20 червня 2012 року Справа № 2а-2250/12/1070
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Кравчук О.В.
за участю
представника позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)
представника відповідача 1: ОСОБА_2 (за довіреністю)
представника відповідача 2: ОСОБА_2 (за довіреністю)
третьої особи: ОСОБА_3
представника третьої особи: ОСОБА_4 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до третя особа проОСОБА_5 Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області ОСОБА_3 визнання протиправним та скасування розпорядження і визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним, -
ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі по тексту -відповідач 1), Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області (далі по тексту -відповідач 2) про визнання протиправним та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16 грудня 2011 року № 2464, визнання недійсним державного акта серії ЯМ № 340176 на право власності на земельну ділянку площею 0,039 га., яка розташована в с/т «Риболов»Новосільківської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий № земельної ділянки 3221886400:36:096:0201, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за № 522180001010708.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області незаконно прийнято розпорядження від 16 грудня 2011 року № 2464 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, оскільки 28 січня 2010 року розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 357 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та рекомендовано розробити проект землеустрою.
У поясненнях по справі позивач також вказав, що на земельній ділянці, яку передано у власність ОСОБА_3, знаходиться альтанка та госпблок , що перебувають у власності позивача згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідачів позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа надала письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що ОСОБА_3 на законних підставах набув право на земельну ділянку в порядку приватизації, тому розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16 грудня 2011 року № 2464 скасуванню не підлягає. Спростовуючи твердження позивача про те, що на земельній ділянці знаходяться споруди, які перебувають у приватній власності, ОСОБА_3 зазначає, що такі споруди збудовані самочинно, оскільки у ОСОБА_5 не було правових підстав для користування земельною ділянкою.
Розглянувши подані документи, матеріали технічної документації кадастрової справи приватизації ТВ-14570, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та її представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до матеріалів справи, 16 грудня 2011 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 2464 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_3 в садівницькому товаристві «Риболов»на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області». Вказаним розпорядженням вирішено передати безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0390 га. в садівницькому товаристві «Риболов»на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту».
На підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 16 грудня 2011 року № 2464 ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий № 3221886400:36:096:0201) серії ЯМ № 340176 (а.с. 8).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку діям Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо прийняття розпорядження від 16 грудня 2011 року № 2464, на підставі якого ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, суд зазначає наступне.
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3 статті 116 Земельного кодексу України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2011 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Вишгородської районної державної адміністрації Київській області у якій просив передати йому безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,0390 га. для ведення садівництва на землях садівницького товариства «Риболов» на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області. До заяви ОСОБА_3 було додано графічні матеріали та довідку Садівницького товариства «Риболов»від 11 листопада 2011 року про те, що ОСОБА_3 є членом СТ «Риболов»та користується земельною ділянкою № НОМЕР_3 площею 0,0390 га., яка була надана йому в користування у 2011 році (а.с. 100).
Згідно із частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Після отримання дозволу Вишгородської районної державної адміністрації Київській області на розроблення проекту землеустрою за заявою ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва в межах садівницького товариства «Риболов»на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.
У силу вимог частини 8 статті 188 Земельного кодексу України, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
На виконання вказаної вимоги, ОСОБА_3 отримано висновки територіального органу Держкомзему, органу містобудування та архітектури, територіального органу Мінприроди, органу санітарно-епідеміологічної служби, органу охорони культурної спадщини, які відповідно до частини 3 статті 186-1 Земельного кодексу України входять до складу Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 був погоджений, і відповідачем 1 не виявлено порушень законодавства при наданні земельної ділянки, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 2464 ОСОБА_3 безоплатно передано у власність земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0390 га. в садівницькому товаристві «Риболов»на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.
Ураховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області дотримано процедуру приватизації земельної ділянки та виконано усі визначні законодавством обов'язки. Тому розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16 грудня 2011 року № 2464 є законним та скасуванню не підлягає.
Суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що надана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_5, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0390 га., перебувала в користуванні Садівницького товариства «Риболов».
Згідно протоколу засідання правління СТ «Риболов»від 11 листопада 2011 року № 5, ОСОБА_3 прийнято в члени СТ «Риболов» та закріплено за ним земельну ділянку № НОМЕР_2.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що земельна ділянка № НОМЕР_2 була надана в користування чи власність позивача, отже у останнього не виникало правових підстав для її використання.
Необґрунтованим суд вважає також твердження позивача про те, що на земельній ділянці ОСОБА_3 знаходиться госпблок та альтанка, які перебувають у власності ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Новосільківської сільської ради від 22 лютого 2008 року № 5 «Про оформлення права власності на садовий будинок в с. Новосілки», вирішено оформити право власності на садовий будинок в АДРЕСА_1 з господарськими будівлями: А -садовий будинок, Б -альтанка, В -госпблок, 1-6 огорожа, I -колонка, II, III -вимощення за ОСОБА_5
На підставі рішення Новосільківської сільської ради від 22 лютого 2008 року № 5 ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 2 квітня 2008 року, відповідно до якого позивач є власником садового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
У опис об'єкта включено: садовий будинок «А», альтанка «Б», госпблок «В», огорожа 1-6, колонка I, вимощення II, III.
Зі змісту зазначених документів слідує, що за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об'єкти, які розташовані на земельній ділянці № НОМЕР_1, а не на земельній ділянці № НОМЕР_2, яка була передана у власність ОСОБА_3
Позивач не надав суду доказів того, що розташована на земельній ділянці ОСОБА_3 будівля була збудована позивачем і перебуває у його власності. Не надано позивачем і пояснень з приводу того, на якій підставі ним проведено будівництво на ділянці, яка йому не надавалась у власність або користування.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У силу вимог статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Зважаючи на те, що позивач не набув на законних підставах права власності на споруду, що розташована на земельній ділянці № НОМЕР_2, висновок про виникнення у останнього права користування земельною ділянкою, на якій розміщено таку споруду зробити неможливо.
Та обставина, що ОСОБА_5 28 січня 2010 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0400 га. не є підставою для скасування розпорядження від 16 грудня 2011 року № 2464 про надання земельної ділянки площею 0,0390 га. у власність ОСОБА_3, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою у будь-якому разі не зобов'язує суб'єкта владних повноважень надавати земельну ділянку, тому рішення про надання може бути як позитивним, так і негативним.
Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Оскільки розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 16 грудня 2011 року № 2464 визнано судом правомірним, вимога позивача про визнання недійсним державного акта серії ЯМ № 340176 на право власності на земельну ділянку площею 0,039 га. задоволенню не підлягає.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході судового розгляду справи відповідачами доказано законність дій щодо прийняття розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16 грудня 2011 року № 2464 та видачі акту на право власності на земельну ділянку (кадастровий № 3221886400:36:096:0201) серії ЯМ № 340176.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачем не доведено наявності підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року.