Україна
10-1/490/530/12 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П.
22.06.2012 Доповідач - Зайцев В.В.
24 травня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі
Головуючого: судді Зайцева В.В.
Суддів: Ферафонтова В.Ю., Сенченка І.М.,
З участю прокурора Руденка О.В.
Адвоката ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року,-
Постановою начальника СВ ПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_3, працюючи директором ТОВ ТД «Вікові традиції»умісно, з метою ухилення від сплати податків під час складання та подачі до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська податкової звітності по ПДВ та по податку на прибуток підприємства за період 2010 року, шляхом внесення в офіційні документи, а саме: декларації по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємства за вказаний період, завідомо неправдивих відомостей -відобразив операції по придбанню ТМЦ в ПП «Стилет Юг»та сформував податковий кредит по податку на додатну вартість в сумі 1225000грн. та валові витрати по податку на прибуток підприємства в сумі 1531250грн.. Згідно висновку судово-економічного дослідження №407/408-12 від 30.01.2012 року в період 2010 року ТОВ ТД «вікові традиції» занижено податок на прибуток підприємства за період 2010 року на суму 1531250грн. та ПДВ за період січня 2010 року на суму 1225000грн., що потягло фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів на загальну суму 2781125грн., тобто в особливо великих розмірах, що більше ніж в 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 задоволена, скасована постанова начальника слідчого відділу податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Приймаючи таке рішення суд дійшов висновку про те, що для порушення кримінальної справи не було достатніх підстав, оскільки прокурор, порушуючи кримінальну справу не дав належної оцінки всім обставинам справи, фактичні дані, встановлені в ході перевірки не містять достатніх даних, які б вказували на наявність ознак вказаного злочину в діях ОСОБА_3. На момент порушення кримінальної справи начальником слідчого відділу податкової міліції постанови від 12.03.2012 року, перевірка податковою службою та податкове повідомлення-рішення не виносилось та, як наслідок, не узгоджувалось у встановленому чинним законодавством порядку, про що було відомо начальнику слідчого відділу на час прийняття ним рішення про порушення кримінальної справи. Тобто відсутній акт, який згідно ст. 86 податкового кодексу України свідчить про ухилення від сплати податків. А висновок спеціаліста по економічним дослідженням, на які посилається слідчий, не є категоричними та викладені під умовою, а тому не можуть слугувати в якості безпідставного обґрунтування для порушення кримінальної справи.
На вказану постанову прокурор, який брав участь в розгляді справи подав апеляцію в якій просить скасувати постанову суду як незаконну в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вважає що для порушення кримінальної справи було достатньо приводів та підстав. Вважає, що податкове рішення повідомлення в даному випадку виноситись не повинне, оскільки фактичними даними, які підтверджують наявність у діях підсудного складу вказаного злочину, можуть бути встановлені висновком спеціаліста, або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності. Просить скасувати постанову судді, а скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляцію, та вважає, що для порушення кримінальної справи було достатньо приводів та підстав, адвоката ОСОБА_2 який вважав апеляцію безпідставною та просив постанову суду залишити без змін, вивчивши матеріали по скарзі та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення такої постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом під час розгляду справи по суті.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд, відповідно до вимог закону розглянув скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, перевірив наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи і дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, підставами до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 були матеріали дослідчої перевірки відносно посадових осіб ТОВ «Еко-Пром-Інвест», при цьому взагалі не вказано на підставі чого слідчий дійшов висновку про те, що директор ТОВ «Еко-Пром-Інвест»ОСОБА_3 ухилився від сплати податків, чим порушено вимоги ч.1 ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на тому, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
В силу ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час виникнення спірних правовідносин (2010рік) регулювалось Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до ст.5 якого платники податків зобов'язані сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно абзацу «б»п.п. 4.2.2 вказаного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 ст. 4 вказаного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до п. 1.9 ст.1 вказаного Закону податковим повідомленням є письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Так, відповідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання сплачується протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження податкового зобов'язання - п. 5.3 ст. 5, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податку у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків - п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону , податковий борг підтверджується податковими вимогами, які надсилаються платнику податків відповідно до п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону.
Відповідно п.15 Постанови Пленуму Верховного суду від 8 жовтня 2004 року N 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» - злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.
Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час винесення оскаржуваної постанови регулювалось також Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Крім того, відповідно до п. 14.1.157. ст. 14, ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість та податку на прибуток, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку, що на момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання ТОВ «Еко-Пром-Інвест» узгоджені не були, а тому був відсутній податковий борг вказаного товариства.
Таким чином, в ході розгляду скарги судом встановлено, що на час винесення начальником слідчого відділу податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ОСОБА_5 оскаржуваної постанови від 01.03.2012 податкове повідомлення-рішення не виносилось та, як наслідок, не узгоджувалось у встановленому чинним законодавством порядку, про що було відомо начальнику слідчого відділу на час прийняття ним рішення про порушення кримінальної справи.
Крім того, як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи вона не відповідає вимогам ч.1 ст. 98 КПК України: в ній не вказані підстави для порушення кримінальної справи, а лише вказано, що приводами та підставами слугували матеріали дослідчої перевірки.
Інших даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в діях директора ТОВ «Еко-Пром-Інвест»ОСОБА_3 ході дослідчої перевірки не зібрано.
Доводи апеляції про те, що висновком судово-економічного дослідження, проведеному в ході дослідчої перевірки, підтверджено факт ухилення від сплати податків, тому перевірка податковою службою та надсилання рішення-повідомлення податкового органу не потрібне, колегія суддів вважає необґрунтованими. Згідно положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час, за який інкримінується ОСОБА_3 ухилення від сплати податків (2010 рік) так і згідно положень ст. 86 Податкового кодексу України, який на даний час є чинним - документом, що свідчить про наявність виявлених порушень податкового законодавства є рішення повідомлення податкового органу, винесеного за результатом документальної перевірки.
Тому колегія суддів вважає, що місцевим судом було обґрунтовано скасовано постанову про порушення кримінальної справи, оскільки з матеріалів перевірки не вбачається, що для її порушення було достатньо підстав.
Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального законодавства які б тягнули обов'язкове скасування постановленого рішення у справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року про задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 та скасування постанови начальника слідчого відділу податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - без змін.
Судді апеляційного суду: