13 листопада 2006 р. Справа № 7/331-2006
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
до відповідача Державної податкової інспекції в м. Ужгороді, м. Ужгород
до відповідача Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, м. Ужгород
про скасування податкових повідомлень -рішень ДПІ в м. Ужгороді та рішення ДПА у Закарпатській області щодо застосування штрафних санкцій по ПДВ у сумі 17370,00 грн.
Суддя С. Швед
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник по довіреності від 30.10.2006р.
від відповідача 1-Товтин М.В., начальник юридичного відділу, представник по довіреності від 10.01.2006р.№39/9/10;
від відповідача 2 - Горінецький В.Й., представник по довіреності від 28.02.2006р. №2167/10-09;
Представники сторін у судовому засіданні 07.11.2006р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 07.11.2006р.).
Приватний підприємець ОСОБА_1 з урахуванням поданих нею заяв про уточнення позовних вимог від 27.09.2006р. та від 06.11.2006р. просить частково скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ в м. Ужгороді від 14.03.2006р. НОМЕР_1. НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у частині нарахування штрафних санкцій по ПДВ у сумі 17370,00 грн. та рішення ДПА у Закарпатській області від 07.08.2006р. НОМЕР_3 у частині залишення в силі податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.03.2006р. НОМЕР_4 щодо застосування штрафних санкцій по ПДВ у сумі 17370,00 грн.
Підставою для прийняття органом державної податкової служби оспорюваних позивачем податкових повідомлень -рішень стали акти перевірок ДПІ у м. Ужгороді від 01.03.2006р. НОМЕР_5 «Про документальну перевірку дотримання податкового законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 01.10.2002р. по 01.10.2005р.» та від 02.08.2006р. НОМЕР_6 «Про результати позапланової документальної перевірки своєчасності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ПП ОСОБА_1 за період з 01.10.2002р. по 01.10.2005р.»
Позивач оспорює нараховану за вищевказаними податковими повідомленнями -рішеннями суму штрафних санкцій у розмірі 17370,00 грн., яка застосована контролюючим органом на підставі п.п. 17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі -Закон №2181-III) у зв'язку із заниженням підприємцем податкового зобов'язання з ПДВ на суму 3910,00 грн., встановленого актом перевірки ДПІ у м. Ужгороді від 02.08.2006р. НОМЕР_6.
Не погоджуючись із висновком податкового органу про застосування до підприємця штрафних санкцій з ПДВ по зазначеній вище позиції акту перевірки, представник позивача вказує на його помилковість та невідповідність фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, яке передбачає застосування штрафних санкцій у розмірі не більшому п'ятдесяти відсотків від загальної суми недоплати податкового зобов'язання, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідачі позов підприємця не визнали, оскільки застосування штрафних санкцій проведено за кожний податковий період недоплати у відповідності з вимогами п.п. 6.1.3. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 (далі -Інструкція № 110), тому підстави для задоволення позову є відсутніми. Крім того, відповідачами було зазначено про необхідність відмови приватному підприємцю у задоволенні позовних вимог щодо скасування первинного податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.03.2006р. НОМЕР_4 в зв'язку з прийняттям за результатами апеляційного розгляду податної платником податків скарги повторного податкового повідомлення -рішення від 14.08.2006р. НОМЕР_2.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
Відповідно до п.п. 17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону №2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Підпунктом п.п. 6.1.3. Інструкції №110 передбачено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Крім того, у зазначеному підпункті Інструкції №110 конкретизовано сам порядок обрахування розміру штрафних санкцій, який полягає в тому, що у випадку виявлення перевіркою сум недоплат в окремих податкових періодах, за кожний з них нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:
1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;
2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;
3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.
До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.
Посилання відповідача на правило абзацу другого п.п. 6.1.3. Інструкції №110 проведено без врахування вимог абзаців другого, третього та четвертого зазначеного підпункту Інструкції, в яких конкретизується сам порядок обрахування сукупно всіх недоплат за всіма податковими періодами, нарахування та такі періоди штрафних санкцій, та визначається до сплати остаточна сума штрафних санкцій з дотриманням максимального та мінімального розміру сукупно за весь період недоплат, тобто у відсотковому відношенні до визначеної до сплати за податковим повідомленням -рішенням суми основного платежу.
Як свідчить наявний у матеріалах справи розрахунок штрафних санкцій ДПІ у м. Ужгороді (а.с. 70), а також акт перевірки від 02.08.2006р. НОМЕР_6 та рішення ДПА у Закарпатській області від 07.08.2006р. НОМЕР_2, донарахована платнику податків за податкові періоди з 1кв. 2005р. по вересень (включно) 2005р. сума основного платежу (недоплата податкового зобов'язання) склала 3910 грн. Отже, нарахована з дотриманням вимог п.п. 17.1.3. Закону №2181-III та п.п. 6.1.3. Інструкції №110 сума штрафних санкцій повинна складати 1955 грн., в той час як податковим органом застосовано до підприємця 19325 грн. штрафних санкцій.
Крім того, як випливає з даних акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді від 02.08.2006р. НОМЕР_6 (а.с. 22) та розрахунку штрафних санкцій до нього (а.с. 70), визначення відповідачем загальної кількості періодів недоплат, за які до підприємця було застосовано штрафні санкцій у сумі 19325 грн. проведено без врахування фактичного стану розрахунків позивача з бюджетом з податку на додану вартість, який свідчить про наявні випадки від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту підприємця в окремих податкових періодах. З урахуванням наведеного, недоплата податкового зобов'язання припиняться при виникненні від'ємного значення з ПДВ, що безпосередньо впливає на загальну кількість податкових періодів, на які нараховуються штрафні санкції за виявлені випадки недоплат, тому вищезазначений розрахунок штрафних санкцій в будь -якому випадку не міг бути покладений в основу для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 19325 грн.
З огляду на наведене, позов підприємця підлягає задоволенню, а оспорювані податкові повідомлення -рішення ДПІ у м. Ужгороді та рішення ДПА у Закарпатській області від 07.08.2006р. НОМЕР_2 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 17370 грн. -скасуванню.
Підставою для визначення рішення ДПА у Закарпатській області від 07.08.2006р. НОМЕР_2 у якості предмету спору є приписи частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, з якої випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.
Підставою для скасування первинного податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.03.2006р. НОМЕР_4 в оспорюваній частині є те, що воно породжує правові наслідки, оскільки у рішенні ДПА у Закарпатській області від 07.08.2006р. НОМЕР_2 було зазначено лише про його часткове скасування, а не про відкликання в зв'язку з прийняттям повторного податкового повідомлення - рішення від 14.08.2006р. НОМЕР_2.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 86, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Податкові повідомлення -рішення ДПІ в м. Ужгороді від 14.03.2006р. НОМЕР_1. НОМЕР_2 про визначення приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_7) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у частині нарахування штрафних санкцій по ПДВ у сумі 17370,00 грн. та рішення ДПА у Закарпатській області від 07.08.2006р. НОМЕР_2 у частині залишення в силі податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.03.2006р. НОМЕР_4 щодо застосування штрафних санкцій по ПДВ у сумі 17370,00 грн. -скасувати.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, є обов'язковою до виконання на території України, однак може бути оскаржена в зазначений строк до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області.
Суддя С. Швед