25 квітня 2012 року 2а-1594/12/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1732,80 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач має перед УПФ України в Яготинському районі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1731,80 грн., яка підтверджується вимогами про сплату боргу, повідомленнями-розрахунку та розрахунком боргу відповідача, що підлягають сплаті відповідачем за період липень 2010 р. -грудень 2010 р.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановленою, що відповідач перебуває на обліку в УПФ в Яготинському районі Київської області, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058-IV.
Відповідно до абз. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон України № 1058-IV) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закон України № 1058-IV встановлено групу осіб, які є страхувальниками в розумінні Закон України № 1058-IV, до яких, серед іншого, згідно п. 5 відносяться «застраховані особи, зазначені в п.п. 3 і 4 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 цього Закону».
Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 11 Закон України № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
В ст. 17 Закон України № 1058-IV визначене коло прав та обов'язків страхувальників, серед яких, відповідно до п. 6 ч. 2 цієї статті страхувальник зобов'язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно пп. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закон України № 1058-IV особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 11, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.
Відповідно до пп. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закон України № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закон України № 1058-IV визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Частинами 3 та 6 ст. 18 Закон України № 1058-IV передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно частин 6, 12 ст.20 Закону України №1058страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Отже, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески за період липень 2010 р. -грудень 2010 р. не пізніше 20.01.2011 р. у розмірі, який становить не менше мінімального розміру страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених на відповідний період.
Згідно абз. 11 пп. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) «Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками: для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції, - 33,2 відсотка від сум виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб».
Відповідно до пп. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції № 21-1 платниками страхових внесків є: Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»у жовтні -листопаді 2010 р. встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 907,00 грн.
Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску для фізичних осіб - підприємців за липень-вересень 2010 р. становить: 888 х 33,2% = 294,82 грн. на місяць або 294,82 х 3 = 884,46 грн. за квартал.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»у жовтні -листопаді 2010 р. встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 907,00 грн., грудень 2010 р. -922,00 грн.
Мінімальний розмір страхового внеску для фізичних осіб -підприємців за ІV квартал 2010 р. становить: 907 х 33,2% = 301,12 грн. за жовтень 2010 р. та в такому ж розмірі за листопад 2010 р., та 922 х 33,2% = 306,10 грн. за грудень 2010 р.(в загальному розмірі 301,12 грн. х 2 + 306,10 грн. = 908,34 грн.).
Оскільки, відповідач сплачував фіксований податок у розмірі 100,00 грн. на місяць, позивачем на підставі п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"»від 13.02.98р. № 129/98-ВР було зараховано в рахунок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 10% від сплаченої суми фіксованого податку, а саме: 100,00 грн. за ІІІ квартал та ІV квартал (10 грн. х 6 (місяців) = 60 грн. за квартал).
Отже, загальна розмір заборгованості з урахуванням часткової сплати становить 1732,80 грн., в зв'язку з чим позивачем винесена вимога на суму 1732,80 грн. від 21.07.2011 р. №Ф 581 та була відправлена на адресу відповідача. Однак, вказана сума відповідачем сплачена не була.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 69,70,71, 72,94,128,158-163,167 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі в розмірі 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.