Категорія №5.8.3
Іменем України
12 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3524/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 31.05.2012 № 91-2656вих-12)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 01.10.2011 № 200)
від третьої особи - ОСОБА_3 (довіреність від 11.05.2012 № 4)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Прокурора м. Алчевськ Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, -
комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-
каналізаційного господарства»
про зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/3524/2012 за позовом Прокурора м. Алчевськ Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», в якому прокурор просить зобов'язати посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» утриматися від вчинення дій, спрямованих на обмеження послуг з водопостачання на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 квітня 2012 року прокуратурою міста принесено протест на дії керівника відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» Петренка В.І. щодо обмеження питного водопостачання для комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
Перевіркою, що передувала принесенню протесту, встановлено, що на даний час відокремлений підрозділ «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» здійснює постачання питної води на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», яке в подальшому постачає її споживачам м. Алчевська, у тому числі населенню.
03 квітня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» надіслано попередження на адресу комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про обмеження обсягів постачання води до рівня оплати згідно погодженого графіку.
Відповідно до статті 16-1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання. Порядок обмеження та складання переліку споживачів питної води, до яких застосовується обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 119, визначено механізм обмеження питного водопостачання для споживачів (крім населення), які не внесли в установлені строки або внесли не в повному обсязі плату за використану ними питну воду (далі - споживачі), до рівня екологічної броні - мінімального рівня використання питної води (далі - обмеження) з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Цим же порядком, серед іншого, передбачено, що підприємство питного водопостачання надсилає споживачам письмове попередження про застосування обмеження не пізніше ніж за 14 календарних днів із зазначенням дати і часу з одночасним повідомленням про це органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування за місцем розташування споживачів. Строк обмеження встановлюється підприємством питного водопостачання за погодженням з органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування за місцем розташування споживачів. Перелік споживачів, на яких поширюється обмеження, складається регіональними комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за погодженням з територіальними органами Мінприроди та МНС. До переліку включаються споживачі, об'єкти яких відповідно до законодавства належать до категорії потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки. Перелік затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями на один календарний рік і на 1 січня поточного року доводиться до підприємств питного водопостачання.
Таки чином, зауважив прокурор, обмеження питного водопостачання для населення, яке є основним споживачем комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», чинним законодавством не передбачено. Водночас, до зазначеного вище переліку комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на теперішній час не включене.
18 квітня 2012 року прокуратурою м. Алчевська отримано відповідь відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» від 17 квітня 2012 року за вих. № 944/03, якою протест відхилено. В даному листі-відповіді відокремлений підрозділ «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» посилається на те, що комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» має заборгованість за надані послуги з водопостачання, при цьому зазначив, що останній до переліку споживачів, на яких можуть поширюватись обмеження, не включене. А тому, стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» має право відмовитися надавати послуги з водопостачання до повного погашення боргу. Аналогічні доводи містяться у відповіді в.о. генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» від 10 квітня 2012 року за № 20/1170, які отримані прокуратурою міста 17 квітня 2012 року.
Незважаючи на викладене, подальше продовження дій, спрямованих на обмеження питного водопостачання для комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», є неприпустимим, оскільки це не передбачено умовами договору про надання послуг з водопостачання, призводить до порушення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень та є безпідставним з правової точки зору.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» надала письмові пояснення від 01 червня 2012 року № 105/404, згідно яких позов підтримує у повному обсязі з огляду на таке (арк. справи 55-58).
Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» створене на основі власності територіальної громади міста Алчевська та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, виданої національною комісією регулювання електроенергетики України 14 квітня 2011 року (серія АГ № 5000100) та статуту підприємства, затвердженого рішенням Алчевської міської ради від 31 січня 2008 року № 28/5.
Відповідно до пункту 3.1 статуту основною метою діяльності комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» є забезпечення підприємств, населення міста Алчевська та інших абонентів питною водою та приймання і очищення стічних вод.
Так, в своїх запереченнях відповідач зазначив, що комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не вживаються заходи для зменшення заборгованості, дані ствердження спростовуються, а саме. Відповідно до частини 8 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачуваних витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодовувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.
Впродовж тривалого часу відшкодування збитків, зумовлених змінами тарифів на житлово-комунальні послуги центральними органами виконавчої влади не здійснюються. Станом на 01 травня 2012 року збитки підприємства становлять 19,6 млн. грн. Діючий тариф на послуги з водопостачання та водовідведення є економічно не обґрунтованим, що призводить до щомісячних збитків комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» в сумі 600 тис. грн.
Також в травні 2012 року складений графік оплати за питну воду, затверджений заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кочетковою Л.О., який виповнюється підприємством у повному обсязі.
На думку комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», як суб'єкт природних монополій у сфері централізованого водопостачання, зловживає монопольним становищем на ринку та порушує вимоги статті 10 Закону України «Про природні монополії».
Крім того, третя особа зазначила, що між комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та відокремленим підрозділом «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання від 01 січня 2011 року, який затверджений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 червня 2011 року у справі № 8/6пд/2011. За умовами договору відокремлений підрозділ «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» постачає питну воду до міста Алчевська цілодобово, з рівномірним тиском та в обсягу згідно встановленого ліміту. Листом від 03 квітня 2012 року № 10/1065 товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» повідомило, що починаючи з 05 квітня 2012 року буде постачати питну воду комунальному підприємству «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» згідно оплат за послуги в обсязі 18,2 тис. м? на добу, що, в свою чергу, є порушенням умов договору. Крім того, договором не передбачено обмеження питного водопостачання пропорційно здійсненим оплатам.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання мають право, серед іншого, у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.
Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не є споживачем питної води в розумінні поняття, наведеного в Законі України «Про питну воду та питне водопостачання». Оскільки споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Метою діяльності останнього є забезпечення підприємств, населення міста Алчевська та інших абонентів питною водою. До абонентів підприємства відноситься 95 % населення міста Алчевська та 5 % юридичних осіб незалежно від форм власності.
Також третя особа наголосила, що норми статті 16-1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» не поширюються на населення, яке є переважним споживачем питної води, яка надається комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
У судовому засіданні представник комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» адміністративний позов не визнало, про що подало суду заперечення проти позову від 14 травня 2012 року № 20/1юр (арк. справи 21-22). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.
Водопостачання на комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» здійснюється на підставі договору, затвердженого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 червня 2011 року по справі № 8/6пд/2011. При цьому, комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» систематично не виконує договірні умови в частині сплати за надані послуги з водопостачання. Звернення до керівництва комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», міської адміністрації та неодноразові зустрічі з міським головою не призвели до покращення ситуації. Розрахунки за надані послуги з водопостачання різко знизились, заборгованість щомісячно зростає, так станом на 01 травня 2012 року заборгованість за надані послуги з водопостачання за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно складає 9322645,58 грн., при цьому зазначив відповідач, що у господарському суді Луганської області розглядається справа про стягнення зазначеної заборгованості. Також на адресу відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції спрямовано наказ господарського суду Луганської області від 05 березня 2012 року № 26/244/2011 про стягнення з комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь відповідача заборгованості у розмірі 2838524,98 грн. На думку відповідача, вищезазначене свідчить, що керівництвом комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не вживаються заходи для зменшення заборгованості.
Відповідно до наданого комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» графіку сплати за питну воду у квітні 2012 року обсяг спожитої води повинен дорівнювати 18,3 тис. м?, тому листом від 03 квітня 2012 року за № 10/1065 керівництво комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та міський голова були повідомлені про те, що з 05 квітня 2012 року обсяг постачаємої води буде дорівнювати обсягу оплат, зазначених у графіку.
Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не включене до переліку споживачів, на яких поширюється обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, не має воно також і обсягів екологічної броні, у зв'язку з чим на нього не розповсюджується і норма статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
За договором про надання послуг з централізованого водопостачання споживачем є юридична особа, тому не зрозуміло чому прокурором м. Алчевська робиться посилання на населення.
Крім того, наголосив відповідач, задоволення зазначеної позовної заяви призведе до того, що комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» як юридична особа набуде пріоритетного становища, тобто надасть можливість не розраховуватися за вже спожиті послуги, та позбавить можливості товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» хоч якось впливати на зазначеного споживача. Також дана позовна заява зачіпає інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», оскільки 70 % тарифу на постачання води складає спожита електроенергія, і в подальшому відповідач не зможе розрахуватися за спожиту електроенергію, і насосні станції будуть відключені від енергопостачання.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Однак такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами (пункт п'ятий частини першої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 21 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
З аналізу вищезазначених норм та приписів Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суб'єкт владних повноважень має право на звернення з позовом до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», серед іншого, встановлено, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним і у цьому випадку прокурор у адміністративній справі може бути позивачем і не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою.
