Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
07 червня 2012 р. № 2-а- 4301/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Волкова Л.М.
при секретарі судового засіданні -Добровольській М.С.
за участі
представника позивача - ОСОБА_2, діє за дорученням № 2120/10/10-012 від 11.05.12
представника відповідача 1 -ОСОБА_3, діє за дорученням від 31.05.12
представника відповідача 2 -не прибув
розглянув у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», Приватної фірми «Кібела»про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, після уточнення позовних вимог, просив суд зобов'язати оплатити грошовими коштами у національній валюті приватну фірму «Кібела»та (або) відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк»прості векселі згідно додатку до позовної заяви, які були видані приватною фірмою «Кібела»при імпорті товарів на митну територію України у липні, серпні 2007 року на загальну суму 8 740 559,26 грн. за першою вимогою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, як особі якій або за наказом якої платіж повинен бути здійснений.
Вказана справа була розглянута Харківським окружним адміністративним судом та винесено постанову від 18.01.08, якою у задоволенні вказаного позову було відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.08 вказана постанова була залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.10 рішення судів першої та апеляційної інстанції були залишені без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 14.02.12р. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного від 15 липня 2008 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2008 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представником позивача було зазначено, що ПФ «Кібела»при імпорті товарів на митну територію України за липень, серпень 2007 року оформлено 412 простих векселів по кожному з яких термін сплати грошових коштів настав. Загальна сума на яку були виписані прості векселі складає 8 740 559.26 грн., які підтверджені авалем Харківської філії відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк». Після спливу строків для сплати грошових коштів ні ПФ «Кібела», ні ХФ ВАТ «ВА Банк»не виконали свого обов'язку по сплаті грошових коштів -СДПІ ВПП у м.Харкові -як особі, якій або за наказом якої платіж повинен бути здійснений. СДПІ ВПП у м.Харкові, як особа за наказом якої платіж повинен бути здійснений, звернулось із вимогою сплати грошових коштів до векселедавця та аваліста кожного з векселів, однак вказані кошти до цього часу не надійшли.
Представник відповідача - 1, в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що ПФ «Кібела»для погашення податкового векселя відображало його суму у складі податкових зобов'язань в Декларації по ПДВ в місяці погашення, а в наступному звітному періоді -у складі сум податкового кредиту. Таким чином, з моменту віднесення суми, яку позивач вимагає сплатити від відповідачів, до складу податкових зобов'язань ПФ «Кібела»згідно поданої податкової декларації, ця сума не є вексельною заборгованістю платника податку та аваліста, а є податковим зобов'язанням платника податку, узгодженим ним самостійно. У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідач - 2 в судове засіданні свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, причин неприбуття суду не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.
Відповідно до ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача -2, за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача - 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватна фірма «Кібела»з 01.01.2007 р. знаходиться на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.
ПФ «Кібела»зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ.
ПФ «Кібела»при імпорті товарів на митну територію України за липень, серпень 2007 року оформлено 412 простих векселів. Загальна сума на яку були виписані прості векселі складає 8740559,26 грн., які підтверджені авалем Харківської філії відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний Банк», та відповідають вимогам п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно п.1.16 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджена комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997 року затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.
Відповідно до п.3 розділу 1 та п.6,7,9 розділу II зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України №1104, зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя. Видача податкового векселя здійснюється за бажанням платника податку на додану вартість. Векселедержателем є державна податкова інспекція за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість. Податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, тобто на і митну територію України. Вартість товарів для цілей визначення суми податку, належної до сплати, визначається відповідно до пункту 4.3 Закону України №168/97-ВР. Видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів у строк, встановлений для сплати податку на додану вартість.
При імпорті датою виникнення податкових зобов'язань є дата подання митної декларації, в якій зазначена сума ПДВ, що підлягає до сплати. Сплата коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита до/або під час оформлення ВМД через органи Державного казначейства України.
Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Суд зазначає, що позивачем не додержано вимог ст.5, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-111 (далі -Закон України №2181).
Так, згідно п. 3 розділу 1 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 № 1104 (далі -Постанова КМУ №1104), зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
Сума, на яку ПФ «Кібела»видані податкові векселі, включена підприємством до складу податкових зобов'язань в декларацій за липень, серпень 2007 (рядок 19.2) на погашення векселів та відповідно є узгодженою платником податку самостійно, що не спростовано представником позивача в судовому засіданні.
Згідно пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо данні документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, що кореспондується з приписами п.п.7.2 -7.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166.
Відповідно до п.7.2 Порядку, зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.
Згідно з пунктом 7.4 Порядку, документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі ІУ податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку (пункт 7.3).
При цьому, форма зазначеного Акту передбачає розкриття та відображення як випадків заниження, так і випадків завищення платником податкових зобов'язань з ПДВ у відповідному звітному періоді.
Згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної») податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, він надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та постави для и вирахування.
