33/0190/572/2012
08 травня 2012 року м. Сімферополь
суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г. у м. Сімферополі, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 квітня 2012 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців,
Постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, 08 березня 2012 року о 09.05 год. В с. Яблуниця Яремчанського району Івано-Франковської області керував квадрациклом у стані алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
В апеляції ОСОБА_1, не заперечуючи своєї вини, просить скасувати постанову судді, прийняти нову, якою змінити стягнення на штраф. Мотивує свої вимоги тим, що він офіційно працевлаштований, характер роботи вимагає наявність права керування транспортними засобами, крім того він одружений, має на утриманні малолітню дитину, доглядає батьків пенсіонерів, вину визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, просить врахувати зазначені обставини як такі, що пом'якшують його відповідальність.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наданими суду доказами по справі, доведеність вини у скоєному ОСОБА_1 не заперечується і в апеляції.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя за результатами розгляду справи, врахувавши ступень вини правопорушника, особу ОСОБА_1, виходив із характеру правопорушення, яке є грубим і вчинене внаслідок явної зневаги правопорушником до Правил дорожнього руху.
Посилання в апеляції про те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за порушення Правил дорожнього руху, є неспроможними, оскільки суперечать наявним у справі доказам (а.с. 4).
Апеляційні вимоги про те, що на утриманні апелянта знаходяться малолітня дитина та батьки пенсійного віку, а позбавлення права керування транспортними засобами погіршить його матеріальне становище, визнати такими обставинами, що пом'якшують відповідальність за вчинення вказаного правопорушення, не має підстав.
Аналізуючи наведене вважаю, що такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами застосований до ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.30 КУпАП, дотриманням вимог ст.33 КУпАП, відповідає меті стягнення, тому постанова судді скасуванню або зміні не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.