"14" червня 2012 р. м. Київ К-1252/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»
на постанову господарського суду Київської області від 21 серпня 2008р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009р.
у справі №А6/343-08
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»(надалі -СТОВ «Обрій»)
до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області (надалі -Кагарлицька ОДПІ у Київській області)
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсним та скасування податкові повідомлення-рішення Кагарлицької ОДПІ у Київській області від 19.05.2008р. №0005902301/3 та №0006741710/3.
Постановою господарського суду Київської області від 21 серпня 2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009р., у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку СТОВ «Обрій»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт від 13.11.2007р. №210/23-1/03754871.
Так, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено ПДВ з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва на загальну суму 22181,98грн., в січні 2007р. в порушення зазначених норм Закону занижено обсяг поставки пшениці відповідно до податкової накладної від 03.01.2007р. №28, видаткової накладної від 03.01.2007р. №400 щодо поставки ТОВ фірма «Габен»в кількості 71083,98кг на суму 47379,32грн., ПДВ - 9487,87грн. Перевіркою встановлено невідповідність (заниження) задекларованих платником сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ, поданих до податкової інспекції за березень - травень 2007р. з поставками товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, в результаті занижено податок на додану вартість у розмірі 12694,11грн.
Крім того, встановлено, що в порушення п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підприємством надавалась податкова соціальна пільга в повному обсязі працівникам, які були звільнені з роботи протягом 2004 - 2007р.р., у місяцях, в яких такі працівники відпрацювали неповний робочий місяць.
За наслідками перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.11.2007р.:
- №0005902301/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22181,98грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 11090,99грн;
- №0005891710/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 895,05грн. та 1790,10грн. - штрафні (фінансові) санкції.
В порядку апеляційного узгодження зазначених сум зобов'язань податковим органом частково було задоволено скарги платника податку (скасовано податкове повідомлення-рішення №0005902301/0 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 11090,99грн.), та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.05.2008р.:
- №0005902301/3, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22181,98 грн.;
- №0006741710/3, яким визначено зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 2685,15грн., в т.ч. 895,05грн. -основний платіж та 1790,10грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Так, відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції чинній на час правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Для суб'єктів господарювання сільськогосподарської галузі встановлено декілька спеціальних режимів оподаткування, нарахування, сплати та використання сум ПДВ, нарахованих до сплати за окремими видами діяльності, які передбачено, зокрема, пунктами 11.21 та 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість». Порядки використання таких спеціальних режимів затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 «Про затвердження Порядку нарахування, виплат i використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазівід 26.02.1999р. №271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».
Зазначеними порядками передбачено обов'язковість ведення окремого обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних режимів, встановлених вищезазначеними пунктами Закону України «Про податок на додану вартість», та щодо іншої діяльності, операції, за якою оподатковуються у загальновстановленому порядку.
За результатами такого окремого обліку складаються та подаються до податкового органу відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться (загальна податкова декларація).
У разі здійснення сільськогосподарським товаровиробником операцій, на які поширено та не поширено норми спеціальних режимів, суми ПДВ, сплачені при придбанні основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та інших товарів (робіт, послуг), що одночасно використовуються у таких операціях, підлягають розподілу відповідно до питомої ваги їх використання у таких операціях з метою включення до податкового кредиту окремих декларацій, за якими суми ПДВ, нараховані до сплати, залишаються у власному розпорядженні для цільового використання, та такої декларації, яка подається щодо іншої діяльності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
У випадках, коли такі суми включено до податкового кредиту однієї податкової декларації без урахування використання основних фондів чи інших товарів (робіт, послуг) у різних видах діяльності (щодо яких застосовуються спеціальні чи загальні режими нарахування та сплати ПДВ), необхідно провести відповідний розподіл податкового кредиту.
Пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»при здійсненні платником податків операцій з продажу товарів датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та валового доходу є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій - або дата зарахування коштів від покупця, або дата відвантаження товарів.
СТОВ «Обрій»в січні 2007р. продано у ТОВ фірми «Габен»71083,98кг пшениці на загальну суму 47379,32грн. (ПДВ 9487,87грн.), що підтверджується податковою накладною від 03.01.2007р. №28, та видатковою накладною від 03.01.2007р. №400.
З матеріалів справи вбачається, що сума ПДВ по операції з продажу пшениці по вказаній податковій накладній включена до розділу ІІ реєстру отриманих та виданих податкових накладних, проте не відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість (по реалізації власної сільськогосподарської продукції, включаючи продукцію переробки на власних переробних потужностях та на давальницьких умовах) відповідного звітного періоду.
Отже, податковий орган правомірно дійшов висновку про заниження позивачем задекларованих сум з ПДВ, відображених у деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень 2007р. з поставками товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% розділу ІІ реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що призвело до заниження суми ПДВ з продажу сільськогосподарської продукції (пшениці) на загальну суму 22181,98грн.
Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»обумовлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Пунктом 22.3 ст.22 зазначеного Закону визначено, що починаючи з 1 січня 2004р. та до 31 грудня 2006р. ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 % від об'єкта оподаткування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за квітень -вересень 2006р. позивачем проведено нарахування доходів охоронцям щомісячно по 450,00грн., однак не утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 681,00грн., що підтверджується відомістю про проведення виплати заробітної плати, постановою Ржищівського міського суду Київської області від 21.09.2007р., в результаті чого СТОВ «Обрій»занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у грудні 2004р., лютому -серпні 2006р. у сумі 214,05грн., квітні -вересні 2006р. на 681,00грн.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»-залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Київської області від 21 серпня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ Є.А. Усенко
Суддя Н.Є. Маринчак