02 листопада 2006 р., 10 год 00 хв. Справа № 6/147
Суддя - Й.Й. Кадар
Секретар судового засідання -А.В. Лукач
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Хуст
до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області, м.Ужгород
про скасування постанови від 28.08.2006р. за №028495 про застосування до суб»єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій,
Представники:
від позивача -ОСОБА_2., представник за довіреністю від 11.04.2005р.,
від відповідача -Ізай П.І., представник за довіреністю №41/1-8-6193 від 06.06.2006р.,
СУТЬ СПОРУ: приватним підприємцем ОСОБА_1., м.Хуст заявлено позов до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області, м.Ужгород про визнання протиправною та скасування постанови від 28.08.2006р. за №028495 про застосування до суб»єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафу 1700,00грн.,
Представник позивача позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що здійснені ним перевезення пов»язані виключно з власними потребами і не мають характеру послуг з перевезення вантажів, а отже застосування відповідачем щодо нього штрафу на підставі абз.2 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є незаконнм, що спонукає позивача звернутися з адміністративним позовом до господарського суду як адміністративного суду першої інстанції з зазначеними вимогами.
Відповідачем письмових заперечень по суті заявлених вимог не подано, однак представником відповідача у судовому засіданні вимоги позивача не визнаються з огляду на положення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006р. та враховуючи, що при підписанні акту №НОМЕР_1 водію ОСОБА_3. інспектором було роз»яснено порядок розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що зазначено в протоколі №НОМЕР_2 від 18.08.2006р., який підписаний водієм.
Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ,
За матеріалами перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, 03.08.2006р. державним інспектором Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області Федоренко Е.Ю., складено відповідний акт №НОМЕР_1 та протокол №НОМЕР_2 про виявлене порушення, а саме, здійснення перевезень вантажів без наявності ліцензійної картки, відсутності відмітки лікаря та механіка у подорожному листі.
На підставі матеріалів вище приведеної перевірки старшим державним інспектором на автомобільному транспорті у Закарпатській області Ревта Ю.С. винесено оскаржену Постанову №028495 від 28.08.2006р. про застосування до суб»єкта підприємницької діяльності фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00грн.
Оскаржена Постанова мотивована тим, що П/П ОСОБА_1. у 12:00 03.08.2006р. у м.Свалява надавав послуги з перевезення вантажів без необхідних документів, перелік яких визначений ст.48 Закону Укрпаїни «Про автомобільний транспорт», тим самим допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.2 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Наявними у матеріалах справи документальними доказами знайшло своє підтвердження, що у день складення акту перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт 03.08.2006р., працівник позивача -торговий агент (водій) ОСОБА_3. перевозив товари покупцям по маршруту Хуст -Свалява. При ньому знаходилися Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КХС № НОМЕР_3, нотаріально посвідчена довіреність на керування автомобілем, посвідчення водія ІКА №НОМЕР_4, дорожній лист від 03.08.2006р. за №НОМЕР_4, товаро-транспортні накладні на товар, що представником відповідача не заперечується і в установленому порядку не спростовано ним.
З огляду на викладене та враховуючи, що наявні матеріали справи містять також договір поставки товарів від 20.03.2006р., трудовий договір між працівником (ОСОБА_3.) і фізичною особою (п/п ОСОБА_1.) від 01.04.2006р., що зареєстрований у Хустському міжрайонному центрі зайнятості від 05.04.2006р., відповідний дозвіл на розміщення об»єктів торгівлі (сфери послуг) реєстраційний номер НОМЕР_5 від 29.11.2005р. на оптову торгівлю продовольчими товарами, суд погоджується з твердженням позивача про те, що ним не здійснюється підприємницька діяльність з перевезення вантажів і він не належить до категорії перевізників, що потребують наявність ліцензії. Транспортний засіб використовується ним у підприємницькій діяльності з торгівлі продуктами харчування та іншими товарами для безоплатної доставки покупцям власних товарів. В даному випадку, за твердженням позивача, доставка товарів покупцям власним транспортом є частиною технологнічного процесу торгівлі і перевезення пов»язано виключно з власними потребами, що не має характеру надання послуг з перевезення вантажів, що знайшли своє підтвердження вищеприведеними документальними доказами і, зокрема, договором поставки та товаро-транспортними накладними наявними в матеріалах справи.
За вказаних обставин, застосування відповідачем фінансової санкції у вигляді штрафу за відсутність ліцензії суперечить нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
Законодавством України передбачено ліцензування такого виду господарської діяльності, як надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом загального користування.
Правове регулювання господарської діяльності надання послуг з перевезення вантажів визначено главою 32 Господарського кодексу України. Із змісту ст.ст.3, 307 Господарського кодексу України випливає, що господарська діяльність з перевезення вантажів передбачає надання відповідних послуг третім особам (вантажовідправникам) та проведення оплати за перевезення вантажу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послугою з перевезення пасажирів чи вантажів є перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.
Вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню визначено ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до п.33 ст.9 цього Закону - ліцензуванню підлягає надання послуг з перевезення вантажів, то таким чином, використання фізичною особою транспортних засобів для власних потреб не може кваліфікуватися як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, а тому не потребує наявності ліцензії у відповідності до положень ч.5 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Оскільки за правилами адміністративного судочинства (ст.71 КАСУ) у таких категоріях справ обов»язок доказування покладено на відповідача, тому відповідач повинен довести той факт, що позивач надавав послуги з перевезення вантажів стороннім особам, що зумовлювали б необхідність наявності ліцензії. Відповідачем таких документальних доказів суду не надано, а твердження відповідача, за вказаних обставин, щодо необхідності ліцензії у позивача суперечать перевіреними судом матеріалам справи та чинному законодавству.
Отже, постанова Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області за №028495 від 28.08.2006р. про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00грн. з покликанням на абз.2 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнята без законних підстав, оскільки відсутність відмітки лікаря та механіка в подорожньому листі не є належною законною підставою для застосування штрафу в порядку та розмірі визначених статею 48, абз.2 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, вимоги позивача належним чином обгрунтовані доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані, проаналізовані судом, а отже підлягають до задоволення.
Приймаючи до уваги наведене вище та керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт» №3492-IV від 23.02.2006р., ст.49 п.4, ст.ст.160 - 163, п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задоволити.
2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області, м.Ужгород №028495 від 28.08.2006р. про застосування до суб»єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1, м.Хуст фінансових санкцій у вигляді штрафу 1700,00грн.
3. Постанову надіслати сторонам у справі.
Повний текст постанови виготовлений і підписаний 07.11.2006р.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 186 КАС України.
Суддя Й.Й.Кадар