Провадження № 22-ц/490/5069/12 Справа № 2-412-2069-2012 Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г.В. Доповідач - Кіктенко Л.М.
Категорія
18 червня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Кіктенко Л.М.
Суддів: Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.
При секретарі: Бойко О.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2012 року по справі за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №35 м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, -
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2012 року частково задоволено позовні вимоги Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №35 м. Дніпропетровська; стягнуто з ОСОБА_2 га користь позивача суму боргу у розмірі 1375,44 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального житлово-експлуатаційного підприємства №35 м. Дніпропетровська 94.10 грн., в рахунок відшкодування судових витрат /а.с. 55/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі /а.с. 58-61/.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрована і мешкає в квартирі АДРЕСА_1, є власником вказаної квартири на підставі договору міни від 29.08.2002 року, що підтверджується довідкою №221 від 19.10.2011року.
Між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг від 01.10.2002 року з обслуговування та утримання житлових будинків і прибудинкової території, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1.
Відповідачка фактично користується послугами, які їй надає позивач, відмови від споживання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від відповідача позивачу не надходило.
Пунктом 5 ч.2 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги (до яких відповідно до п.1 ч. 1 сг.13 цього ж закону віднесено і послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території) у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ №572 від 08.10.1992р. власники та наймачі квартир багатоквартирних будинків повинні оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.67 Житлового Кодексу України, плата за комунальні послуги стягується по затвердженим у встановленому порядку згідно тарифу. Згідно ст.68 Житлового Кодексу України, користувач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Плата вноситься кожний місяць в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 та 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 року встановлено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів власників згідно правил користування приміщенням жилих будинків та придомовими територіями незалежно від форм їх власності та власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язання приймати участь загальних витратах з утримання будинку та придомової території у відповідності до своєї долі майна.
Відповідачка зобов*язання перед позивачем у частині сплати за надані послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території не виконувала у повному обсязі, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 1675 грн.83 коп. за період з 1.10.2003 року до 1.04.2011 року.
Нарахування плати за надані послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території позивачем провадилися відповідно до тарифів, затверджених відповідними рішеннями виконкому Дніпропетровської міської Ради.
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача у межах трирічного строку позовної давності та стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 1375 грн.44 коп.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд не врахував доводів апелянта з приводу невиконання позивачем своїх обов*язків щодо надання якісних та у встановлені строки житлово-комунальних послуг ніякими належними доказами суду першої та апеляційної інстанції не доведені.
Згідно вимог ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Інші доводи скарги не впливають на правильність ухваленого рішення суду, зводяться до переоцінки доказів по справі.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції у досить повному обсязі з*ясовані права та обов*язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: