27 вересня 2006 р.
№ 31/518
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1.
від відповідача: Павицька Т.Б.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон»
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р.
у справі № 31/518 Господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1.
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон»
про стягнення 46613,65 грн.,
Приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» про стягнення 46613,65грн., з яких 44162,23грн. -борг, 807,89грн. -3% річних, 1643,53грн. -збитки від інфляції.
Заявою Приватний підприємець ОСОБА_1. збільшив розмір позовних вимог, та просить суд стягнути 4648498,72 грн., з яких 44162,23грн. -борг, 1014,79 грн. -3% річних, 3321,70 грн. -збитки від інфляції.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2005р. (суддя Н.І.Качан) позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1. задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» на користь приватного підприємця ОСОБА_1. 32412,23грн. основної заборгованості; 1000,49грн. -3% річних та 3321,70грн. збитків від інфляції; 367грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2005р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2005р. (судді: В.О.Зеленін, Л.О.Репіна, О.Ф.Синиця) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Вастон» в задоволені клопотання про відновлення пропущеного строку та в прийнятті апеляційної скарги до розгляду.
Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2005р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон» подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2006р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» задоволено: ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2005р. у справі № 31/518 скасовано, а справу передано на розгляд по суті до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2006р. (судді: А.І.Брайко, Л.І.Бившева, Т.С.Розваляєва) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Вастон» у прийнятті апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2005р.
Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон» подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2006р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» задоволено: ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2006р. у справі № 31/518 скасовано, а справу передано на розгляд по суті до Київського апеляційного господарського суду
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. (судді: Л.О.Кондес, С.В.Бондар, Ю.Б.Михальська) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2005р. без змін.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон» мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу приватний підприємець ОСОБА_1. доводить безпідставність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» та просить залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р.
Розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон», перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» не підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено:
- між сторонами березні 2003р., січні та лютому 2004р. були укладені договори про надання юридичних послуг № НОМЕР_1 від 12.03.2003р., № НОМЕР_2 від 05.01.2004р., № НОМЕР_3 від 03.02.2004р., за умовами яких позивач, як виконавець прийняв на себе виконання послуг у галузі права, а відповідач як замовник зобов'язався доручити позивачу, на підставі довіреності здійснити послуги по виконанню доручень замовника, за виконання яких замовник сплачує абонентську плату та відшкодовує витрати виконавця.
- за умовами договорів, відповідач зобов'язався розраховуватися з позивачем за надані послуги до 5-го числа розрахункового місяця на підставі актів виконаних робіт.
- відповідач частково провів розрахунки на суму 68510,27грн., тому залишок боргу на 18.10.2004р. становила 44162,23грн., але акт виконаних робіт від 28.11.2003р. на суму 11750грн. відповідачем не підписаний.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань встановлені ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що позивач виконав зобов'язання за укладеними з відповідачем угодами щодо виконання послуг у галузі права, які відповідач прийняв за актами та вартість цих прийнятих послуг становить 32412,23грн., то суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення зазначеної суми з відповідача.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, судове рішення щодо стягнення з відповідача врахованого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми є правомірним.
Як вже було зазначено, відповідач подав касаційну скаргу з посиланням на грубе порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що потягло грубе порушення його прав, оскільки розгляд апеляційної скарги відбувся без участі відповідача, якого, як він стверджує, не було належним чином повідомлено про час і дату розгляду справи, незважаючи на адвокатський запит від 06.06.2006р. до апеляційного господарського суду.
Згідно ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги (подання) до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання). Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.
Як випливає з матеріалів справи, ухвалою від 29.05.2006р. апеляційний господарський суд прийняв до провадження апеляційну скаргу відповідача та призначив розгляд скарги на 28.06.2006р.
Як випливає з касаційної скарги відповідача та матеріалів справи, відповідач дану ухвалу одержав. Проте, представник відповідача з'ясувавши, що 28.06.2006р. є святковий день направив 06.06.2006р. до апеляційного господарського суду адвокатський запит з вимогою повідомити даного представника про час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 6 Закону України “Про адвокатуру», яка визначає професійні права адвоката, при здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, адвокатський запит можливий у випадку збору доказів, зокрема в господарських справах. За таких обставин, звернення представника відповідача 06.06.2006р. з адвокатським запитом до апеляційного господарського суду з вимогою про повідомлення адвоката про час та місце розгляду справи є перевищенням повноважень адвоката та порушенням цим адвокатом ст. 6 Закону України “Про адвокатуру».
Згідно ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Як випливає з матеріалів справи, ухвалою апеляційного господарського суду від 31.05.2006р. виправлено допущену описку в ухвалі від 29.05.2006р. щодо дати призначення апеляційної скарги до розгляду і після виправлення розгляд касаційної скарги є 05.07.2006р. о 10год.
Як вже було зазначено ч. 2 ст. 98 ГПК України визначено, що ухвала в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.
Як випливає з позначки на ухвалі апеляційного господарського суду від 31.05.2006р., копії даної ухвали було надіслано сторонам 02.06.2006р.
Відповідач не надав належних доказів того, що даної ухвали ним отримано не було. За таких обставин, посилання відповідача на порушення господарським судом ст. 22 ГПК України є безпідставним.
Не може бути прийнято до уваги і посилання відповідача на порушення апеляційним господарським судом ст. 85 ГПК України, оскільки згідно ч. 4 ст. 105 ГПК України постанова надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття. Таким чином, імперативним приписом даної правової норми встановлено, що апеляційний господарський суд зобов'язаний надіслати постанову саме сторонам у справі.
Згідно ст. 85 ГПК України, яка регулює правовідносини щодо оголошення рішення та набрання ним законної сили, прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. За згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Як випливає з приписів даної правової норми, даною правовою нормою встановлено правила щодо оголошення рішення місцевого господарського суду та набрання цим рішенням місцевого господарського суду законної сили.
Оскільки, апеляційним господарським судом було розглянуто апеляційну скаргу, а наслідки розгляду апеляційної скарги врегульовано ст. 105 ГПК України, то як вже було зазначено, посилання відповідача на порушення апеляційним господарським судом ст. 85 ГПК України є безпідставним.
Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. у справі № 31/518 є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. у справі № 31/518 залишити без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.