Справа № 22ц-1563/2006
Головуючий у першій інстанції БІЛИЙ В.М.
Категорія - цивільна Доповідач - СТРАШНИЙ М.М.
18 жовтня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді: ШЕМЕЦЬ Н.В.
суддів: СТРАШНОГО М.М. ГУБАР B.C.
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду від 02 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,-
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Менського районного суду від 02 серпня 2006 року, яким їй відмовлено в позові до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним. Посилається на ті обставини, що заповіт складався в будинку померлого і посвідчений секретарем виконкому Локнистенської сільської ради Доценко А.П. Суд не перевірив та не з"ясував, чи мала відповідні повноваження секретар сільської Ради посвідчувати заповіт. Також не з"ясовано при яких обставинах, у присутності кого, з чиєї ініціативи, в яких умовах був складений заповід спадкодавця ОСОБА_4.
Судом першої інстанції встановлено, що секретарем Локнистенської сільскої ради Менського району 01 квітня 2005 року було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_4 все своє майно, що буде належати на день його смерті, а також те, що за законом буде мати, заповідає ОСОБА_3. При складенні заповіту була перевірена дієздатність заповідача та дійсність його намірів.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки відповідно до положень ст. 1251 ЦК України, якщо в населенному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного,може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, проводиться відповідно до Інструкції, затвердженої наказом № 22/5 Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року. При складенні заповіту були дотримані вимоги п.п. 10-13 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, а також перевірена дієздатність заповідача та дійсність його намірів, додержано його форму. Заповіт був зачитаний вголос і підписаний в присутності секретаря сільської ради ОСОБА_4, справжність підпису якого підтверджено висновком експерта НОМЕР_1.
Посилання ОСОБА_1 на те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачкою не надано належних доказів і в ході судового засідання не встановлено, що волевиявлення заповідача не відповідало його волі. Крім того її посилання на недійсність заповіту з підстав відсутності свідків при складанні та посвідченні заповіту в разі складання його на дому, також не можєуть бути взяті до уваги, окільки ці доводи суперечать положенням ст. 1248, 1252 та ст. 1253 ЦК України.
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Менського районного суду від 02 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.