Справа №2-4718 2007 p.
Іменем України
19 липня 2007 року Бердянський міськрайонний суд
у складі: головуючого - судді Троценко Т. А.
при секретарі: Онищук О. О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,.
Встановив:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, який в судовому засіданні підтримала і пояснила, що їй на праві власності згідно договору купівлі - продажу від 15. 09. 1984 p., посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Мягченко С. Г., реєстр № 1-4823 і договору купівлі - продажу від 28. 01. 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Мягченко С. Г., реєстр № 1-522, належить 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_1. Перша угода здійснена на прізвище ОСОБА_3., друга - на ОСОБА_1., тому в технічному паспорті на будинок значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з частками - по 1\4.
Співвласником домоволодіння являється ОСОБА_2. -1\2 частина.
Будинок знаходиться на земельній ділянці, з якої 699.0 кв. м закріплено за домоволодінням згідно рішення виконкому Бердянської міської ради № 92 від 20. 02. 1954 року; земельна ділянка площею 0,1000 га приватизована рішенням виконкому Бердянської міської ради № 16 від 10. 12. 2004 року.
На території домоволодіння без належного дозволу ОСОБА_1. побудувала житловий будинок «Т» вартістю 54838 грн., сіни»т» вартістю 6586 грн., двоповерхову господарчу будівлю «У1» вартістю 132497 грн., пташник «Ф» вартістю 321 грн., гараж «ПІ» вартістю 15754 грн., літню кухню «41» вартістю 5250 грн., літню кухню «Я1» вартістю 3057 грн., сарай «У» вартістю 5553 грн., сарай «ПІ» вартістю 2143 грн., сарай «ІП2» вартістю 2612 грн., сарай «Ю» вартістю 2073 грн., душ «Ш1» вартістю 1009 грн., тамбур «У2» вартістю 1079 грн., тамбур «Я» вартістю 1151 грн., вбиральню «42» вартістю 2571 грн., альтанку «Е» вартістю 2674 грн., альтанку «П2» вартістю 2275 грн., вбиральню «Ж» вартістю 2088 грн., душ «З» вартістю 1858 грн., і просить визнати за нею право власності. Крім того, в житловому будинку «А»самочинно зменшена житлова площа на 13, 3 кв. м за рахунок коридору № 1-4.
Згідно технічного висновку «НДІ проектреконструкція» від 24.04. 2007 р. № 160 споруди безпечні для експлуатації, перебувають в задовільному технічному стані, дефо-
рмаційних явищ немає, санітарні та пожежні вимоги не порушено, норми розміщення відповідають вимогам ДБН 360-92.
Представник відповідача - територіальної громади в особі Бердянської міської Ради за дорученням Шаркова - Мірошниченко Н. А. в судовому засіданні позов визнала і пояснила, що оскільки самочинні споруди, побудовані ОСОБА_1, не порушують права співвласника домоволодіння, відповідають будівельним нормам, знаходяться на земельній ділянці, яка частково виділена в користування, частково приватизована, територіальна громада не заперечує проти визнання за позивачкою права власності.
Третя особа ОСОБА_2. в судовому засіданні позов визнала і не заперечує проти задоволення позову.
Згідно до ст. 130 ЦПК України при визнанні відповідачами позиву в попередньому судовому засіданні справа розглядається по суті з винесенням рішення.
У відповідності з ч. 5 ст. 376 ЦПК України 2004 року на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. має на праві власності 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, при цьому 1\4 частина будинку придбана на прізвище ОСОБА_3, і 1\4 частина - на прізвище ОСОБА_1, про переміну прізвищ свідчить копія свідоцтва про шлюб.
Згідно рішення Бердянської міської ради від 10. 12. 2004 року земельна ділянка площею 0,1 га по вул. АДРЕСА_1 передана безоплатно в спільну часткову приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд, інша частина земельної ділянки закріплена за домоволодінням рішенням виконкому від 20. 02. 1954 p., № 92.
Як вбачається з копії технічного паспорту та довідки Бердянського КП з технічної інвентаризації на земельній ділянці знаходиться самочинно збудовані споруди, які ОСОБА_1. просить узаконити
Враховуючи, що її вимоги законні та обгрунтовані, визнані відповідачем, не порушують права інших осіб, є підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 130, 212 -215 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані житловий будинок «Т», сіни «т», двоповерхову господарчу будівлю «У1», пташник «Ф», гараж «ПІ», літню кухню «41», літню кухню «Я1», сарай «У», сарай «Ш», сарай «Ш2», сарай «Ю», душ «Ш1», тамбур «У2», тамбур «Я», вбиральню «42», альтанку «Е», альтанку «П2», вбиральню «Ж», душ «З», зменшення житлової площі на 13, 3 кв. м за рахунок коридору № 1-4 в житловому будинку «А», що розташовані за адресою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів після оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суд подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.