Категорія №8.1.5
Іменем України
12 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4006/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
за участю секретаря - Лушнікової О.С.
за участю представників сторін:
прокурора- Голоденко К.О.,
позивача - Повідайчик І.В.,
відповідача - Чернявська О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості в розмірі 2988154,78 грн.-
23 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості в розмірі 2988154,78 грн.
В обґрунтування позову прокурор зазначив що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.01.1996 року. На обліку в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Луганської області ДПС знаходиться з 04.09.2000 року.
Відповідачем подано до позивача декларацію з податку на прибуток підприємств комунальної власності № 9023374864 від 03.05.2012 року, термін сплати 20.05.2012 року, якою він самостійно нараховував податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 3069142,00грн.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у ЛМКП «Теплокомуненерго» станом на 22.05.2012 року утворився податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємства на загальну суму 2988154,78 грн.
Позивачем відповідачу були направлені податкові вимоги від 02.12.2005 року №1/15, від 16.01.2006 року №2/1. Проте, податковий борг перед бюджетом, відповідачем не сплачено.
Прокурор під час судового засідання підтримав позовні вимоги у повній мірі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора та просив задовольнити позовні вимоги у повній мірі.
Представник відповідача у засідання заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради від 06.01.1996 року № свідоцтва 99/5393 (а.с.8-9).
Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 04.09.2000 року за № 168 (а.с.10) та є платником податку на додану вартість з 12.09.1997 року (а.с.10-зворотній бік).
З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2012 року відповідачем подано до позивача звітну декларацію за 1 квартал 2012 року з податку на прибуток підприємства № 9023374864, в якій відповідачем самостійно зазначено суму з податку на прибуток підприємства нарахованого за результатами календарного кварталу (звітного) податкового періоду в розмірі 3069142,00грн.(а.с.15-16).
Відповідно до розрахунку податкового боргу по ЛМКП «Теплокомуненернго» станом на 22.05.2012 року за відповідачем числиться заборгованість перед бюджетом у сумі 2988154,78 грн. (а.с.13), що також підтверджується довідкою про суму податкового боргу станом на 22.05.2012 року (а.с.14).
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (далі - ПКУ) зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Органи державної податкової служби відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового Кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Позивачем відповідачу були направлені податкові вимоги від 02.12.2005 року №1/15 та від 16.01.2006 року №2/1 (а.с.11).
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг у сумі 2988154,78 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу не сплачено. Відтак, позовні вимоги прокурора щодо стягнення з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованості в розмірі 2988154,78 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості в розмірі 2988154,78 грн. задовольнити.
Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (ідентифікаційний код 24047779, адреса: 91000, вул.Куракіна, 23А, м.Луганська) заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємства у розмірі 2 988 154,78 грн. (два мільйони дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 78 коп.) звернувши стягнення з рахунків у банку обслуговуючого платника податків, код платежу 11010201 р/р33213861700003, утримувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
СуддяН.В. Мирончук