити ОСОБА_1 до списку осіб яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби з 01.01.2012 року на 1 та 2 півріччя 2012 року у розмірі 5900 кг (п'ять тисяч дев'ятсот кг).
Стягнути з Державного підприємства Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктурізація»), в особі відокремленого підрозділу Шахтарської виконавчої дирекції з ліквідації шахт на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Шахтарського міськрайонного
суду Донецької області О.Ф. Федорова