Справа №: 22-ц/0191/797/2012Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Редько Г.
"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.
СуддівПолянської В.О., Моісеєнко Т.І.
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Керченського комунального підприємства «Керчтролейбус» про скасування постанови енергослужби ККПП «Керчтролейбус» про вираження недовіри, скасування наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, за апеляційною скаргою Керченського комунального підприємства «Керчтролейбус» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 березня 2012 року
У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Керченського комунального підприємства «Керчтролейбус» про скасування постанови енергослужби ККПП «Керчтролейбус» про вираження недовіри, скасування наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Вимоги мотивовані тим, що відносно нього винесено наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, який він вважає незаконним, оскільки порушення трудової дисципліни не допускав. Крім того, діючим законодавством не передбачено накладення на працівників дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Також, позивач вважає незаконним постанову енергослужби про вираження йому недовіри, оскільки він діяв у межах своїх посадових повноважень.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 21 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково, визнано незаконним та скасовано наказ № 17 - к -12 від 16.01.2012 року, винесений директором Керченського комунального підприємства «Керчтролейбус» відносно ОСОБА_6. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі Керченське комунального підприємства «Керчтролейбус», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 березня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт, посилаючись на статтю 147 Кодексу законів про працю, вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що наказ № 17 - к -12 від 16.01.2012 року не є предметом судового розгляду, оскільки являється письмовою формою застереження.
Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення свідків, які пояснили, що ОСОБА_7 займався справами, які не пов'язані з виконанням трудових обов'язків.
Апелянт посилається на те, що позивач порушив пункт 1 Інструкції «Про захист праці», який забороняє пересування по території підприємства у робочий час без виробничої мети.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка ухвалила наказ, помилково вважала попередження, менш суворою мірою дисциплінарного впливу. У той час, як статтею 147 Кодексу законів про працю України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Такого виду дисциплінарного стягнення як попередження, чинним трудовим законодавством не передбачено.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно до статті 149 Кодексу законів про працю України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2012 року директором ККПП «Керчтролейбус» у відношенні позивача було винесено наказ № 17 - к -12 про порушення трудової дисципліни. Зі змісту наказу вбачається, що за порушення трудової дисципліни до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Таким чином, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними в частині не законності наказу № 17 - к -12 від 16.01.2012 року.
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, посилання апелянта на статтю 147 Кодексу законів про працю України безпідставними, оскільки відповідно до зазначеної статті не передбачено такого заходу дисциплінарного стягнення, як попередження, а тому зазначений наказ не може бути визнаний законним.
Крім того, колегія суддів вважає неспроможними посилання апелянта, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення свідків, які пояснили, що ОСОБА_6 займався справами, які не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, оскільки до ОСОБА_6 не було вірно застосоване дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 147 Кодексу законів про працю України, а отже, зазначений доказ не може бути прийнятий, як належний в межах даного позову.
Колегія суддів, також, не бере до уваги посилання апелянта на те, що позивач порушив пункт 1 Інструкції «Про захист праці», який забороняє пересування по території підприємства у робочий час без виробничої мети, оскільки не доведена мета пересування позивача по підприємству, що потягла б до притягнення його до дисциплінарної відповідальності в цілому.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
Отже, і інші доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять правових підстав для скасування або зміни рішення.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
Апеляційну скаргу Керченського комунального підприємства «Керчтролейбус» - відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Г.В. Редько В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко