Справа № 1608/1742/2012
Провадження № 2/1608/354/2012
19 червня 2012 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Жмурко П.Я.
при секретарі Козловій Т.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області, третя особа -Карлівська державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Карлівської міської ради і просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, а саме: на 1/2 частину АДРЕСА_4.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є єдиною спадкоємицею по заповіту на спадкове майно, а саме на 1/2 частину АДРЕСА_1, проте вона не може реалізувати своє право у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, який підтвердив би право власності спадкодавця - ОСОБА_2 на 1/2 частину вказаної квартири. Квартира була придбана 19 березня 1991 року, під час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у шлюбі і вона належала їм на праві спільної сумісної власності. 16 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. 21 листопада 2007 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. В належній ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартирі не були визначені. 22 вересня 2008 року Карлівським районним судом винесено рішення, відповідно до якого визнано за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за кожним. За життя ОСОБА_2 було складено заповіт відповідно до якого все належне йому майно, він заповів позивачу. Тому 04 серпня 2008 року вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Свідоцтво про право власності на належну ОСОБА_2 частину квартири, за його життя не видавалось, а тому їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішити питання успадкування Ѕ частини вищевказаної квартири в позасудовому порядку не можливо, тому вона звернулася до суду з позовом.
В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві і просить суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Причина неявки відповідача в судове засідання, суду не відома, заяви про розгляд справи без його участі він не надав.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву в якій просить суд справу розглядати без її участі і зазначає, що при її вирішенні покладається на розсуд суду.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 21.11.2007 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_2. (а.с. 11) До 16.10.2007 року ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва. (а.с. 44)
В судовому засіданні встановлено, що під час шлюбу з ОСОБА_3, ОСОБА_2 придбав АДРЕСА_1. Квартиру було придбано на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.1991 року (а.с. 8), зареєстрованого в реєстрі, про що свідчить витяг. (а. с. 10) Право власності набуте ОСОБА_2 також було зареєстровано в реєстрі, свідченням чого є відповідний витяг. (а.с. 9-10)
На придбану ОСОБА_2 квартиру, 11.12.1990 року, було виготовлено технічний паспорт, в якому її власником вказаний ОСОБА_2 (а.с. 12-13) З довідки виданої ВПЕЖ «Надія»вбачається, що ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 і мав наступний склад сімї: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 18)
Про те, що вищевказана квартира була придбана ОСОБА_2 під час шлюбу і належала йому та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності свідчить рішення Карлівського районного суду від 22.09.2008 року, яким було визначено за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по Ѕ частині АДРЕСА_1. (а.с. 17) Рішення скасовано чи змінено не було, на даний час воно набрало законної сили, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 належала Ѕ частина квартири №3, розташованої по АДРЕСА_1, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.1991 року.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, про що свідчить повторно видане свідоцтво НОМЕР_3. (а.с. 14)
За життя, а саме 10.02.2007 року, ОСОБА_2 було складено заповіт, яким він заповів на випадок своєї смерті, належну йому квартиру АДРЕСА_2 -ОСОБА_1 (а.с. 47) Даний заповіт було скасовано, шляхом складання нового -19.10.2007 року, відповідно до якого все належне йому майно ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 (а.с. 48)
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Заповітом від 19.10.2007 року ОСОБА_2 заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, ОСОБА_1, чим скасував дію заповіту від 10.02.2007 року, положення якого йому суперечать.
З матеріалів справи вбачається, що заповіт було оспорено в судовому порядку ОСОБА_4, у своєму позові до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним. З рішення апеляційного суду Полтавської області від 14.07.2011 року вбачається, що позов було задоволено в суді першої інстанції і визнано недійсним заповіт ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, посвідчений 19.10.2007 року. Дослідженим рішенням апеляційного суду, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 за безпідставністю. (а.с. 52) Рішення Апеляційного суду набрало законної сили, скасовано чи змінено не було, тобто заповіт складений ОСОБА_2 19.10.2007 року -є дійсним.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому порядку було також оскаржено шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проте рішенням Карлівського районного суду від 15.04.2011 року, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20.07.2011 року, в задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним було відмовлено.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Заповітом складеним 19.10.2007 року, який є дійсним, ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1, все належне йому на день смерті майно. Як уже було встановлено в судовому засіданні, за життя ОСОБА_2 належала Ѕ частина квартири №3, розташованої по АДРЕСА_1. Таким чином, відповідно до заповіту, позивач має право на Ѕ частину квартири, що належала померлому ОСОБА_2 В передбачений законом строк після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (а.с. 15) і нотаріусом було відкрито спадкову справу про що свідчить витяг. (а.с. 16)
Листом від 28.11.2011 року, державний нотаріус Карлівського районного нотаріального округу відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, відповідно до якого свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. (а.с. 21)
До матеріалів справи долучено запит державного нотаріуса до ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», в якому вона просила видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1, для оформлення спадкових прав на Ѕ частину квартири, що належала померлому ОСОБА_2 (а.с. 20)
В судовому засіданні встановлено, що такий витяг ОСОБА_1 надано не було, оскільки до державного реєстру не внесено відомостей про належність ОСОБА_2 Ѕ частини квартири АДРЕСА_2, так як частки у квартирі були визначені уже після смерті ОСОБА_2 Видати свідоцтво про право власності на померлу особу та внести відповідні дані до реєстру не можливо. Тому ОСОБА_1 не має змоги оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, що зазначено в листі державного нотаріуса від 28.11.2011 року. В листі також зазначено, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 21)
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_2, на Ѕ частину квартири, розташованої АДРЕСА_3.
Керуючись п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, ст. 64 СК України, ст. ст. 1223, 1233, 1254 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 88, 169, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області, третя особа -Карлівська державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою - АДРЕСА_5, ідентифікаційний № НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме на 1/2 частину квартири посімейного заселення № 3 загальною площею 67,1 кв. м., яка розташована на першому поверсі дво поверхового будинку за адресою - АДРЕСА_1, та складається з трьох кімнат житловою площею 47,0 кв. м, у тому числі одна кімната (2) площею 11,8 кв. м, друга кімната (7) площею 16,9 кв. м та третя кімната (8) площею 18,3 кв. м., кухні (3) площею 8,4 кв. м., вбиральні (4) площею 1,2 кв. м, ванної кімнати (6) площею 3,4 кв. м., коридору (5) площею 1,8 кв. м., передпокою (1) площею 5,3 кв. м.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Жмурко П.Я.