Категорія №8.2.9
Іменем України
05 червня 2012 року Справа № 2а/1270/2900/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про скасування податкових повідомлень - рішень,-
31 липня 2007 року позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області, треті особи - Державна податкова адміністрація в Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення.
Ухвалою від 18 серпня 2007 року Господарським судом Луганської області було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства у Луганській області.
01 жовтня 2007 року постановою Господарського суду Луганської області позовні вимоги державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» було задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області від 22.12.06 №0001732301/0, №0001722301/0, №0001692301/0.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року, постанову Господарського суду Луганської області від 01 жовтня 2007 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2012 року скасовано постанову Господарського суду Луганської області від 01.10.2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 року, справ направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
09 квітня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла справа за вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Краснолуцькою ОДПІ 25.10.2006 року була проведена планова виїзна перевірка Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт, структурного підрозділу ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» по окремим питанням, у тому числі вірність нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку та правомірність пільг по земельному податку за період з 01.04.2005 по 30.06.2006 року згідно з планом графіком проведення документальних перевірок на ІV квартал 2006 року. За результатами перевірки було складено акт від 12.12.2006 року №461/23-26447508. Згідно цього акту відповідачем були пред'явлені податкові повідомлення - рішення від 22.12.2006 року №00016922301/0, №0001722301/0 та №0001692301/0. З вказаними податковими повідомленнями рішеннями позивач не згодний, тому просив їх скасувати.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення на позов, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Краснолуцькою ОДПІ 25.10.2006 було проведено виїзну планову перевірку Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт структурного підрозділу ДП «Луганська обласна дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація») з питань правильності нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку та правомірності пільг з цього податку за період з 01.04.2005 по 30.06.2006. за результатами якої було складено акт №461/23-26447508 від 12 грудня 2006 року, зі змісту якого вбачаються, що податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 статті 12 Закону України «Про плату за землю», зокрема, неправомірно застосовано пільги по платі за землю у 2005 - 2006 роках.
На підставі вказаного акта перевірки Лутугинською ДПІ 22.12.2006 було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001732301/0, №0001722301/0 та №0001692301/0, якими визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку з урахуванням штрафних санкцій у загальній сумі 29930,19 грн.
Як вбачається з Положення про Антрацитівську дирекцію з ліквідації шахт ДП «Обласна дирекція «Лутанськвуглереструктуризація», Антрацитівська дирекція з ліквідації шахт (далі - дирекція) створена згідно наказу ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» від 22.09.2003 №1 та є структурним підрозділом ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».
Статтею 6 вказаного вище Положення визначений порядок обліку та звітності Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», а саме: дирекція веде бухгалтерський облік своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства України (пункт 6.1); фінансові результати визначаються згідно квартальних та річного бухгалтерського балансу. Бухгалтерська та фінансова звітність підлягає затвердженню директором ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» (пункт 6.2); дирекція "подає звітність в ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація». органам статистики, податкової інспекції в об'ємах та строки, установлені вказаними органами та визначені законодавством України (пункт 6.3); перевірка діяльності здійснюється у відповідності з законодавством України (пункт 6.4).
Як вбачається з матеріалів перевірки, була здійснена перевірка саме Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», якою було встановлено, що Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» у періоді, що перевірявся, задекларувала пільги по сплаті земельного податку як підприємство, яке повністю утримується за рахунок державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: земельний податок були застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням саме до Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про плату за землю» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що термін «податок» вживається у значенні обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Частинами 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частин) її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
У статті 5 Закону України «Про плату за землю» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про плату за землю» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) саме платники податку визначені як суб'єкти відповідальності за порушення цього Закону.
Відповідно до наданих в судовому засіданні державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, за користування якою нараховані податкові зобов'язання, з квітня 1980 року по вересень 2005 року постійним користувачем була шахта «Ленінка», а з вересня 2005 року - державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем в порушення статті 1 та 5 Закону України «Про плату за землю» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) були винесені спірні податкові повідомлення-рішення відносно Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», оскільки вона не була юридичною особою та не була землекористувачем земельної ділянки, за користування якою справлявся податок.
Таким чином, Антрацитівська дирекція з ліквідації шахт ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не є платником земельного податку з юридичних осіб, оскільки на неї згідно із Законом України «Про плату за землю» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не покладений обов'язок сплачувати зазначений податок. У зв'язку з чим позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» до Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області від 22.12.2006 року №0001732301/0, №0001722301/0 та №0001692301/0, якими визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку з урахуванням штрафних санкцій у загальній сумі 29930,19 грн.
Стягнути на користь Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2012 року.
СуддяС.В. Борзаниця