Справа № 444/2815/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/1870/12 Бутенко М.В.
Категорія - 37 (П) Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
20 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі: Куреденко О.П.
за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2012 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Криворізької районної державної нотаріальної контори про визнання дій нотаріальної контори неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Криворізької районної державної нотаріальної контори про визнання дій нотаріальної контори неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2012 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали судді першої інстанції та направлення справи до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на те, що виниклий спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, оскільки державний нотаріус, дії якого оскаржуються, не є суб'єктом владних повноважень.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України й виходив з того, що поданий позов відноситься до категорії справ, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судді першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз'яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративного суду, як визначено у ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У ч.2 п.1 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначення поняття «суб'єкт владних повноважень» наведено у п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України як органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно й прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Криворізької районної державної нотаріальної контори й обґрунтовуючи свої вимоги незаконністю відмови державного нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину, просив захистити своє порушене право в спосіб визнання дій державної нотаріальної контори неправомірними та зобов'язання вчинити дії з видачі такого свідоцтва.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України «Про нотаріат», а в ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно із ч.2 вказаної статті вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Оскільки нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій не здійснюють владних управлінських функцій, то в розумінні КАС України вони не відносяться до суб'єктів владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до адміністративних судів.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та загальні критерії розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства, якими є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, що передбачено ст. 15 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження за позовом, суд першої інстанції наведеного не врахував й дійшов помилкового висновку про непідвідомчість справи суду, тим самим порушивши право позивача на судовий захист.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у відповідності до вимог ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2012 року скасувати.
Матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.
Головуючий:
Судді: