Ухвала від 22.06.2011 по справі 2-832/11

Справа № 2-832/11

УХВАЛА

22 червня 2011 р.

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Марганецького міського суду Дніпропетровською області заявником подано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до суду заяву просить в порядку забезпечення позову винести ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти та майно, яке належить відповідачці та обмежити відповідача ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до закінчення провадження у справі.

Заява ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України, проте цей перелік не є вичерпним і за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані і інші його види.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

ч. 2 ст. 6 даного Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п. 1 - 9 ч. 1 даної статті, зокрема, п. 2 - коли діють неврегульовані аліментні, договірні та інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; та п. 8 - коли щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

З зазначеної норми Закону не вбачається, що саме за ухвалою суду громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон і ст. 8 Закону чітко визначено, що у випадку відмови компетентними органами громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених п. 1, 2, 6 - 8 ч. 1 ст. 6 Закону така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.

Тобто, даним Законом регулюються правовідносини щодо випадків та порядку тимчасового обмеження прав громадян на виїзд з України і визначені ст. 6 Закону такі випадки не можуть бути застосовані судом як вид забезпечення позову при розгляді цивільної справи.

Відповідно ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

У відповідності до ст. 151 ЦК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечення позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із заяви позивачем не вказано на яке саме майно позивач просить накласти арешт та заборону відчуження.

За змістом ст. 152 ЦПК України, вбачається, що заборона відчуження майна допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Позивачем також не вказано на яку суму грошових коштів вони просять накласти арешт та не надають доказів, що грошові кошти та майно належить відповідачці.

Тому, в задоволенні вимог, викладених в заяві про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 151 -153, 377-1 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити.

Суддя: О. С. Янжула