Справа 123/808/2012
Іменем України
15.06.2012 року Чорноморський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Стебівко О.І.
при секретарі - Пархоменко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа виконком Чорноморської селищної ради, відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Чорноморського РВ ГУ МВС України в АРК про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення до квартири ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, третя особа виконком Чорноморської селищної ради, відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Чорноморського РВ ГУ МВС України в АРК про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивуючи тим, що рішенням Чорноморського районного суду АРК від 28.11.2011 року ОСОБА_3 визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 АРК.
При знятті з реєстраційного обліку позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 зареєструвала в квартирі своїх дітей ОСОБА_2 1983 року народження та ОСОБА_4 2008 року народження.
Відповідачки з 2006 року добровільно виїхали та не проживають в квартирі АДРЕСА_1. Плату за користування житлом, комунальні послуги не проводять. У зв'язку з чим, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 1983 року народження та ОСОБА_4 2008 року народження особами, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 АРК.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнали та заявили зустрічну позовну заяву про вселення у квартиру. Свої вимоги мотивуючи тим, що з 2000 року вони з відповідачем проживали у квартирі АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 залишилися проживати в квартирі. 26.04.2005 року рішенням Чорноморського районного суду АРК ОСОБА_1 зобов'язаний укласти договір найму житлового приміщення з ОСОБА_3, ОСОБА_2
22.08.2006 року ОСОБА_1 побив ОСОБА_3, у зв'язку з чим вона була вимушена залишити квартиру та переїхати до своїх знайомих.
ОСОБА_2 проживала в квартирі до 2008 року, однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 створював умови неможливі для спільного проживання вимушена була виїхати з квартири.
Позивачі просять суд вселити їх до спірної квартири.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 не визнав.
У ході судового засідання ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала та надала суду заяву про залишення її позовних без розгляду.
Представник Виконкому Чорноморської селищної ради та представник відділу громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Чорноморського РВ ГУ МВС України в АРК у судове засідання не з'явилися, про час та місце пригляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи -служби по справам дітей ЧРДА вимоги ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_4 особою, що втратила право користування житловим приміщенням визнали.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає, що позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст.ст.71, 72 Житлового кодексу України, внаслідок відсутності особи за місцем постійного проживання понад шести місяців без поважних причин, ця особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності.
Відповідно до особистого рахунку 2678 ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Чорноморського районного суду АРК від 28.11.2011 року ОСОБА_3 визнана особою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с.5).
Згідно довідки №24-91 від 27.09.2011 року ОСОБА_4 2008 року народження , ОСОБА_7 1983 року народження зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до актів обстеження від 12.01.2012 року, 17.02.2012 року та 21.03.2012 року квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 1983 року народження та ОСОБА_4 2008 року народження не проживають в квартирі понад чотирьох років.
Суд вважає позовні вимоги про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання дитини, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків чи одного з батьків, з яким вона мешкає.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 з 2006 року не проживає в спірній квартирі. Позивачка створила нову сім'ю з ОСОБА_8, в якій у 2008 році народилася ОСОБА_4, та з того часу родина ОСОБА_4 проживає за місцем проживання чоловіка в будинку АДРЕСА_1
Відповідно до рішення Чорноморського районного суду АРК від 28.11.2011 року ОСОБА_3 визнана особою, що втратила право користування спірною квартирою. Однак, в спірній квартирі залишилися зареєстрованими її діти ОСОБА_2 1983 року народження та ОСОБА_4 2008 року народження.
У ході розгляду справи ОСОБА_2 позов ОСОБА_6 визнала, не заперечувала проти визнання її особою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Неповнолітня ОСОБА_4 з часу свого народження мешкає разом з батьками за адресою АДРЕСА_6
Приймаючи до уваги той факт, що дитина з часу свого народження має постійне місце проживання у будинку АДРЕСА_6, де зареєстрований її батько ОСОБА_8, а також враховуючи, що мати дитини - ОСОБА_3 не має права проживання у спірному житловому приміщення, її неповнолітня дитина ОСОБА_4 повинна бути визнана особою, що втратила право користування житловим приміщенням. При цьому відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, суд вважає, що дитина має бути зареєстрована за місцем свого фактичного проживання в будинку батька.
Суд відмовляє у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 про вселення в квартиру, оскільки позивачка не надала суду доказів про прийняття заходів щодо вселення у спірне житло та наявність перешкод зі сторони ОСОБА_1 щодо її вселення.
Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_3 у 2006 році ОСОБА_1 побив її та з того часу вона забрала свої речі та в квартирі не проживає, ніяких намагань щодо вселення до квартири вона не вживала.
Рішенням Чорноморського районного суду від 26.04.2005 року був змінений договір найму житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного рішення на ЖКУ було покладено зобов'язання щодо укладення окремих договорів найму з ОСОБА_3 на кімнату 14,78 метрів квадратних, ОСОБА_1 з сином ОСОБА_9 на кімнату площею 16,78 метрів квадратних, ОСОБА_2 на кімнату 12,68 метрів квадратних. Однак фактично зазначене рішення виконано не було, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не мала наміру проживати у вказаній квартирі. .
Суд не приймає до уваги довід ОСОБА_3 про оскарження нею заочного рішення від 24.11.2011 року про визнання її особою, що втратила право користування житловим приміщенням, у зв'язку з тим, рішення набрало чинності відповідно до умов діючого законодавства. Доказів про відкриття Апеляційного провадження вона суду не надала.
Таким чином, суд вважає позов ОСОБА_3 необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,209, 212, 214, 215,224 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа виконком Чорноморської селищної ради, відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Чорноморського РО ГУ МВС України в АРК про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом -задовольнити.
Неповнолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 визнати особами, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.
У задоволені позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення до квартири відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя тебівко О.І.