Надсилання податковим органом такого податкового повідомлення, згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є єдиним законним порядком встановлення/визначення податкового зобов'язання у випадках, коли платником податків таке зобов'язання не визначено та не сплачено (в тому числі, коли декларацією з ПДВ платником визначено від'ємне значення суми ПДВ) та подальшого надання встановленому податковому зобов'язанню статусу податкового боргу/заборгованості в порядку. Передбаченому Законом №2181.
У разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий контролюючий орган в обов'язковому порядку надсилає платнику податків податкове повідомлення.
Згідно з п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Тобто у випадках, коли платник податків вважає, що не має зобов'язань перед бюджетом, тільки з моменту надіслання податковим органом податкового повідомлення платнику податків за встановленою формою та згідно закону можливо виникнення та визначення податкового зобов'язання контролюючим органом. Позивач, вважаючи, що спірні векселі є векселями 1 категорії і безпідставно включені платником, Приватною фірмою «Кібела», до складу податкових зобов'язань в рядок 19.2 податкової декларації, не надав доказів зняття такої суми податкових зобов'язань з нарахування в податковій декларації, відповідно до акту камеральної перевірки, та нарахування кожного такого податкового векселя в картці особового рахунку платника, як окремого документу, а також не надав суду доказів на підтвердження факту складання акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з ПДВ та доказів виявлення фактів завищення (заниження) ПФ «Кібела»податкових зобов'язань з ПДВ у відповідних звітних періодах.
Більше того, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги про погашення податкової заборгованості Приватній фірмі «Кібела»позивачем не надсилались.
Таким чином, сума 898 023,21 гри., позивачем самостійно не визначена податковим зобов'язанням/боргом, а тому суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, які не є податковою заборгованістю/боргом.
Так, згідно п.1.16 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Відповідно до абзацу 6 п. 3 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1104, протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Порядок погашення податкового боргу врегульований положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253 та передбачає обов'язкове направлення платнику податків, який не сплатив податкового зобов'язання, податкового повідомлення та при подальшій несплаті -податкової вимоги про сплату податкового боргу.
Згідно п.1.6 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Пунктом 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Пунктом 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Тобто, кожне податкове зобов'язання, в тому числі за ПДВ, є персоніфікованим та сплачується саме платником податку, яким у даному випадку є відповідач, ПФ «Кібела».
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Декларації з ПДВ ПФ «Кібела»за липень, серпень 2007 року були прийняті податковим органом без зауважень, що було підтверджено представником позивача.
За даними рядків 18.2 податкових декларацій за липень-серпень 2007 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту таких звітних податкових періодів складає не позитивного значення (тобто сплата ПДВ за липень, серпень 2007 року деклараціями ПФ «Кібела»не передбачена). Отже, ПФ «Кібела»не визначила самостійно суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у декларації з ПДВ за липень, серпень 2007 року.
Матеріали справи не містять Акту перевірки декларації з ПДВ ПФ «Кібела», порядок стягнення податкового боргу, згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до підприємства не застосовувався, докази направлення позивачем Приватній фірмі «Кібела»відповідних податкових повідомлень-рішень та податкових вимог відсутні.
Ці факти не спростовані представником позивача в судовому засіданні.
Таким чином, сума у розмірі 8 740 559,26 грн., щодо якої статус узгодженого позивачем податкового зобов'язання не підтверджено, стягненню в судовому порядку не підлягає, оскільки стягнення податковим органом у судовому порядку коштів, які не є податковим боргом, чинним законодавством не передбачено взагалі.
Зазначене кореспондується з приписами пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України №1104, відповідно до якого, у разі наявності податкового боргу за податковими деклараціями, до яких включено податкові зобов'язання, визначені у податкових векселях. Стягнення такого податкового боргу проводиться відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідне стягнення податкового боргу у судовому порядку можливе виключно у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання після вчинення контролюючим органом дій, згідно приписів ст.6 Закону №2181 (тобто набуття податковим зобов'язанням статусу податкового боргу).
Крім того, суд зазначає, що п.1.1 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України встановлює загальні правила, порядок проведення і здійснення банками операцій з векселями, що видані та підлягають оплаті на території України в національній валюті.
Згідно п. 4.9 Положення, банк зобов'язаний платити за авальованим векселем, якщо була відмова платника від платежу або акцепту. Якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого векселя, то для здійснення вимоги до банку - аваліста здійснення протесту не обов'язкове. Банк може вимагати від векселедержателя належних доказів того, що він звертався з вимогою про платіж або акцепт і йому було відмовлено. Позивачем, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не надано ні до суду доказів відмови ПФ «Кібела»від оплати спірних векселів, які є необхідними умовами для звернення позивача до банку-аваліста щодо оплати спірних векселів.
