23 травня 2012 року 2а-1916/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -Шабаліна О.О.,
від відповідача -Халупко С.І., Рижук Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»з позовом до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 03.04.2012 № 112.
Спірним рішенням позивача зобов'язано повернути Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірно витрачені страхові кошти та накладено штраф у зв'язку з встановленою під час перевірки обставиною, що листки тимчасової непрацездатності працівників підприємства не відповідають вимогам чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до компетенції суб'єкта господарювання не відноситься перевірка відповідності листків непрацездатності вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, а тому оскаржуване рішення прийнято відповідачем безпідставно.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Відповідач позову не визнав. В запереченнях на позовну заяву зазначив, що рішення про повернення позивачем коштів та застосування фінансових санкцій прийнято у межах чинного законодавства, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню, з таких підстав.
У березні 2012 року посадовими особами Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку надходження, обліку та витрачання коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», за результатами якої складено Акт від 23.03.2012.
Як вбачається із Акта перевірки, перевіряючими встановлено, що листки непрацездатності громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 видані з порушенням пункту 3.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі -Інструкція), а саме -без штампу закладу охорони здоровя, які оплачені Фондом на суму 3688,31 грн.
Крім того, листки непрацездатності громадян: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у кількості 5 штук видані з порушенням пункту 3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі -Інструкція), а саме -за підписом одного лікаря без підпису, печатки та зазначення посади завідувача відділення, які оплачені за кошти Фонду на суму 56662,92 грн.
Також, під час перевірки виявлено, що листки непрацездатності громадян: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_28, ОСОБА_34, ОСОБА_35 у кількості 24 штуки видані з порушенням пункту 3.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі -Інструкція), а саме назва установи -Державне підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»вказана неповністю або не відповідає дійсності.
За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем порядку використання страхових коштів на суму 44729,47 грн.
Не погоджуючись із висновками Акта, позивач звернувся до відповідача з письмовими запереченнями від 29.03.2012 № 35-22/1-1.
За результатами розгляд заперечень, листом від 04.04.2012 № 1056/07-09 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для їх задоволення.
На підставі Акта перевірки, Київським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 03.04.2012 № 112, згідно з яким позивача зобов'язано повернути неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 44729,47 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 22364,74 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються вимогами Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Відповідно до частини першої статі 35 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) санаторно-курортного лікування.
Згідно з частиною другою статті 35 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.
Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці п'ятому статті 37 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року N 189.
Згідно з пунктом 3.2 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності організація ЕТН здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. N 455, та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 N 532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за N 1456/10055.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Згідно з пунктом 1.3.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності (пункт 1.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян).
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.
Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності листок непрацездатності підкреслюється слово "первинний" або "продовження" із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження. Чітко вказуються: назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності"; дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою вказується рік), прізвище, ім'я, по батькові непрацездатного (повністю); число повних років (цифрами); стать підкреслюється; місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).
Відповідно до пункту 3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності листок непрацездатності у графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.
Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року N 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N 1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.
У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 23.06.2008 № 25 комісія (уповноважений) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (пункт 1.2 Положення).
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства положення приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Згідно з пунктом 2.1 Положення Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Із аналізу наведених норм чинного законодавства, слідує, що право на одержання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами виникає у робітників за наявності листка непрацездатності оформлено у відповідності до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 N 532/274/136-ос/1406.
При цьому, обов'язок щодо прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах приймає спеціальний комісія (уповноважений орган), яка створюється на підприємстві.
Таким чином, обов'язок перевірки достовірності за зазначених в листках непрацездатності даних та правильності їх видачі покладений на таку комісію або орган.
Враховуючи викладене, позивач як підприємство, яке використовує найману працю в особі спеціальної комісії повинен був перевірити достовірність даних, зазначених в листках непрацездатності, які були досліджені під час проведення перевірки у березні 2012 року.
З огляду на викладене, позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 травня 2012 р.