12 червня 2012 року 2а-1820/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1,
від відповідача -не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Згурівської районної державної адміністрації Київської області
третя особа: прокурор Згурівського району Київської області
про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 15.06.2011 № 317 та від 15.06.2011 № 319.
Спірними розпорядженнями скасовано розпорядження про надання дозволу позивачу на розробку технічної документації із землеустрою та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю позивача як члена фермерського господарства «Клейнод». Підставою для скасування розпоряджень є протести Згурівського районного прокурора Київської області.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач неправомірно і безпідставно скасував власні розпорядження, оскільки протест прокурора містить помилкові і незаконні висновки щодо відведення відповідачем земельної ділянки за наявності обставин, які виключають можливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки. Позивач зазначив, що у спірних розпорядженнях відповідачем вказано про те, що ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку до складу якої входить частина земельної ділянки під ставком загальною площею 5,2 га, проте, як стверджує позивач, йому надано у власність земельну ділянку із земель водного фонду площею 2,9028 га, що підтверджується даними наявного у позивача державного акта на право власності на земельну ділянку, а тому оскаржувані розпорядження є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Під час судового розгляду суд на місці ухвали залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -прокурора Згурівського району Київської області та витребувати у третьої особи належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки за результатами якої прийняті протести прокурора від 06.06.2011 № 625 та № 626 та документальне підтвердження того, що на території земельної ділянки позивача знаходиться ставок загальною площею 5,2 га. У зв'язку з цим, судом на адресу прокурора Згурівського району Київської області було надіслано відповідний лист від 24.05.2012.
Представники відповідача у судові засідання не з'являлись.
Від відповідача до суду надійшло клопотання від 11.06.2012 № 6-28-1114, згідно з яким відповідач просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача. При цьому, відповідачем відповідно до вимог ухвали від 08.05.12 не надано суду заперечень на адміністративний позов.
Третя особа або уповноважені представники Згурівської районної прокуратури Київської області у судове засідання 12.06.2012 не з'явились.
Третя особа повідомлена судом належним чином про дату, час та місце судового засідання про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0113313955957.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
У серпні 2005 року Згурівською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження від 31.08.2005 № 598 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою».
Згідно даного розпорядження членам фермерського господарства «Клейнод», а саме -ОСОБА_4 і ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проектною організацією, яка має ліцензію на виконання відповідних робіт, технічної документації із землеустрою складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) на території Малоберезанської сільської ради.
Під час судового розгляду судом встановлено, що технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю членам фермерського господарства «Клейнод»у розмірі середньої земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в межах Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області розробило Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і ринок»і одержало позитивний висновок Згурівського районного відділу земельних ресурсів від 12.12.2006 № 1372 і висновок Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 12.12.2006 № 407.
У грудні 2006 року Згурівською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження від 22.12.2006 № 829 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю членів фермерського господарства «Клейнод», згідно з яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю членів фермерського господарства «Клейнод»в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства в межах Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і ринок»та передано у приватну власність земельні ділянки членам фермерського господарства «Клейнод»в розмірі середньої земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в межах Малоберезанської сільської ради.
Як вбачається із додатку до вказаного розпорядження, а саме списку членів фермерського господарства «Клейнод», яким передано у приватну власність для ведення фермерського господарства в межах Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, земельні ділянки передані ОСОБА_5 площею 3,3485 га, ОСОБА_6 площею 3,3487 га та ОСОБА_2 площею 2,9028 га.
У подальшому позивачем одержано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 691367, згідно з яким ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 2,9028 га в межах Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області.
У червні 2011 року прокурором Згурівського району Київської області прийнято протести від 06.06.2011 № 625вих і від 06.06.2011 № 626вих, згідно з якими прокурор вимагав від Згурівської районної державної адміністрації Київської області скасувати розпорядження Згурівської районної державної адміністрації від 31.08.2005 № 598 та від 22.12.2006 № 829 як незаконні.
Як зазначив прокурор, спірними розпорядженнями позивачу надано дозвіл та розроблення технічної документації та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 3,8 га, до складу якої входить частина земельної ділянки водного фонду під ставком (водне плесо), загальна площа якого становить 5,2 га, а тому оскільки пунктом 8 статті 7 закону України «Про фермерське господарство»землі водного фонду, що входять до сільськогосподарських угідь можуть передаватись у приватну власність фермерських господарств лише площею до 3 га, розпорядження Згурівської районної державної адміністрації від 31.08.2005 № 598 та від 22.12.2006 № 829 підлягають скасуванню.
На виконання протестів прокурора Згурівською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження від 15.06.2011 № 317, згідно з яким скасовано розпорядження голови Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2006 № 829 та розпорядження від 15.06.2011 № 319, згідно з яким скасовано розпорядження голови Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 31.08.2005 № 598.
Не погоджуючись з прийнятими розпорядженнями позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно зі статтею 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств визначений статтею 31 Земельного кодексу України, згідно з якою громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство»фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство»для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство»земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство»громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство»землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.
Із аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем надано право членам фермерського господарства набувати у власність земельні ділянки водного фонду, які входять до складу сілськогосподарських угідь у розмірі земельної частки (паю). Проте умовою надання такої земельної ділянки є її розміри, які не повинні перевищувати 3 га для ділянок під замкненими природними водоймами.
Як встановлено судом під час розгляду справи та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2006 № 829 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю членів фермерського господарства «Клейнод»та передано у власність, зокрема ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення фермерського господарства в межах Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області площею 2,9028.
Згідно листа Відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області від 23.03.2012, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно до форми 6-зем «Звіту про наявність земель у Згурівському районі та розподілу їх в розрізі угідь по власниках землі та землекористувачах станом на 01.01.2012»на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області рахується земель водного фонду всього 37,9 га, в тому числі у фермерського господарства «Клейнод»площею 2,9028 га.
Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області від 15.05.2012 № 320, Відділ Держкомзеум повідомив суду про те, що відповідно до звіту про наявність земель у Згурівському районі та розподілу їх в розрізі угідь по власниках землі та землекористувачах станом на 01.01.2012 у користуванні фермерського господарства «Клейнод»на території Малоберезанської сільської ради рахуються земельні ділянки загальною площею -9,6000 га , в тому числі -під водою 2,9028 га.
Тобто, розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2006 № 829 позивачу як члену фермерського господарства «Клейнод»передано у власність земельну ділянку водного фонду площею 2,9028 га, що відповідає вимогам статті Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство».
Під час судового розгляду відповідачем не надано суду будь-яких доказів надання ОСОБА_2 земельної ділянки водного фонду площею більшою ніж 3 га.
Від прокуратури Згрівського району Київської області будь-яких документів або пояснень з цього приводу до суду не надходило.
За наведених обставин суд дійшов висновку, про те, розпорядження Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 15.06.2011 № 317 та від 15.06.2011 № 319 прийняті відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, який підлягає стягненню на користь позивча, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.
Керуючись статями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати розпорядження Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 15.06.2011 № 317 та від 15.06.2011 № 319.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 червня 2012 р.