В ході судового розгляду судом встановлено, що 03 квітня 2012 року від начальника комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» прокуратурою міста Алчевська отримано інформацію про обмеження товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» постачання води для міста Алчевська до 18,2 тис. м? на добу у зв'язку з несвоєчасною оплатою. У зв'язку з чим прокуратурою міста Алчевська проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про питну воду та питне водопостачання в діяльності відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», за результатами якої встановлено порушення вимог законодавства та заявлено протест на дії посадових осіб від 05 квітня 2012 року № 91-1729 з вимогою припинити незаконні дії, спрямовані на обмеження обсягів питного водопостачання на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», яке в подальшому постачає її споживачам міста Алчевська, у тому числі населенню, оскільки такі дії не мають правового підґрунтя та є порушенням норм діючого законодавства (арк. справи 10).
18 квітня 2012 року прокуратурою м. Алчевська отримано відповідь відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» від 17 квітня 2012 року за вих. № 944/03, згідно якої протест відхилено (арк. справи 11-12). В даному листі-відповіді відокремлений підрозділ «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» посилається на те, що комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» має заборгованість за надані послуги з водопостачання, при цьому зазначив, що останній до переліку споживачів, на яких можуть поширюватись обмеження, не включене. А тому стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» має право відмовитися надавати послуги з водопостачання до повного погашення боргу. Аналогічні доводи містяться у відповіді в.о. генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» від 10 квітня 2012 року за № 20/1170, які отримані прокуратурою міста 17 квітня 2012 року (арк. справи 13-14). З позовною заявою згідно штампу на поштовому конверті прокурор міста Алчевська звернувся 28 квітня 2012 року, тобто, в межах п'ятнадцятиденного строку, встановленого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру».
Статтею 3 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
Згідно статті 1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Статтею 23 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що підприємства питного водопостачання, серед іншого, мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.
Відповідно до статті 16-1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання. Порядок обмеження та складання переліку споживачів питної води, до яких застосовується обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 119, визначено механізм обмеження питного водопостачання для споживачів (крім населення), які не внесли в установлені строки або внесли не в повному обсязі плату за використану ними питну воду (далі - споживачі), до рівня екологічної броні - мінімального рівня використання питної води (далі - обмеження) з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Цим же порядком, серед іншого, передбачено, що підприємство питного водопостачання надсилає споживачам письмове попередження про застосування обмеження не пізніше ніж за 14 календарних днів із зазначенням дати і часу з одночасним повідомленням про це органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування за місцем розташування споживачів. Строк обмеження встановлюється підприємством питного водопостачання за погодженням з органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування за місцем розташування споживачів. Перелік споживачів, на яких поширюється обмеження, складається регіональними комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за погодженням з територіальними органами Мінприроди та МНС. До переліку включаються споживачі, об'єкти яких відповідно до законодавства належать до категорії потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки. Перелік затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями на один календарний рік і на 1 січня поточного року доводиться до підприємств питного водопостачання.
Згідно довідки управління житлово-комунального господарства Алчевської міської ради Луганської області від 11 червня 2012 року № 930 комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» створено рішенням міської ради народних депутатів 02 липня 1992 року на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Алчевська. Основною метою діяльності комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» є забезпечення підприємств, населення міста Алчевська та інших абонентів питною водою та приймання і очищення стічних вод. Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» є єдиним постачальником питної води населенню міста Алчевська (арк. справи 72), що також підтверджується пунктами 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 статуту комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», затвердженого рішенням Алчевської міської ради від 31 січня 2008 року № 28/5 (арк. справи 74-77).
Відповідно до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, зокрема, сторонами визнано та не заперечується той факт, що комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не включено до переліку споживачів, на яких поширюється обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні відповідно до Порядку обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 119.
З аналізу вищезазначених положень норм Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання» вбачається, що комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не є споживачем питної води в розумінні поняття, наведеного в Законі, оскільки основною метою останнього є саме забезпечення підприємств, населення міста Алчевська та інших абонентів питною водою, а не використання її для власних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. А отже, на нього не розповсюджуються вимоги норми щодо обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якою регламентовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, та частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, та приймаючи до уваги, що відповідач обмежив та продовжує обмежувати питне водопостачання для населення, яке є основним споживачем комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Алчевськ Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», про зобов'язання утриматись від вчинення певних дій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 11 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 червня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Прокурора м. Алчевськ Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», про зобов'язання утриматись від вчинення певних дій задовольнити повністю.
Зобов'язати посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» утриматися від вчинення дій, спрямованих на обмеження послуг з водопостачання на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 червня 2012 року.
СуддяТ.І. Чернявська