"21" червня 2012 р. м. Київ К/9991/21016/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 24 листопада 2010 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року,-
У жовтні 2010 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, отримує державну та додаткову пенсії передбачені статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон № 796-ХІІ).
Звертався до відповідача з вимогою здійснити перерахунок пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач в перерахунку пенсії за цим критерієм відмовив, що порушує права позивача, а тому посилаючись на ці обставини ОСОБА_4 просив про задоволення позову.
Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 24 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року позовні вимоги про перерахунок пенсії, за період 2006-2009 роки, залишено без розгляду.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення судів, у частині залишеного позову без розгляду, скасувати, поновити строк та задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, підстави для їх обов'язкового скасування відсутні.
Залишаючи позовні вимоги про перерахунок пенсії, за період 2006 -2009 роки, без розгляду суди, на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що позивач пропустив строк звернення до суду.
За приписами частини 1 і 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на період спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на період спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суди дійшли правильного висновку, що за характером нарахування і виплати спірні виплати здійснювалися у продовж спірного періоду. Отримуючи пенсію в порушення вимог Закону № 796-ХІІ, позивач не зверталася за захистом порушеного права.
За таких обставин суди правильно застосували наслідки пропущення строку звернення до суду.
Рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, судовій практиці, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 24 листопада 2010 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Мойсюк