Справа № 1805/6857/2012
Провадження № 2-а/1805/593/2012
22 червня 2012 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Грищенко О.В.
при секретарі Страшенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства „Сумиобленерго" до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про часткове скасування постанови, -
Позивач свої вимоги мотивує тим, що до нього на виконання надійшла постанова ВП №25729456 про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1, яка є працівником ПАТ Сумиобленерго". Позивач не погоджується з пунктами 2, 3 зазначеної постанови, якими передбачено стягнення 112,01 грн. виконавчого збору та 35 грн. витрат на проведення виконавчих дій, просить скасувати зазначені пункти постанови. Вважає, що при винесенні такого рішення ВДВС не дотримано встановлений законом порядок, а також порушено обмеження, встановлені ст. 69 Закону України „Про виконавче провадження" щодо звернення стягнення на заробітну плату працівника.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач проти задоволення позову заперечував.
Вивчивши матеріали справи та оглянувши оригінал виконавчого провадження, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 24.03.2011 року винесена постанова державного виконавця Шпетної Т.Д. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ „Спецмонтажпроект" заборгованості за надані послуги, судових витрат. Боржнику встановлено семиденний термін для добровільного виконання постанови, роз'яснено що в іншому випадку з нього будуть стягнуті витрати, пов'язані з провадженням виконавчих дій та виконавчий збір. (а.с.13).
11.04.2011 року державним виконавцем, у зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку судового рішення, направлено запити для з'ясування питання про наявність майна, відкритих рахунків, інших доходів, місце роботи - з метою виконання судового рішення. (а.с.14).
ДПІ в м. Суми 24.05.2011 року на вказаний запит повідомила про основне місце роботи боржника та про відсутність інформації щодо наявності інших доходів.(а.с.15).
04.01.2012 року винесено державним виконавцем винесено дві постанови, затверджені начальником ВДВС СМУЮ - про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення виплат на проведення виконавчих дій. (а.см.17, 18).
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу", державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, в порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.. 25 Закону України „Про виконавче провадження", боржнику надається семиденний термін для самостійного виконання судового рішення.
Заходами примусового виконання рішень, згідно з ст. 32 ч.1 Закону України „Про виконавче провадження", є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Частиною 1 ст. 68 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно з ч.3 ст. 68 Закону України „Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Відповідно до ст.. 69 Закону України „Про виконавче провадження", підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику.
Суд, проаналізувавши надані сторонами докази у справі, дійшов висновку про безпідставність доводів, викладених позивачем, щодо незаконності стягнення із заробітної плати боржника виконавчого збору та виплат на проведення виконавчих дій, виходячи з наступного. Позивач посилається на те, що державним виконавцем при винесенні цих постанов не дотримано встановлений статтею 41 Закону України „Про виконавче провадження" порядок їх винесення, а саме, щодо необхідності затвердження таких постанов начальником відділу ДВС. Ці доводи спростовуються оглянутими в судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження, копії яких є у справі.
Крім того, позивач посилається на те, що статтею 69 Закону України „Про виконавче провадження" не встановлено обов'язок підприємств стягувати із заробітної плати боржника на користь ВДВС сум виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. На думку суду, позивач помилково вважає, що стягнення таких витрат із заробітної плати, по-перше, заборонено зазначеною нормою закону і повинно здійснюватися лише за рахунок інших доходів або майна боржника, а по-друге, підприємство здійснює відрахування із заробітної плати боржника та перераховує їх стягувачу, а державна виконавча служба, на думку позивача, не є стягувачем.
Ці доводи не відповідають вимогам закону, оскільки при проведенні стягнень виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій стягувачем є держава в особі державної виконавчої служби. Крім того, згідно з ч.1 ст. 68 Закону України „Про виконавче провадження", стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Таким чином, у даному випадку державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, визначених законом. На думку суду, позивач, який взагалі не є стороною виконавчого провадження, не довів суду про те, що його права чи законні інтереси порушені, а тому вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 25, 32, 68, 69, 41 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 9,11,70, 71,159 - 163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Сумиобленерго" відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів в порядку, передбаченому ч.2 ст. 186 КАС України, з подачею копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 25.06.2012 року.
СУДДЯ О.В.Грищенко