Таким чином, у ПАТ «ВіЕйБі Банк», як банка-аваліста, взагалі відсутні підстави для оплати спірних векселів, оскільки вони були пред'явлені позивачем до оплати з порушенням порядку пред'явлення.
Видача податкового векселя здійснюється у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», розділу II Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997.
Згідно п.1.16 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий вексель -це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Спосіб погашення векселів, встановлений абзацом 7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачає погашення податкового векселя шляхом включення суми зобов'язань за ним до складу податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, за умови, що платник податку на дату поставки органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю.
При цьому спосіб, передбачений абзацом 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», не містить умов щодо строку сплати таких векселів (до, чи після закінчення терміну подачі податкової декларації з ПДВ за звітний період, в якому відбулася поставка таких векселів).
Згідно абзацу 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Тобто, приписи абзацу 7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюють безумовне право платника податку включати суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, незалежно від строку сплати такого векселя, якщо платник податку на дату такої поставки податкового векселю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю.
На виконання Ухвали Верховного суду України від 14.02.12р., судом ухвалою від 21.05.12 було зобов'язано позивача надати до суду копії належним чином завірених копій актів перевірок (довідок) про підтвердження податковим органом наявних у ПФ «Кібела»сум бюджетного відшкодування станом на 01 липня 2007 року та 01 серпня 2007 року.
Позивачем до суду було надано копії акту перевірки правильності визначення суми податку на додану вартість, заявлену ПФ «Кібела»до відшкодування з бюджету за квітень, травень 2004 року, довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, квітень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень, лютий, березень, травень червень 2006 року. А також надано інформацію, що станом на 01.01.07 сума залишку невідшкодованих сум ПДВ заявлених відповідачем в рахунок майбутніх платежів, підтверджених перевірками, становить 1301626,10 грн.
Тобто, судом встановлено, що на дату поставки податкових векселів жоден з вказаних векселів не перевищив зазначену вище суму.
Як свідчать письмові докази, в деклараціях з ПДВ ПФ «Кібела»за липень, серпень 2007 року суми податкових векселів, виданих у звітних місяцях, і по яких не прийнято рішення про дострокове погашення, відображаються в рядку 19.2 (збільшення податкових зобов'язань). До декларацій додані оформлені реєстри з повним переліком емітованих та погашених таким чином векселів за липень, серпень 2007 року, в тому числі і спірних векселів.
Зазначену суму (в тому числі і суму спірних векселів) ПФ «Кібела», на виконання абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», відобразила в рядках 6 (зі знаком «+»), 19.1 (зі знаком «-«) та в рядку 19.2 (зі знаком «+») податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2007 року.
Таким чином, на дату поставки податкового векселя ПФ «Кібела»органу митного контролю при підтвердженій податковим органом сумі бюджетного відшкодування, що дорівнює або більше, ніж сума зобов'язання по кожному податковому векселю, платник податків, відповідно до абз.7 ст. 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість», включив суму податкового векселя в декларацію з ПДВ того звітного періоду, в якому такий вексель виданий державній митній службі. При цьому, вексель вважається погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникло право на податковий кредит.
У випадку, якщо податковий вексель відповідає ознакам, встановленим абзацом 7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», та його погашення здійснюється саме за правилом, встановленим зазначеною нормою (на відміну від норм абз.5 та абз.6 зазначеної статті), сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається у податковій декларації окремим рядком, при цьому вексель вважається погашеним.
Особливість погашення податкового векселя у спосіб, визначений абзацом 7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», полягає в тому, що фактично відбувається зміна зобов'язання, встановленого у векселі, в податкове зобов'язання. Визначене платником податку згідно податкової декларації, при цьому, враховуючи припинення саме вексельного зобов'язання, аваліст цінного паперу є таким, що вибув із зобов'язання.
Відповідно абзацу 4 п.11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування.
Абзацом 5 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1104 також встановлена можливість дострокового погашення векселя шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку сум бюджетного відшкодування згідно з поданою заявою.
При цьому, як свідчать письмові докази та не заперечувалось представником позивача, дострокове погашення векселів ПФ «Кібела»не здійснювалось, підстави для застосування положень законодавства, що регулюють дострокове погашення векселів, відсутні.
Письмові докази свідчать про неможливість застосування до даних правовідносин положень абзацу 4 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», абзацу 5 п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1104, які є іншим механізмом погашення податкових векселів, оскільки право на погашення податкових векселів у спосіб. Передбачений абзацом 7 п.11.5, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», та за умови не перевищення жодним з векселів суми бюджетного відшкодування, втрачається платником податку лише у випадку припинення бюджетної заборгованості перед таким платником, а застосування правил погашення векселя, встановлених абзацом 7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», не припиняє такого права щодо інших векселів (оскільки бюджетна заборгованість не зникає), дострокового погашення податкового векселя шляхом заліку не відбувається.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, 255 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», Приватної фірми «Кібела»про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2012 року
Суддя Волкова Л.М.